Витрати по сплаті податку на прибуток

Неосновна діяльність

у цій рубриці відображаються операції, що не входять в основну діяльність фірми: доходи від вкладених коштів, тобто дивіденди по акціях, доходи від одержаних процентних платежів. Сюди ж входять інші прибутки і збитки та різні витрати. Проміжний результат після обліку цього розділу називають прибутком до оподаткування.

У цьому розділі відображаються податки, що сплачуються до федерального та місцевих бюджетів із прибутку.

Після проведених розрахунків визначається чистий прибуток.

У звітах багатьох компаній визначення фінансового результату закінчується на цьому рівні. Після цього розраховується доход на акцію.

Доход на акцію (ДНА) – ця величина розраховується шляхом ділення чистого доходу на кількість випущених в обіг звичайних акцій.

Користувачі фінансових звітів зацікавлені в тому, як підприємство генерує та використовує грошові кошти та їх еквіваленти. Підприємствам потрібні грошові кошти для здійснення операцій, погашення зобов’язань і забезпечення доходу інвесторам. Відповідно виникає необхідність надання Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів надає інформацію, яка дозволяю оцінити зміни у чистих активах підприємства, його фінансовій структурі, а також на здатність впливати на суми й період руху грошових коштів із метою пристосувань до обставин та можливостей, які постійно змінюються. Звіт про рух грошових коштів (МСБО7) має відображати інформацію про грошові потоки підприємства за певний період в розрізі видів діяльності.

Звіт відображає рух грошових коштів унаслідок операційної, інвестиційної, фінансової діяльності:

Операційна – основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною або фінансовою.

Інвестиційна – пов’язана з придбанням та продажем довгострокових активів, а також інвестицій, що не є еквівалентом грошових коштів.

Фінансова – діяльність, що призводить до змін розміру та складу власного й позиченого капіталу.

Одна операція може охоплювати рух грошових коштів, різних за класифікацією. Наприклад, коли погашення позики грошовими коштами складається з відсотків і основної суми боргу, відсотки можна класифікувати як операційну діяльність, а основну суму боргу – як фінансову.

У наслідок операційної діяльності відображається надходження коштів від продажу товарів, продукції; авторських гонорарів; від роялті; від страхових компаній, здійснюються виплати постачальникам, працівникам, надходження і виплати грошових коштів за контрактами, укладеними для дилерських або торговельних цілей.

З інвестиційною діяльністю пов’язані виплати з придбання основних засобів, нематеріальних активів, надходження від продажу ОЗ, нематеріальних активів, виплати та надходження коштів від операцій, що стосуються при дбання та продажу власного капіталу (акцій) інших підприємств; надання іншим підприємствам позик виплати грошових коштів за ф’ючерсними, форвардними контрактами, опціонами, своп.(крім тих що клас. Як фінансова д-ть)

У фінансовій діяльності відображається надходження грошових коштів від випуску акцій, облігацій; виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій, виплати грошових коштів для погашення позик, виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов’язаної з фінансовою орендою.

Звіт може складатися прямим чи непрямим методом висвітлення операційної діяльності.

Прямий метод – за яким розкриваються основні канали надходження на підприємство коштів чи виплат грошей.

Непрямий метод – за яким чисті прибутки або збитки коригуються відповідно до впливу операцій не грошового характеру, будь – яких нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошей щодо операційної діяльності.

Використання прямого чи непрямого методів призводить до однакового результату.

Не грошові операції, приклад – бартер, перетворення зобовязаньна власний капітал, не включаються до звіту про рух грошових коштів. Не грошові операції, пов’язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів не відображаються у звіті про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту для забезпечення порівняльного аналізу інформації.

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Визнання й оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання й оцінки його складових – активів і зобов’язань.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

- внесенням власниками грошей та активів

- накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми.

Без власного капіталу підприємство не може бути обліковою одиницею. Підприємство створюється з метою отримання прибутку і реалізувати ю мету воно може лише за умови збереження власного капіталу.

Примітки (пояснення) є невід’ємною частиною фінансових звітів, вони допомагають користувачам аналізувати звіти.

МСБО 1 „Розкриття облікової політики”, переглянутий у 1997р., пропонує надавати примітки у такій послідовності:

1. відповідність фінансових звітів вимогам МСБО

2. застосовані основи оцінки та облікової політики

3. допоміжна інформація до статей наведених у складі кожного фінансового звіту в тому порядку, в якому подані кожна стаття і кожен фінансовий звіт

4. інші розкриття

у примітках до фінансової звітності компанії відображають загальну основу підготовки фінансової звітності, перераховують конкретні аспекти облікової політики, додаткові таблиці та додаткову інформацію, яка не подана у самій звітності.

Консолідовані фінансові звіти – це фінансові звіти групи, представлені як фінансові звіти єдиного підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07