Людина в суспільній системі: індивід, індивідуальність, особистість

Основні проблеми суспільного життя

Основні сфери суспільного життя, їхня характеристика

План.

Лекція 12. Суспільство.

1. У сучасній філософії активно розробляється філософська методо­логія розуміння суспільства як складної багатофункціональної системи (Т. Адорно, Е. Блох, Ю. Габермас — Німеччина; П. Фойєрабенд— США; Ф. Гайєк —- Австрія тощо).

Безумовно, суспільна система має свої підсистеми, функціонування яких і забезпечує розвиток суспільства, суспільне відтворення.

Матеріальна, або економічна сфера суспільного життя — сфера спеціалізованого виробництва, розподілу, обміну і споживання «ре­чей», її функції:

• матеріальне виробництво забезпечує вихідні умови для жит­тєдіяльності всього суспільства, є головною причиною й умовою історичного процесу, оскільки люди потребують матеріальних умов і засобів для свого існування, розвитку продуктивних сил;

• матеріальне виробництво завжди має суспільний характер: сус­пільство впливає на природу з метою перетворення природних речовин на необхідні для людини матеріали і предмети;

• економічна сфера визначає принципи соціальної диференціації, розподіл людей за соціальними групами, зокрема за рівнем матеріаль­ного добробуту.

Соціальна сфера. Вона включає в себе:

а) безліч конкретних соціальних груп, що відрізняються одна від іншої і перебувають у певних відносинах між собою і суспільством у цілому;

б) соціальні інституції, відповідальні за напрями функціонування суспільства (наприклад, інститут освіти).

Головне призначення цієї сфери — соціальна диференціація, роз­поділ людей за щаблями соціальної піраміди. Як правило, у сучасному суспільстві виділяють:

• нижчі верстви;

• «середній клас», що має включати більшість членів суспіль­ства;

• еліту.

Рух окремої людини соціальною пірамідою (соціальна мобільність) може відбуватися у двох напрямках:

• вертикальному (зі зміною соціального статусу, наприклад, з нижчих верств — у середній клас);

• горизонтальному (приміром, людина змінює фах, але обидві професії — і попередня, і нинішня — мають приблизно одна­ковий рівень престижності й матеріального винагородження, тож на соціальний статус людини ця зміна не впливає).

Сучасне суспільство декларує рівність прав і стартових можливос­тей для всіх громадян і наполягає на тому, що соціальна мобільність відбувається відповідно до їх заслуг перед суспільством.

Організаційна (політична) сфера. Це сфера спеціалізованого про­дукування і підтримання влади в суспільстві. Головні інститути полі­тичної сфери — держава та право. Політична сфера містить у собі також політичну свідомість, політичні відносини, політичні інститути і дії.

Її головні функції:

• забезпечення внутрішнього правопорядку;

• забезпечення зовнішніх національних інтересів конкретного державного утворення.

Духовна сфера. Це сфера спеціалізованого духовного виробництва, інформації. Вона є найскладнішою зі всіх сфер суспільного життя, але водночас і найважливішою, оскільки саме тут виробляються, закріплю­ються, вдосконалюються та передаються від покоління до покоління, від людини до людини предметні, смислові та ціннісні орієнтири.

До основних елементів духовного життя відносять сукупність думок, норм, ідей та принципів пов'язаних із функціонуванням усіх сфер життя суспільного. Тут фігурують: економічна, правова, мораль­на свідомість, мистецтво (ширше — естетична свідомість), релігійна свідомість, архетипи колективного несвідомого (за К. Юнґом). Орієн­туватися в духовному житті суспільства необхідно і всьому суспільству, і окремій людини, оскільки, по-перше, без цього неможливо свідомо впливати на різні сфери суспільного життя, а по-друге, орієнтація в духовному житті суспільства дозволяє і людині визначати перспек­тиви, свого особистісного духовного розвитку.

Усі сфери суспільного життя як складники суспільного цілого щільно взаємопов'язані. В основі їхньої єдності перебуває людина з її потребами, інтересами, цінностями — суб'єкті головна дійова особа суспільства взагалі.

2. Принципові проблеми функціонування суспільства — співвідношення матеріального і духовного начал, проблема рівності та нерівності, свободи та необхідності — привертають повсякчасну увагу дослідників. Визна­чення цих проблем конче потрібне для вибору найефективнішої стратегії суспільного розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07