Противоречивый характер познания природы информации

Лекційні заняття Загальний обсяг занять 28 год.

Теоретичні засади інформаційних систем

1. Історія становлення поняття інформації. Основні підходи у визначенні її поняття. Структурно-синтаксичні концепції інформації.

2. Кількість інформації. Одиниця інформації. Поняття ентропії. Можливості та обмеження класичних кількісних підходів до поняття інформації

3. Семантична концепція інформації. Поняття тезаурусу. Закономірності сприйняття інформації в рамках тезаурусної моделі.

4. Типологія, загальні властивості інформації та закономірності розповсюдження інформації.

5. Поняття інформаційної взаємодії та її типологія.

6. Поняття інформаційного ланцюга. Проблеми взаємодії наук у його дослідженні.

7. Семіотичні основи інформаційної взаємодії. Основи семантики. Знакова ситуація. Знак, концепт, денотат

8. Поняття системи. Фазовий простір системи. Формальні системи. Складні системи. Системний підхід

9. Інформація у процесах управління та розвитку. Кібернетичні та інформаційні системи. Інформатика та кібернетика

10. Формальні мови та граматики

11. Елементи теорії алгоритмів. Машина Тьюринга

12. Елементи теорії нечітких множин

13. Поняття інформаційної потреби. Способи формалізації інформаційних потреб. Специфіка інформаційних потреб науковців, інженерів, менеджерів. Інформаційне середовище, інформаційний простір. Інформаційно-правовий простір професіональної діяльності фахівця

7. Інформація як ресурс (трудовий, економічний, соціальний). Виробництво, управління та інформація. Оптимізація використання інформації як ресурсу (мікрорівень).

1. Історія становлення поняття інформації. Основні підходи у визначенні її поняття. Структурно-синтаксичні концепції інформації. (2 год.)

Понятие «информация» первоначально было связано исключительно с социальной сферой, с коммуникативной деятельностью людей. Этот вывод опирается на результаты исследования значений слова «информация», которое впервые зародилось в латинском языке; в русском языке, точнее древнерусском, его ранее не было[1]. В России оно впервые появляется, по-видимому, в петровскую эпоху. Так, Н. А. Смирнов полагает, что это слово перешло в русский язык от польского «informacia» (который заимствовал его у латинского)[2]. В то время слово информация в русском языке употреблялось, замечает Н. А. Смирнов, в смысле «идея, наука»[3].

Вплоть до начала XX в. слово «информация» не встречается почти ни в одном периодическом или толковом словаре (кроме словаря Толя)[4]. Оно появляется лишь в «Толковом словаре русского языка» (под ред. Д. Н. Ушакова), изданном в 1935 г., и определяется как действие по глаголу информировать[5] или как сообщение, осведомление о положении дел или чьей-либо деятельности, как сведения о чем-либо (глагол информировать означал сообщать о положении дел в какой-либо области, о каких-либо событиях).

Можно предположить, что появление затем и в других словарях слова «информация» отражало начавшееся довольно широкое употребление его, причем вначале не в разговорном языке, а в разного рода документах, в книгах, газетах и журналах. Эти слова использовал и В. И. Ленин особенно в своих письмах и официальных документах[6].

Затем оно постепенно перешло в разговорный язык и в некоторые гуманитарные дисциплины. Это создало определенные предпосылки для дальнейшего развития проблемы информации более точными математическими средствами До применения этих методов вряд ли кто-нибудь сомневался, что слово «информация» приобретет иное значение и выйдет за предметную область социально-коммуникативных процессов.

Наука второй половины XX в, внесла существенные коррективы в понимание информации. И хотя в литературе (особенно журналистской) по-прежнему точка зрения, трактующая информацию в целом лишь как сведения, сообщения широко распространена, необходимо иметь в виду, что многие авторы отнюдь не отрицают существования иных концепций и понятий информации за пределами их профессиональных интересов. Подходя же к проблеме информации не с узкоспециальной, а наиболее широкой — философской точки зрения, мы обязаны рассмотреть наиболее влиятельные концепции информации. Мы говорим именно о нескольких основных точках зрения, а не вообще о всех существующих (а их только по подсчету известных нам — более нескольких десятков), ибо все рассмотреть невозможно, да и в этом нет никакой необходимости.

Дата добавления: 2014-01-07