Злочини проти громадської безпеки

ТЕМА 11.

1. Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

2. Кримінально-правова характеристика бандитизму.

3. Кримінально-правова характеристика терористичного акту.

4. Кримінально-правова характеристика завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

5. Кримінально-правова характеристика викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем.

6. Кримінально-правова характеристика недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

1. Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки. Злочини проти громадської безпеки, є загальнонебезпечними діяннями, здійснення яких заподіює шкоду не тільки правам і законним інтересам окремих осіб, але й громадській безпеці взагалі. Зазначені особливості цих злочинів зумовили необхідність виділення в Особливій частині КК самостійного розділу IX «Злочини проти громадської безпеки».

Родовим об'єктом цих злочинів є громадська безпека як сукупність суспільних відносин, що забезпечують стан захищеності суспільства від загальнонебезпечних посягань, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, власності, довкіллю, нормальній роботі підприємств, установ і організацій.

Безпосередніми об'єктами злочинів даної групи виступають відносини, що забезпечують захист суспільства від соціальних джерел небезпеки (діяльності злочинних об'єднань і вчинення пов'язаних з такою діяльністю злочинів), а також фізичних, хімічних або інших джерел небезпеки. Додатковими безпосередніми об'єктами цих злочинів можуть виступати життя, здоров'я особи, власність, довкілля та ін.

Предметами злочинів проти громадської безпеки можуть виступати зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали та інші предмети, що створюють підвищену небезпеку для оточуючих.

Об'єктивна сторона цих злочинів полягає в посяганнях на громадську безпеку шляхом використання соціальних, фізичних, хімічних або інших джерел небезпеки. В наслідок таких посягань створюється реальна загроза спричинення шкоди або заподіюється шкода життю та здоров'ю особи, власності, довкіллю, нормальній роботі підприємств, установ, організацій і ін. Основна частина таких злочинів може бути вчинена тільки шляхом дії, а злочини, передбачені статтями 264, 267 і 270 - як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Більшість злочинів проти громадської безпеки - це злочини з формальним складом, які є закінченими з моменту здійснення суспільно небезпечного діяння. Злочини, що виражаються в посяганнях на громадську безпеку з використанням соціальних джерел небезпеки - діяльності злочинних угруповань (статті 255, 257, ч. 4 ст. 258, ст. 260 КК) сформульовані як злочини з усіченим складом - вони є закінченими з моменту створення злочинної організації, банди чи терористичної групи або організації.

Суб'єктивна сторона даних злочинів може характеризуватися умисною, а в окремих випадках і необережною формою вини. В злочинах, пов'язаних з порушенням правил поводження з предметами, що створюють підвищену небезпеку для оточуючих, відношення до діяння може бути як умисним, так і необережним, а відношення до наслідків - тільки необережним.

Суб'єктом даних злочинів є фізична осудна особа, що досягла 16 років, а при здійсненні бандитизму (ст. 257 КК), терористичного акту (ст. 258 КК), а також окремих форм злочину, передбаченого ст. 262 КК - що досягла 14 років.

Залежно від безпосередніх об'єктів злочини проти громадської безпеки, що передбачені розділом IX Особливої частини КК, можна поділити на наступні види:

1. Посягання на громадську безпеку в частині захищеності суспільства від соціальних джерел небезпеки:

- створення злочинної організації (ст. 255 КК);

- сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їх злочинної діяльності (ст. 256 КК);

- бандитизм (ст. 257 КК);

- терористичний акт (ст. 258 КК);

- завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259 КК);

- створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 КК).

2. Посягання на громадську безпеку в частині захищеності суспільства від фізичних, хімічних або інших джерел небезпеки:

- напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК).

- викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262 КК);

- незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК);

- недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК);

- незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265 КК);

- погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали (ст. 266 КК);

- порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК);

- незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК);

- незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК);

- порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК).

2. Кримінально-правова характеристика бандитизму. Об'єктом злочину є громадська безпека.

Об'єктивна сторона бандитизму включає вчинення трьох альтернативних дій: 1) організацію банди; 2) участь у банді; 3) участь у нападі, вчинюваному бандою.

Озброєність банди характеризується двома моментами. Об'єктивно банда буде озброєна тоді, коли хоча б у одного з її учасників є предмети, які спеціально пристосовані для враження людей, не мають іншого (господарського, оперативного) призначення та на які поширюється спеціальний правовий режим (вони є об'єктом дозвільної системи або носіння їх громадянам заборонено). Це вогнепальна і холодна військова, мисливська і спортивна, саморобна чи перероблена зброя. Використання бандитами зброї, на яку у встановленому порядку видано дозвіл, не виключає озброєності банди.

За суб'єктивною ознакою озброєність банди передбачає, що про наявність зброї і готовність її застосувати знають інші члени банди. Банда - це різновид злочинної організації, яка, крім її загальних ознак, характеризується ще й такими специфічними рисами, як: 1) озброєність; 2) мета нападів на підприємства, установи і організації чи на окремих осіб.

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб'єктивна сторона бандитизму характеризується умисною виною та спеціальною метою - здійснення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. При цьому винний повинен усвідомлювати, що його діяльність пов'язана з бандою, розуміти свою конкретну роль у ній. Розуміючи ці ознаки, особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, а також передбачає настання наслідків у вигляді загрози громадській безпеці, оскільки знає, що суттю банди є здійснення нападів. Крім того, винний бажає або свідомо допускає настання таких наслідків.

3. Кримінально-правова характеристика терористичного акту. Об'єктом злочину є громадська безпека.

Об'єктивна сторона злочину може проявлятися у таких формах:

1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інші дії, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; 2) погроза вчинення зазначених дій (ч. 1 ст. 258); 3) створення терористичної групи чи терористичної організації; 4) керівництво такою групою чи організацією; 5) участь у ній; 6) матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (ч. 4 ст. 258 КК).

Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою, зазначеною в диспозиції ч. 1 ст. 258 КК: 1) порушення громадської безпеки, залякування населення; 2) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 3) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами; 4) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного.

Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене в ч. 4 цієї статті, особа, крім організатора і керівника, яка добровільно повідомила про нього правоохоронний орган і сприяла припиненню існування або діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльності такої групи чи організації, якщо в її діях немає іншого злочину (ч. 5 ст. 258 КК).

Кваліфікованими видами терористичного акту є: 1) вчинення його повторно; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним значної майнової шкоди або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 258 КК), а особливо кваліфікованим - загибель людини (ч. 3 ст. 258 КК).

4. Кримінально-правова характеристика завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. Об'єктом злочину є громадська безпека в частині надання населенню достовірної інформації про загрозу злочинних посягань.

Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства.

Об'єктивна сторона злочину характеризується єдиною обов'язковою ознакою - суспільно небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідомленні про терористичний акт. Тяжкі наслідки - поняття оцінювальне. їх наявність визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.

Це повідомлення може бути зроблене будь-яким способом і доведене до широкого кола осіб чи повідомлене хоча б одній особі з тим, щоб воно набуло подальшого поширення. За своїм змістом воно стосується здійснення в майбутньому загальнонебезпечних дій, які становлять об'єктивну сторону терористичного акту, і є, безсумнівно, очевидно неправдивим.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При цьому особа точно, достовірно знає, що поширена нею інформація є неправдивою, розуміє, що такі повідомлення викликають почуття страху в населення, порушують громадську безпеку. Тим самим винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці. Бажаючи настання таких наслідків - а це має місце тоді, коли винний прагне дезорганізувати діяльність підприємства, установи, організації, викликати паніку - він діє з прямим умислом.

Кваліфікуючі ознаки злочину: 1) спричинення тяжких наслідків; 2) вчинення повторно.

5. Кримінально-правова характеристика викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем. Об'єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів.

Предмет злочину становлять: 1) зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої; 5) радіоактивні матеріали.

Відокремлення протиправного безоплатного заволодіння ними в спеціальну норму пояснюється тим, що ці дії порушують громадську безпеку, порівняно з викраденням майна становлять підвищену суспільну небезпеку і в ряді випадків не охоплюються нормами про злочини проти власності.

Об'єктивна сторона злочину включає в себе вчинення таких дій щодо вказаних предметів: 1) викрадення; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння шляхом шахрайства; 5) заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 262); 6) розбій (ч. 3 ст. 262 КК).

Термінологія, яка використовується у законі для позначення відповідних дій у складі злочину, показує, що ці дії є однорідними з діями, які утворюють об'єктивну сторону злочинів проти власності.

Суб'єктом злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою і вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14 років, а у разі вчинення злочину в інший спосіб - 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Особа повинна знати про те, що предмет, яким вона заволодіває, належить до зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, розуміти небезпечні властивості таких предметів та те, що заволодіння ними здійснюється протиправним способом.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 262). Особливо кваліфікований вид злочину має місце тоді, коли дії, передбачені ч. 1 або 2 цієї статті, вчинено організованою групою (ч. 3 ст. 262 КК).

6. Кримінально-правова характеристика недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Основним безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека в частині дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів. Додатковим обов'язковим об'єктом альтернативно виступають життя, здоров'я, власність та інші блага.

Предметом злочину є: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси. В такому складі злочину предметом є будь-яка вогнепальна зброя, включаючи і гладкоствольну мисливську та боєприпаси до такої зброї. Не є предметом цього злочину вибухові речовини і вибухові пристрої.

Об'єктивна сторона злочину характеризується недбалим зберіганням вказаних предметів злочину. Обов'язковою ознакою злочину є: 1) суспільно небезпечні наслідки у вигляді загибелі людей; 2) інші тяжкі наслідки.

У зв'язку із загальнонебезпечними властивостями цих предметів встановлюються спеціальні правила їх зберігання особами, які володіють зброєю та бойовими припасами на законних підставах. Недотримання цих правил загрожує тим, що такі предмети потраплять до рук сторонніх осіб, будуть неправомірно використані ними. Загибель людей означає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належать зокрема заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості. Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що виключає злочинну недбалість. Тобто недбало зберігаючи зброю або бойові припаси, винний передбачає можливість настання наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення. При цьому особа необґрунтовано розраховує на обачність інших осіб, на те, що вони не використають зброю чи боєприпаси, які зберігаються з порушенням встановлених правил.

Література до теми

1. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк.- К.: Атака, 2004.- С. 191-204.

2. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., перераб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 91-93.

3. Надьона О. Правовий аналіз передумов виникнення загрози тероризму в Україні. // Право України. - 2003. - № 3. - С. 121.

4. Шмара О. Щодо запровадження кримінальної відповідальності за пропаганду і поширення ідеології тероризму, вчинення терористичних актів. // Юридичний радник. - 2005. - № 5. - С. 84.

5. Шмара О.Проблеми вдосконалення нормативно-правового забезпечення ефективної протидії матеріальному сприянню створенню або діяльності терористичних груп чи організацій // Юридичний радник. - 2005. - № 2. - С. 92.

Дата добавления: 2014-01-07