Вплив імпортного мита на вітчизняних споживачів

Економічні наслідки використання тарифних методів регулювання міжнародної торгівлі

Не маючи врегульованого внутрішнього ринку, конвертованої валюти, неможливо стати повноцінним учасником світового ринку, а отже, й досягти ефективності зовнішньоекономічних зв’язків. Тому для таких країн більш прийнятною є політика протекціонізму. Західні економісти велику увагу приділяють дослідженню доцільності застосування імпортного мита, оскільки воно як інструмент державного регулювання використовується практично в усіх країнах світу.

Світовий досвід свідчить, що у країнах з перехідним типом економіки митні органи здатні забезпечувати від 10 до 30 відсотків всіх надходжень до державного бюджету. Україна досить активно використовує митні тарифи як інструмент економічної політики

Розглянемо механізм дії імпортного мита на економіку країни. Допустимо, що в Україні здійснюються виробництво і споживання якого-небудь товару, наприклад цукру.

Рис.1

На рис.1 лінія А позначає пропозицію цукру, лінія D - попит, Т - ціна внутрішнього ринку (ціна рівноваги). При цій ціні вироблена і спожита кількість цукру буде рівною. Ця ситуація може виникнути в автаркичній економіці.

За умов вільної конкуренції вітчизняної і імпортної продукції внутрішня ціна на товар встановлюється на рівні світової. Це ціна в т В світовою ця ціна є тому, що продавати товар нижче за світову ціну недоцільно, адже за цей товар на ринках можна отримати вищу, тобто світову ціну. А ціну, що перевищує світову, довго тримати не вдасться, оскільки конкуренти довідавшись, що в Україні цукор продають дорожче, ніж в інших країнах, завезуть в Україну ці самі товари, але вже за світовою ціною.

За умов реалізації вітчизняного та аналогічного імпортного продукту (того ж сорту, з тими ж якісними характеристиками) за однією, світовою ціною, вітчизняне виробництво спроможне за такою ціною виготовляти тільки кількість, що пропорційна відрізку ВЕ, як диктує крива пропозиції вітчизняного товару. Але при цій ціні загальний попит на цукор в суспільстві визначається кривою попиту, який пропорційний відрізку ВМ. Таким чином, відрізок ЕМ відображає кількість цукру закордонного виробництва, що імпортовані для повного задоволення попиту населення на даний вид продукції. Якби держава не здійснювала зовнішньоекономічну діяльність, а власна промисловість не спроможна виробити цукру більше, ніж відображено на рис. Відрізком ВЕ, то величина ЕМ свідчила про розмір дефіциту в країні.

Відкрита ринкова економіка сприяє конкуренції виробників, веде до зниження цін на вітчизняні товари в умовах зростаючої конкуренції вітчизняного та закордонного виробництва.

Рис 2

Розглянемо цю ж ситуацію, але в умовах, коли держава вирішила застосувати ввізне мито на товар (рис. 2). Якщо ціна імпортованого цукру до застосування мита дорівнювала В, за такою ж ціною змушені були реалізовувати аналогічну продукцію вітчизняні виробники. Тепер ціна імпортованого продукту підвищиться до С. Це пов’язано з тим, що імпортер цукру закордонному виробнику платить ту саму ціну, що платив раніше, але тепер він ще повинен сплачувати державі суму ввізного миту (ОС-ОВ). На вітчизняну продукцію ціна залишається попередньою. Але в нових умовах, коли аналогічні за функціями та якостями імпортні товари ціна збільшується, а на вітчизняні залишається незмінною, відбувається зміна співвідношення попиту і пропозиції. Попит на дешевший вітчизняний товар значно збільшується, а на імпортні зменшується. Імпорт починає скорочуватися. Це призводить до загального скорочення попиту на ринку відповідно до кривої попиту. За таких умов підвищуються ціни на вітчизняні товари і вітчизняний виробник одержує можливість збільшити виробництво своєї продукції. Національне виробництво зростає, а його продукція реалізується за підвищеними цінами. Але поки ціна на вітчизняну продукцію залишається нижчою, ніж на аналогічну імпортну, попит на вітчизняний продукт буде більшим, ніж на імпортний і його ввезення далі скорочуватиметься. При цьому ціна на вітчизняні продукти зростатиме до рівня ціни на імпортні в умовах дії ввізного мита. Далі підвищувати ціну на свою продукцію вітчизняний виробник не зможе, бо споживачі купуватимуть імпортний продукт, який виявиться дешевшим.

Таким чином, в умовах дії ввізного мита на цукор його нова ціна встановлюється на рівні CFL як для вітчизняного так і закордонного виробника. За новою ціною імпортний продукт готові купити споживачі в кількості пропорційній відрізку FL, а вітчизняний – CF. В результаті введення імпортного тарифу загальна кількість споживачів у державі скоротилася з величини, що дорівнює відрізку ОМ₀ (ВМ) до величини OR₀ (CL), тобто споживачів цукру в Україні стало менше на величину OM₀-OR₀ = R₀M₀ (NM).

Висновок з графіка: загальне скорочення кількості споживачів відбулося виключно за рахунок зменшення кількості споживачів імпортних товарів NM. Одночасно видно, що загальна кількість споживачів імпортного товару скоротилася ще більше, тобто не тільки на величну NM, а ще й на величину ЕК. Але ця кількість споживачів імпортного продукту після ведення в дію ввізного мита почала купувати вітчизняний замість імпортного. Виробництво вітчизняного продукту завдяки введенню в дію ввізного мита збільшилася з величини ВЕ до величини СF (ВК).

Площа трикутника BDM, показує загальний виграш споживачів від придбання продукції за даною ціною. Цей виграш (економія коштів) за змістом є різницею між сумою грошей, яку сукупні споживачі готові заплатити за певну кількість товару, і тією сумою, яку вони реально витратили.

Після застосування мита і встановлення лінії нової вищої ціни CFL Аналогічно сукупна економічна вигода (виграш) споживачів дорівнює площі трикутника CDL. Трикутник CDL є вписаним у BDM і за величиною менший на площу фігури BCLM – це реальні втрати споживачів внаслідок підвищення ціни на товар, яка в свою чергу зросла через застосування ввізного мита

Отже, наслідки введення імпортного мита для споживачів наступні:

1) загальна кількість споживачів продукції у державі скорочується виключно за рахунок зменшення кількості споживачів імпортного товару, причому частина цих споживачів почала споживати вітчизняну продукцію

2) реальні втрати споживачів внаслідок підвищення ціни на товар через введення імпортного мита зросли.

Дата добавления: 2014-01-07