Вплив імпортного мита на державу

Застосування ввізного мита є помітним джерелом поповнення бюджету держави. Величина таких надходжень визначається розміром митного тарифу та кількістю продукту, які обкладаються митом. Величина надходжень до бюджету рівна площі фігури FKNL.

Змінюючи ставу ввізного мита, держава регулює кількісні показники імпорту, а одночасно і величину надходжень до бюджету. Адже, коли ввізне мито буде занадто високим, коли ціна імпорту досягне точки рівноваги попиту і пропозиції, тоді імпорт припинеться і обкладати митом буде нічого, отже, бюджет нічого не отримає. Таке мито називають заборонним, бо воно фактично забороняє мито. Якщо держава не ставить за мету заборонити імпорт, вона повинна встановити не заборонний а регулюючий митний тариф. Це тариф, що піднімає ціну імпортного товару в межах між ціною до застосування ввізного мита і точкою рівноваги. З рис.4 видно, що збільшення рівня митного тарифу KF призводить до зменшення імпортних надходжень (зменшується FL). Якщо держава має на меті отримати максимальні надходження від застосування ввізного мита, вона повинна ретельно прорахувати рівень ввізного мита KF, таким чином, щоб площа фігури FKNL була максимальною. З рис. Видно також, що частина загальних втрат споживачів величиною площі фігури FKNL надходить до бюджету держави.

З’ясуємо куди надійшли частини втрат споживачів, що виражаються площами трикутників NLM і KFE.

Трикутник NLM є частиною загальних витрат споживачів, виник за рахунок скорочення загальної кількості споживачів продукту в Україні. З іншого боку, якщо в результаті впровадження імпортних митних тарифів скорочується імпорт, то це означає, що на якусь певну величину скорочується обсяг міжнародної торгівлі. Але якщо торгівля скорочується, то зникає і економічний виграш від існування торгівлі, яка і є джерелом існування економічного виграшу споживачів. Площу трикутника NLM називають ефектом споживачів або споживацьким ефектом, що відображає переваги від міжнародної торгівлі і спеціалізації, що втрачені внаслідок застосування ввізного мита. Ці втрачені вигоди споживачів існували, коли частина споживачі у кількості NM могла купити продукцію і мати на цьому економію витрат величиною трикутника NLM. Після застосування ввізного мита ці колишні споживачі взагалі відмовилися від придбання продукту за вищою ціною. І втрати споживачів, що виникла в результаті загального скорочення споживання не стали ні чиїм виграшем, а перетворилися на абсолютні збитки, стали втратами всієї світової економіки, а не тільки України.

Рис. 4

Щодо фігури KFE, то ми звертали увагу на те, що частина доходу вітчизняних виробників, отриманого завдяки застосуванню ввізного мита відійшла до собівартості продукції, у витрати виробників, а не до їх продукту. Тобто введення ввізного мита примусило частину колишніх споживачів імпортної продукції купувати вітчизняну продукцію за вищою ціною. Для збільшення виробництва продукції вітчизняним виробникам доводиться витрачати більше ресурсів, ніж їх закордонним колегам. Тому частина втрат споживачів величиною в область KFE була втрачена суспільством і споживачами внаслідок переходу на споживання частиною покупців менш ефективної (більш затратної) вітчизняної продукції замість більш ефективної імпортної. Область KFE називається виробничим ефектом.

Таким чином частина витрат споживачів, що дорівнює площам трикутників NLM і KFE не пішла нікому на користь і виявилася абсолютними тратами суспільства держави і для всієї світової економіки. Економічна вигода від зовнішньої торгівлі, що втрачена в результаті застосування ввізного мита виступає в двох видах: ефекту виробників і ефекту споживачів.

Дата добавления: 2014-01-07