ЛЕКЦИЯ №5. Охарактеризуйте митний режим знищення або руйнування

Охарактеризуйте митний режим знищення або руйнування.

Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються (ст. 243 МКУ).

14. Дайте характеристику митного режиму відмови на користь держави.

Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання (ст. 246 МКУ).

1. 1. Дайте визначення зовнішньоекономічного договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально

оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на

встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків

у зовнішньоекономічній діяльності.

1. 2. Визначте умови, які обов'язково повинні бути передбачені в договорі (контракті) та становлять основу додержання його форми.

1. До умов, які повинні бути передбачені в договорі

(контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не

погодилися про інше щодо викладення умов договору і така

домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших

істотних умов, без погодження яких сторонами договір може

вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано

недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним

законодавством України, відносяться:

1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його

укладення.

1.2. Преамбула.

У преамбулі зазначається повне найменування сторін -

учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно

зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін

як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник",

"Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається

зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування

документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору

(контракту) (установчі документи тощо).

1.3. Предмет договору (контракту).

У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги)

один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із

зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого

результату роботи, що виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або

контракту на переробку товару визначається також точне

найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару,

що є кінцевою метою переробки товару).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної

характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить

велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має

бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться

відповідна відмітка в тексті договору (контракту).

Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту)

згаданий додаток (специфікація), крім того балансується іще за

загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).

У додатку до договору (контракту) про переробку товару

зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки товару повинна відображати:

усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення

сировини в готову продукцію;

кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з

обгрунтуванням технологічних втрат сировини;

втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт,

надання послуг).

У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури,

одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах,

кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні

характеристики.

У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання

послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх

виконання.

1.5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання

виконаних робіт або послуг).

У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови

поставки (відповідно до правил "Інкотермс", які визначають

обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент

переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний

строк поставки товару (окремих партій товару). { Абзац другий

підпункту 1.5 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства економічного розвитку і торгівлі N 51 (z1218-11)

від 12.09.2011 }

У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт

(надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки

виконаних робіт (послуг).

1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та

загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих

послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім

випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта

контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються

товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за

одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору

(контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі

цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях),

на які робиться посилання в тексті договору (контракту).

При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою

зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його

укладення.

У договорі (контракті) про переробку товару крім того

зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість

готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті)

зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що

експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що

імпортуються за цим договором (контрактом), з обов`язковим

вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком

України до першої групи Класифікатора іноземних валют

(v0521500-98).

1.7. Умови платежів.

Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки

фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних

платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу

в тексті договору (контракту) зазначаються:

умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або

після відвантаження товару або умови документарного акредитива,

або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до постанови

Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21

червня 1995 р. N 444 (444-95-п) "Про типові платіжні умови

зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми

захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів

(контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";

умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид

гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії,

можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

1.8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної

передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з

товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами,

що засвідчують якість товару.

1.9. Упаковка та маркування.

Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики,

мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування

(найменування продавця та покупця, номер договору (контракту),

місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і

транспортування та інше), а за необхідності також умови її

повернення.

1.10. Форс-мажорні обставини.

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови

договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні

лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При

цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії

цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору

(контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової

відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується

торгово-промисловою палатою відповідної країни.

1.11. Санкції та рекламації.

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій,

відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з

невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх

зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій

(у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг)

або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого

терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх

граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути

заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при

цьому, способи врегулювання рекламацій.

1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.

У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення

спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або

неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви

суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін

залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений

сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде

застосовуватися цим судом, та правил процедури судового

урегулювання

1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та

платіжні реквізити сторін.

При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання),

повні поштові та платіжні реквізити (N рахунку, назва та

місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту).

3. Перелічіть обов'язкові умови, які мають бути передбачені у зовнішньоекономічному договорі (контракті). За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть

визначатися додаткові умови:

страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців

договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм

навантаження (розвантаження), умови передачі технічної

документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати

податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з

якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість

підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок

унесення змін до договору (контракту) та ін.

1. 4. Що таке бартерна операція?

Бартерна (товарообмінна) операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору;

2. 5. Які відмінності існують між договором доручення та договором комісії?

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії є консенсуальним, двостороннім і сплатним. Комітент — це особа, яка дає комісійне доручення. Комітентом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонерами, як правило, виступають відповідні організації в межах своєї дієздатності, наприклад, комісійні магазини, зовнішньоторговельні організації тощо.

Договір може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.

Істотними умовами цього договору, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну. Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.

Але між ними існують істотні відмінності:

1. За договором комісії комісіонер укладає угоди від свого імені, аза договором доручення повірений діє від імені довірителя. У комісіонера ви никають права та обов'язки щодо третьої особи, а повірений жодних прав та обов'язків за укладеними договорами не набуває.

2. Договір доручення може бути оплатним і безоплатним. Договір комісії є оплатним, причому ознака платності настільки характерна, що право на винагороду виникає у комітента незалежно від того, чи було воно спеціально передбачене договором.

6. Назвіть види лізингу

Розрізняють два види лізингу:

фінансовий;

операційний.

Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Операційний лізинг характеризується більш коротким, ніж життєвий цикл виробу, терміном контракту, що передбачає неповну амортизацію обладнання за час оренди, після чого воно повертається лізингодавцю і може бути знову здано в оренду. Комерційними банками і лізинговими компаніями застосовується, як правило, фінансовий лізинг. Це найбільш типова і розповсюджена форма лізингу, що характеризується середньо- і довгостроковим характером контрактів, амортизацією повної або більшої частини вартості обладнання. Операційний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг.

3. 7. Російське підприємство "Лада" постачає на митний ліцензійний склад українського підприємства "Авто" легкові автомобілі з метою їх подальшої реалізації на ринку України протягом 1 року. Якому виду угоди відповідає ця операція?

Договір доручення митного оформлення.

Дата добавления: 2014-01-06