Регламентація функцій менеджменту

Регламентування - це процес встановлення регламентів, або сукупності правил, положень, які визначають порядок діяльності організації, структурних підрозділів, окремих працівників [11, с.107]. Поняття "регламент" відображує статику процесу встановлення порядку діяльності органа управління або посадової особи, а "регламентування" - динаміку даного процесу. Упорядкувати управлінську працю - це встановити для неї певні рамки, а також розробити сукупність правил, які визначають порядок її здійснення.

Регламентація функцій управління в організації або об'єднанні здійснюється на основі Положення про підрозділи апарату управління і посадових інструкцій управлінського персоналу [13, с.216-222].

Формальна ОС може успішно функціонувати тільки за наявності ряду документів, які регламентують відносини, зв’язки і процедури управління. Виділяють 2 групи документів:

1. нормативно-правові акти і положення. Вони визначають відносини між працівниками апарату управління в процесі виконання поставлених завдань. До них відносяться: установчі документи, положення про структурні підрозділи (відділ, цех), положення про посади.

2. Нормативно технологічні регламенти, що визначають процедурний бік виконання окремих управлінських робіт, операцій і процесу управління в цілому. Сюди відносяться: спеціальні інструкції, правила, маршрутні і операційно-технологічні карти, матриці повноважень по прийняттю рішень, документограми, органіграми тощо.

Значення документів організаційного регламентування складаються в тому, що вони надають вирішенню організаційно-практичних питань системний характер, дозволяють уникнути випадковостей і визначити напрями діяльності кожного працівника в цілях забезпечення єдності і узгодженості дій, сприяючи виконанню поставлених цілей і задач. Основою організаційного регламентування виступають правові норми управління виробництвом. До них відносяться Цивільний кодекс України (2004), Закони України "Про господарські товариства" (1991), "Про селянське (фермерське) господарство" (1992), "Про сільськогосподарську кооперацію" (1997), а також нормативні акти Кабінету Міністрів України та нормативні інструкції Міністерства праці та соціальної політики України і галузевих міністерств. На їх основі та в залежності від форм власності і організаційно-правової форми господарювання розробляються різного роду статути і положення.

В організації повинні бути розроблені положення про структурні підрозділи, які складаються з підрозділів: загальні положення, завдання та функції, права, склад і структура відділу. Положення про структурний підрозділ розробляється завідуючим (керівником) підрозділу і затверджується керівником організації, підприємства, установи.

Дата добавления: 2014-01-06