Поняття товарно-матеріальних запасів

Облік товарно – матеріальних запасів.

1. Поняття товарно-матеріальних запасів

2. Система обліку товарно-матеріальних запасів

Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва на підприємстві постійно мають бути оборотні засоби в матеріальній формі (запаси сировини, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших цінностей). Вони є одним із основних об’єктів бухгалтерського обліку, а тому удосконалення останнього є надзвичайно актуальним.

Досліджуючи будь-який об’єкт на науковій основі, перш за все потрібно з’ясувати, що під ним розуміють.

В літературі зустрічаються наступні поняття: матеріальні ресурси, запаси, матеріальні цінності, матеріальні запаси, виробничі запаси, предмети праці, матеріали, оборотні активи, товарно-матеріальні цінності, предмети обігу тощо. Спробуємо визначити спільні та відмінні риси наведених вище понять та обрати найбільш точне з них.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» витіснено звичне для нас поняття «товарно-матеріальні цінності». Згідно П(С)БО 9 під запасами розуміють активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають (п.6 П(С)БО 9):

сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства.

В переліку таке поняття як «виробничі запаси» не зустрічається.

Інший стандарт – П(С)БО 2 «Баланс» передбачає статтю «Виробничі запаси» (рядок 100, ф. №1), де показується вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Саме такі види запасів згадуються в п.6 П(С)БО 9, хоч і не вказується, що вони є виробничими. В економічній літературі запаси визначають як матеріальні ресурси або як предмети праці. З нашої точки зору поняття «матеріальні ресурси» є більш широким, а «запаси», «предмети праці» є лише їх частиною. Деякими вченими поняття виробничих запасів і матеріальних цінностей ототожнюється.

В 70-80-і р.р. ХХ століття в економічній літературі з’явилось таке поняття як «виробничі ресурси», які за функціональною роллю поділяються на п’ять основних видів ресурсів: трудові, земельні (природні або земля і тварини), матеріальні, фінансові та інформаційні. При чому два останніх види ресурсів вважаються допоміжними, бо у створенні продукції беруть участь не безпосередньо, а через ефективне використання землі, живої і уречевленої праці. В літературі зустрічається багато трактувань поняття «матеріальні ресурси». Їх визначають як засоби виробництва (предмети праці і засоби праці). Ототожнювати це поняття з виробничими запасами не можна, оскільки останні включають лише предмети праці.

В працях зарубіжних вчених поняття «виробничі запаси» не застосовується. При цьому поняття «запасів» за кордоном трактується по-різному. Наприклад, у Росії по складу запаси подібні вимогам П(С)БО 9, але без обмеження використання їх протягом одного виробничого циклу; у Німеччині як такого визначення «запасів» не має, хоч під ними розуміють предмети для перепродажу або короткострокового використання; у США – це активи, що призначені для продажу протягом одного звичайного циклу або використання протягом одного виробничого циклу. В МСБО 2 «Запаси» під запасами розуміють активи, що призначені для використання в процесі звичайної господарської діяльності в процесі виробництва, для продажу або для споживання у формі матеріалів при наданні послуг. Порівнявши останнє визначення з тим, що наведене в П(С)БО 9 можна стверджувати, що за міжнародними та українськими стандартами термін «запаси» має аналогічний зміст.

2. Системи обліку товарно-матеріальних запасів

Питання змісту, оцінки, подання в балансі та розкриття облікової політики щодо запасів регулює Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 2 «Запаси».

Товарно-матеріальними запасами вважають: товари, що були куплені підприємством і зберігаються на складі з метою їх подальшої реалізації; готову продукцію, напівфабрикати та незавер­шене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі й призначені для переробки в процесі виробництва або забезпечення виробничого процесу.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовують дві системи (методи) обліку складських запасів:

1) система постійного обліку запасів;

система періодичного обліку запасів

За системи постійного обліку запасів облік руху матеріалів, товарів та інших запасів ведуть безпосередньо на рахунку «Складські запаси» за їх видами — упродовж звітного періоду.

Рахунок «Складські запаси» є синтетичним, або рахунком першого порядку. У плані рахунків бухгалтерського обліку, наприклад, Франції передбачено до нього такі рахунки другого порядку: «Сировина», «Інші матеріали», «Незавершене виробниц­тво щодо послуг», «Продукція», «Товари». Кожний з них має ще рахунки третього порядку.

Надходження запасів від постачальника відображають на рахунках таким записом:

Д-т рах. «Складські запаси» (За їх видами)

К-т рах. «Розрахунки з постачальниками» (або «Рахунки до
сплати»).

Відпуск запасів на виробництво чи реалізацію:

Д-т рах. «Незавершене виробництво»

Д-т рах. «Накладні загальновиробничі витрати»

Д-т рах. «Собівартість реалізованих товарів»

К-т рах. «Складські запаси» (За їх видами)

На кожну звітну дату залишки складських запасів визначають на рахунках складських запасів.

Системним порядком, тобто на підставі інформації рахунків, визначають і суму витрачених матеріалів (запасів).

За цього методу на картках ведуть аналітичний облік руху матеріалів (запасів) упродовж звітного періоду. Одну картку відкривають на кожний вид матеріалів.

Цей метод забезпечує ширшу інформацію про наявність і рух матеріальних цінностей за кількістю й вартістю.

Залишок за рахунком «Складські записи» йде в баланс, а витрати місяця з рахунку «Собівартість реалізованих товарів» — у звіт про прибутки.

За системою періодичного обліку докладний облік матеріаль­них запасів упродовж звітного періоду на рахунку «Складські запаси» не ведеться. Відображається тільки початковий залишок (на початок звітного періоду), який був визначений наприкінці минулого звітного періоду під час інвентаризації.

Надходження складських запасів відображають на рахунку «Витрати на купівлю», який є рахунком елементів витрат.

Наприклад, за звітній період зроблено закупівель товарів на суму 45 600 дол.:

Д-т рах. «Витрати на закупівлю (Товарів)» 45 600

К-т рах. «Рахунки до сплати (Постачальники)» 45 600

Завдання полягає в тому, щоб на кінець звітного періоду визначити залишок невикористаних матеріалів (чи товарів) на складі й вартість використаних (списаних) запасів.

Для цього наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу чи року) проводять інвентаризацію запасів на складі та оцінюють залишок одним з прийнятих на підприємстві методів (див. пункт 2 теми).

У нашому прикладі залишок товарів на складі на кінець звітного періоду становить 18 000 дол., а початковий — 11 400 дол.

Суму витрачених товарів (запасів) визначають за формулою:

Витрачені записи (товари) = Залишок на початок періоду +
+ Закупівлі (витрати на закупівлі) – Залишок запасів на кінець періоду

У нашому прикладі:

Собівартість витрачених товарів = 11 400 + 45 600 – 18 000 =
= 39 000 (дол.).

У системі рахунків бухгалтерського обліку (США) результати інвентаризації залишків складських запасів відображають так:

1) списують залишок складських запасів (за їх видами — товари, матеріали тощо) на початок звітного періоду — 11 400 дол.:

Д-т рах. «Фінансові результати звітного періоду» 11 400

К-т рах. «Складські запаси» 11 400

Цією проводкою початковий залишок запасів віднесено на витрати підприємства (безпосередньо на рахунок «Фінансові результати»);

2) відображає залишок запасів (за їх видами) на кінець звітного періоду. Залишок, виявлений під час інвентаризації:

Д-т рах. «Складські запаси (За видами)» 18 000

К-т рах. «Фінансові результати звітного періоду» 18 000

Цим запасом сума матеріальних витрат звітного періоду змен­шується на величину невикористаних запасів.

За умови автоматизації обліку більшого поширення набула система постійного обліку запасів (США). У західноєвропей­ських країнах у фінансовому обліку частіше застосовують систему періодичного обліку запасів. Система постійного обліку ведеться в управлінському обліку.

Трохи інакше відображають залишки запасів на складі наприкін­ці звітного періоду в західноєвропейських країнах. У плані рахун­ків введено рахунки «Зміна залишкових запасів» — для матеріалів і товарів, а також для готової продукції та незавершеного виробницт­ва. Перший рахунок розміщують у класі рахунків витрат за елементами, а другий — у класі рахунків доходів за їх видами.

Наприкінці звітного періоду залишки запасів відображають так:

1) списують початковий залишок запасів:

Д-т рах. «Зміна залишків запасів (Товарів)» 11 400

К-т рах. «Складські запаси (Товари)» 11 400

2) відображають кінцевий залишок товарів, виявлений наприкінці звітного періоду під час інвентаризації:

Д-т рах. «Складські запаси» 18 000

К-т рах. «Зміна залишків запасів (Товарів)» 18 000

Сальдо рахунку «Зміна залишків запасів» переносять на рахунок «Фінансові результати звітного періоду».

У нашому прикладі сальдо кредитове (18 000 – 11 400 = 6600):

Д-т рах. «Зміна залишків запасів (Товарів)» 6600

К-т рах. «Фінансові результати звітного періоду» 6600

Сальдо дебетове:

Д-т рах. «Фінансові результати звітного періоду»

К-т рах. «Зміна залишків запасів (Товарів)»

У звіті про прибутки зміну залишків матеріалів і товарів показують серед елементів витрат зі знаком «+» (дебетове сальдо) або «–» (кредитове сальдо).

ТЕМА 5.

(сем.7)

Дата добавления: 2014-01-07