Ревізія операцій з векселями. В передових цивілізованих країнах з розвинутою ринкової економікою розрахунки векселями набули значного поширення

В передових цивілізованих країнах з розвинутою ринкової економікою розрахунки векселями набули значного поширення. Це обумовлюється насамперед економічною спроможністю їх банківської системи. В Україні вексельний оборот знаходиться на початковій стадії свого розвитку. Хоча відповідна нормативно-правова база уже створена. І тому, перевіряючи вексельні операції ревізору необхідно керуватись таки­ми нормативними актами: Постановою Верховної Ради України “Про застосування векселів в господарському обороті України” від 17.06.1992 р.; Указом Президента України “Про розширення сфери обігу вексе­лів” від 26.07.1995 р.; Законом України “Про цінні папери і фондовий ринок” від 23.02.2006р.

Ревізор при перевірці вексельних операцій використовує такі облікові регістри: платіжні документи; аналітичні відомості по векселях виданих та отриманих; журнали та відомості; Головну книгу; Баланс.

В економічному і юридичному аспекті вексель - письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає його власнику беззаперечне право після певного строку вимагати від боржника сплати зазначеної суми. В умовах ринкових відносин розра­хунки векселями є однією із найпопулярніших форм розрахунків, яка одночасно виступає засобом кредитування. Розрізняють прості і переказні векселі.

Простий вексель виписує і підписує боржник. Ревізор повинен пере­вірити, чи заповнено такі реквізити: визначена до сплати сума; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж; найменування юридичної особи, якій або за наказом кого платіж повинен бути здійсненим; дата та місяць складання векселя; підпис того, хто видає вексель (векселедавець).

Переказний вексель виписує і підписує кредитор, і він є наказом боржни­ку про сплату в зазначений строк вказаної в ньому суми третій особі. Він, як і простий вексель, має ті самі реквізити, проте включає ще додат­кові реквізити: визначена до сплати сума; найменування того, хто повинен сплатити за векселем (платники).

Відповідно до Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” вексель, у якому немає будь-якого з реквізитів простого чи переказного векселя, не має юридичної сили. Винятком можуть бути такі випадки: вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядають як такий, що підлягає оплаті після пред'явлення; якщо немає особливої вказівки зазначення місця поряд із наймену­ванням платника (місце складання документа для простого векселя), тоді вважають місцем платежу юридичну адресу платника (векселедавця для простого векселя); вексель, в якому не вказано місце його складання, вважають під­писаним в місці, позначеному поряд із найменуванням векселедавця.

Дебіторська заборгованість по розрахунках з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, що забезпечена одержаними векселями, відображається під­приємством по рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”. Аналітичний облік ведеться по кожному векселю. Під час ревізії треба мати на увазі, що коли підприємство відображає в обліку реаліза­цію продукції (робіт, послуг) за часом пред'явлення розрахункових документів покупцем, то при одержанні векселів за реалізовану продукцію гнобиться такий запис Дт 34 “Короткострокові векселі одержані” і Кт 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. Аналогічно в бухгалтерсь­кому обліку повинен робитися запис, пов'язаний з одержанням векселів на забезпечення оплати інших видів дебіторської заборгованості. У міру погашення заборгованості, забезпеченої векселем, здійснюється запис Дт 31 “Рахунки в банках” Кт 34.

Кредиторська заборгованість по розрахунках з постачальниками, під­рядниками та іншими кредиторами, забезпечену векселями, вивчають за­писи по рахунку 51 “Довгострокові векселі видані” та 62 “Короткостро­кові векселі видані” по кожному виданому векселю. Слід мати на увазі, що при видаванні векселів робиться запис Дт 63 “Розрахунки з постача­льниками та підрядниками” та Кт 51 або 62. Погашену заборгованість, забезпечену векселями, відображають по дебету 51, 62 рахунків.

Виходячи із законодавства, ревізору необхідно знати, що аналітичний облік розрахунків по одер­жаних векселях ведеться на підставі одержаних векселів, платіжних до­ручень, за якими погашається заборгованість по векселях, в розрізі покупців-векселедавців по заборгованостях, що забезпечені векселями. При цьому необхідно виділяти вексель дисконтований в банку і вексель, за якими не погашена заборгованість в строк. Аналітичний облік по рахунках 51 “Довгострокові векселі видані” та 62 “Короткострокові векселі видані” ведеться по кожному виданому векселю і векселетримачу з виділенням векселів, не погашених в строк. Оперативний контроль на підприємстві за платежами, забезпеченими одержаними і виданими векселями, повинен здійснюватись за строками погашення заборгованості, закладеними в пам'ять ЕОМ або за даними картотеки.

Векселі можуть зберігатись як на підприємстві, так і передаватись на зберігання в установу банку. Векселі, які знаходяться на підприємстві, зберігаються в касі разом з готівкою. На всі векселі, що зберігаються в касі підприємства, складається опис, в якому вказується: найменування платника, сума і строк погашення заборгованості. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в описі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати виписки банку. Якщо одержані векселі здаються на зберігання в банк, то в регістрах аналітичного обліку робиться відповідна відмітка про відповідний документ, який одержаний в банку.

У випадках, коли векселетримачу (постачальнику) необхідні кошти раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із оплатою відповідного процента банку (дисконтований вексель). Вексель передається банку на індосамент і таким чином векселетримач одержує вексельну суму за мінусом облікового процента (дисконту), який становить дохід банку.

Дата добавления: 2014-01-07