Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень

Поділ витрат на постійні та змінні здійснюють за ознакою залежності від коливання (зміни) обсягу діяльності (виробництва чи реалізації).

Постійні — це витрати, загальна сума яких не змінюється, залишається постійною в разі зміни обсягу діяльності в межах діючої структури підприємства та потужності виробництва (амор­тизація, зарплата адміністративно-управлінського персоналу, вит­рати на опалення, освітлення, інші управлінські витрати).

Діяльність (кількість продукції)	Загальні постійні витрати	Постійні витрати на одиницю
		чиста сума збитків 3000

Змінні — витрати, загальна сума яких змінюється пропорційно зміні обсягу діяльності (виробництва, реалізації). До них належать сировина та матеріали, заробітна плата робітників тощо.

Діяльність (кількість продукції)	Змінні витрат на одиницю	Загальні змінні витрати

Загальну суму витрат на обсяг діяльності визначають формулою, що відображає поведінку та функцію витрат:

де — уся собівартість випущеної продукції;

а — змінні витрати на одиницю продукції;

x — обсяг виробництва;

b — загальна сума постійних витрат.

Собівартість одиниці продукції: або

· Релевантні витрати — це витрати, що залежать, спонукаються або зумовлюються прийнятим управлінським рішенням.

· Нерелевантні витрати — це витрати, що не залежать від прийняття нового рішення.

Наприклад, компанія вирішує проблему — виготовляти деталь «х» самостійно чи купувати її в постачальника. Розрахунок собівартості однієї деталі дав таку інформацію, дол.: прямі матеріали — 20; пряма зарплата — 15; змінні накладні витрати — 5; постійні накладні витрати — 10. Разом — 50.

Постачальник запропонував за одну деталь 46 дол. Яке рішення прийняти?

Релевантний підхід буде таким.

Ціна постачальника (релевантні витрати) — 46 дол.

Постійні накладні витрати (нерелевантні, які існують незалеж­но від прийнятого рішення) — 10 дол. Разом — 56 дол.

Висновок: слід прийняти рішення виготовляти деталь «х» самостійно.

· Маржинальні витрати — це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції або додаткової її партії.

· Середні витрати (середня собівартість) — це частка від ділення всієї суми витрат на кількість продукції, випущеної за період.

Кількість виробленої продукції	Загальні витрати	Витрати на одиницю продукції
середні (2:1)	маржинальні
	40 000		–
	43 000		43 000 – 40 000 = 3000
	46 000		46 000 – 43 000 = 3000
	50 000		50 000 – 46 000 = 4000
	54 000		54 000 – 50 000 = 4000

У межах використання нормальної потужності виробництва маржинальна собівартість додатково виготовленої одиниці продук­ції формується тільки змінними витратами, але такі витрати на
одиницю продукції можуть зрости, якщо це потребуватиме позаурочного часу (вища оплата праці). Якщо ж виготовлення додаткової партії продукції вимагає запровадження іншого устаткування та збільшення кількості робітників, — маржинальні витрати можуть зрости за рахунок як постійних, так і змінних витрат.

· Загальні витрати — це сукупність витрат підприємства на виробництво продукції і за основними, і за додатковими замовленнями, що надійшли від клієнтів. Виходячи із загальних витрат і доходів від реалізації всієї продукції, визначають загальний фінансовий результат діяльності.

· Диференційні витрати — витрати, що становлять різницю між альтернативними рішеннями. Наприклад, компанія виробляє та реалізує 30 000 од. виробу «А» за ціною 60 дол. Вона хоче опанувати додатковий ринок, для чого необхідно виробити й реалізувати додатково 10 000 од. цієї продукції. Різниця у витратах на виробництво 40 000 і 30 000 од. продукції становить диференційні витрати. Це поняття стосується і доходів підприємства.

· Дійсні витрати — це витрати, що потребують реальної сплати грошей або витрачання інших активів (витрати матеріалів на виготовлення продукції, нарахована оплата праці тощо).

· Можливі витрати — це втрачена вигода, коли вибір і прийняття одного рішення вимагає відмовитися від іншого (альтернативного) рішення.

Приклад. Молодий спеціаліст працює менеджером на фірмі й одержує зарплату 50 000 дол. на рік. Він планує відкрити власну фірму, що принесе йому дохід 250 000 дол. за витрат 160 000 дол. (чистий результат — 90 000 дол.). Але для точного визначення результату слід взяти до уваги також втрачену вигоду (можливі витрати) у розмірі 50 000 дол. (зарплата менеджера), тоді результат буде 40 000 дол. (90 000 – 50 000).

Дата добавления: 2014-01-07