Формування статутного капіталу

Але ось проведені установчі збори, здійснена державна реєстрація АТ, і бухгалтер товариства приступає до виконання своїх обов'язків. У першу чергу, він повинен ознайомитися з установчими документами. Потім необхідно відібрати документи, що свідчать про витрати засновників на організацію АТ і про фактичну оплату акцій акціонерами. На підставі цих даних бухгалтер зможе почати відображення в обліку операцій, пов'язаних з обліком створення і руху власного капіталу АТ.

Для їхнього відображення в бухгалтерському обліку використовуються рахунки класу 4 Плану рахунків "Власний капітал і забезпечення зобов'язань".

Зареєстрований в установчих документах розмір статутного капіталу в обліку відображається проводкою: Дт 46 "Неоплачений капітал" - Кт 40 "Статутний капітал".

Погашення заборгованості по внесках у статутний капітал відображається по кредиту рахунка 46 "Неоплачений капітал" і дебету відповідних рахунків (у залежності від форми внесення - 30, 31, 10, 12, 14, 20).

Якщо акції здобуваються не по номінальній, а по емісійній (вище номінальної) ціні, то для відображення різниці, що утвориться, використовується кредит субрахунку 421 "Емісійний доход". Придбання акцій за ціною нижче номінальної при первинному розміщенні розглядається як неповна оплата вартості акцій, тому що інвестор зобов'язується стати власником певної частки в статутному фонді товариства, і повинен оплатити, як мінімум, номінальну вартість цієї частки. Якщо ж він хоче заплатити менше, то зменшиться і його частка.

Згідно зі ст. 33 Закону про госптовариства, акціонер, не пізніше року після реєстрації товариства, повинен оплатити повну вартість акцій, що не може бути нижче номінальної при первинному розміщенні.

На вторинному ринку ціна акції може визначатися довільно.

Витрати на випуск акцій відображаються зменшенням емісійного доходу (по дебету субрахунку 421 "Емісійний доход"), а при його відсутності - зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку), згідно п. 25 П(С)БО 13 [4].

Аналітичний облік ведеться за видами капіталу по кожному акціонеру. Тут повинні відображатися відомості про номінальну й емісійну вартість приналежних акціонеру акцій, про суму заборгованості по внесках, про зміну розміру його частки в статутному капіталі, про форму, у якій внесені його внески, про їхню оцінку, відповідно до установчих документів і ін.

Отже, здійснення внесків у статутний фонд суспільства у вигляді коштів чи цінних паперів ніяких податкових наслідків ні в інвестора, ні в емітента не викликає. А от внесок у вигляді товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів і основних фондів впливає на податковий облік. В емітента операції по внесенню в статутний фонд ТМЦ і нематеріальних активів провадяться за аналогією зі звичайним придбанням.

Особливий порядок відображення в податковому обліку передбачений для інвестицій у вигляді основних фондів. Згідно з пп. 3.2.8 ст. 3 Закону про ПДВ передача основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування його цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані ним корпоративні права, у тому числі при ввозі на територію України чи вивозі з неї основних фондів, не є об'єктом обкладання ПДВ. При цьому в емітента не виникає права на податковий кредит.

Тепер розглянемо відображення операцій по формуванню статутного капіталу на конкретному прикладі.

Дата добавления: 2014-01-07