Трудові відносини на підприємстві

У державній статистичній звітності з питань праці передбачено розподіл працівників на персонал основної та персонал неосновної діяльності.

У сільськогосподарських підприємствах розрізняються такі групи персоналу:

• персонал, зайнятий у сільськогосподарському виробництві (персонал основної діяльності);

• персонал, зайнятий у підсобних промислових підприємствах;

• персонал, зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.

До персоналу, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, належать працівники:

• зайняті у рослинництві (рільництві, овочівництві, садівництві, на закладанні саду і вирощуванні багаторічних насаджень, докорінному поліпшенню луків та ін.);

• зайняті у тваринництві (скотарстві, свинарстві, вівчарстві, птахівництві, рибництві, звірівництві, кролівництві, бджільництві та інших галузях тваринництва):

• зайняті поточним ремонтом будівель та споруд виробничого сільськогосподарського призначення (сховищ, ферм, складів та ін.);

• транспорту, що обслуговує переважно сільськогосподарське виробництво. До персоналу, зайнятого в підсобних виробництвах, належать працівники промислових підприємств, виробництв та ремонтних майстерень, що перебувають на балансі сільськогосподарських підприємств (млини, круподерні, виноробні й консервні заводи, підприємства з виробництва масла, сиру, молочної продукції скотобійні майданчики та птахозабійні цехи, лісопильні, столярно-теслярські й деревообробні майстерні, цегельні заводи та інші підприємства з виробництва будівельних матеріалів, лісозаготівлі і заготівля дров та інші промислові виробництва електростанції, майстерні з ремонту тракторів, сільгоспмашин та інших машин і устаткування) тощо, а також працівники транспорту, які обслуговують підсобні підприємства, виробництва й ремонтні майстерні.

До персоналу обслуговуючих та інших господарств належать працівники:

• зайняті капітальним ремонтом будівель і споруд, що виконується господарським способом;

• торгівлі (магазинів, лотків, палаток тощо) та громадського харчування (їдалень, буфетів тощо);

• зайняті іншими видами діяльності (збором дикорослих плодів, ягід, горіхоплідних, фруктів, лікарських трав, їх первинною обробкою та ін.);

• житлового господарства;

• комунальних підприємств і підприємств побутового обслуговування населення: готелів, гуртожитків для приїжджих, перукарень, лазень (крім працівників лазень та пралень, які обслуговують безпосередньо на виробництві персонал підприємства, організації тощо), а також працівники, зайняті озелененням території;

• зайняті обслуговуванням медичних установ (медсанчастин, здоровпунктів. профілакторіїв, пансіонатів з лікування тощо): підсобні робітники, сантехніки, електрики та ін.;

• оздоровчих закладів та закладів відпочинку (дитячих таборів, будинків відпочинку, пансіонатів тощо);

• установ фізичної культури (стадіонів, палаців спорту, спортивних баз, спортивних клубів, басейнів і т. ін.);

• установ культури (палаців і будинків культури, клубів, бібліотек та ін.).

З метою одержання даних щодо чисельності зайнятого персоналу, аналізу забезпеченості підприємства працівниками на різних ділянках, прийняття рішень щодо необхідності найму, звільнення чи перестановки кадрів, аналізу рівня заробітної плати, плинності кадрів, складання звітності, одержання інших показників ведеться облік працівників в розрізі категорій. Весь персонал сільськогосподарського підприємства поділяється на такі групи: постійні, тимчасові та сезонні робітники; інженерно-технічні працівники; службовці; молодший обслуговуючий персонал; працівники пожежно-сторожової охорони, працівники інших сфер діяльності.

Постійними вважаються працівники, з якими укладено трудовий договір без зазначення терміну закінчення роботи; сезонними — робітники, прийняті на роботу терміном на сезон, але не більш як на 6 місяців; тимчасовими — робітники, прийняті на роботу не більш як на 2 місяці.

До інженерно-технічних працівників належать керівники підприємств, їхні заступники з питань виробництва, агрономи, зоотехніки, інженери, лікарі ветеринарної медицини, лікарі, механіки, техніки та інші спеціалісти сільського господарства; до службовців — заступники керівників із господарських питань, фінансів, завідуючі складами, працівники обліку тощо; до молодшого обслуговуючого персоналу — прибиральниці, сторожі, водії легкових автомобілів і службових автобусів та інші працівники.

До працівників інших сфер діяльності належать зайняті у підсобному промисловому виробництві; житлово-комунального господарства; торгівлі та громадського харчування; зайняті капітальним ремонтом; інші.

Облік особового складу працівників

Право кожного громадянина на працю реалізується шляхом укладання трудового договору у письмовій формі. За "трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечити умови праці, необхідні для виконання цієї роботи. Трудовий договір може бути:

• безтерміновим, тобто укладеним на невизначений термін;

• терміновим, тобто укладеним на певний термін (наприклад, тимчасова чи се зонна робота);

• укладеним на час виконання певної роботи.

Однією з форм трудового договору є контракт. Трудовий контракт укладаєте: тільки з тими працівниками, які працевлаштовуються на визначений термін або:-. час виконання певного завдання (робіт). Трудовий контракт оформляється у декількох екземплярах, які мають однакову юридичну силу, і зберігаються у кожної з сторін

Іноді на підприємствах за необхідності з громадянами укладаються трудові угоди на виконання різних видів робіт. Трудова угода за своєю сутністю є цивільно-правовим договором, а саме — одним із видів договорів підряду або послуг.

Предметом трудової угоди є певний результат праці, виконання конкретної» індивідуального завдання, замовлення чи доручення. Згідно з умовами трудовоїугоди громадянин зобов'язується за винагороду виконати для підприємства індивідуально певну роботу, в т. ч. і на свій ризик, яка полягає у здійсненні лише фактичних дій, наприклад, ремонт даху, фарбування стін тощо.

При виконанні роботи за трудовою угодою не оформляється заява про приймання на роботу, не видається наказ, не вносяться записи до трудової книжки і т. ін.

Трудова угода завжди оформляється письмово у вигляді договору, з вказуванням конкретної роботи, завдання або замовлення. Оплата виконаних робіт (послуг за договором підряду (трудовою угодою) проводиться, як правило, після оформлення акту приймання — здачі робіт (послуг).

Первинними документами з обліку чисельності робітників і службовців є наказ про прийняття на роботу (ф. № П-1), особова картка (ф. № П-2), алфавітна картка (ф. № П-3), особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи (ф. № П-41 наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (ф. № П-5), наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. № П-6), наказ (розпорядження) про припинення трудової угоди (ф. № П-8).

Облік особового складу працівників підприємства веде відділ кадрів, інспектор по кадрах або інша уповноважена на це особа.

Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка Ведуть її на кожного працівника, який пропрацював на підприємстві понад 5 днів На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться лише за місцем основної роботи. Порядок ведення трудових книжок визначено Інструкцією пре порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.

При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або іншій документ про освіту чи професійну підготовку.

Трудові книжки працівників зберігаються на підприємстві. Записи в них при прийманні на роботу, звільненні або переведенні на іншу роботу повинні проводитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника, роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, нагородження й заохочення, винаходи й раціоналізаторські пропозиції. Стягнення до трудової книжки не заносяться. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення ознайомлюють працівника під розписку в особистій картці. Якщо у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Трудову книжку видають працівникові в день його звільнення.

При виписуванні трудової книжки, вкладиша до неї або її дубліката з працівника стягується сума їх вартості.

Трудові книжки, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства, а після цього терміну — в архіві підприємства протягом 50 років. По закінченні зазначеного терміну трудові книжки можна знищити в установленому порядку.

Для обліку трудових книжок на підприємстві ведуть Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них (ф. № П-9) і Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (ф. № П-10). Обидві Книги мають бути пронумеровані, прошнуровані й затверджені підписом керівника та головного бухгалтера підприємства.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігають у бухгалтерії підприємства і обліковують як документи суворої звітності. Щомісяця особа, відповідальна за ведення трудових книжок, подає в бухгалтерію підприємства звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них. На використані бланки трудових книжок або вкладишів складається акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них (ф. № П-11).

На кожного працівника підприємства заповнюють за встановленою формою особову картку. Записи в ній здійснюють на підставі паспорта, трудової книжки, військового квитка, диплома (свідоцтва про закінчення навчального закладу), наказів про приймання, переведення, звільнення тощо. На керівних та інженерно-технічних працівників, службовців, матеріально відповідальних осіб та наукових працівників, крім особових карток, заповнюється також особовий листок з обліку кадрів.

Дата добавления: 2014-01-07