Основні закономірності виникнення держави і права

План лекції

Лекція

Вступ

Успішний розвиток нашої держави неможливий без активної й свідомої участі у громадському, політичному житті більшості громадян, молоді, студентства. Але конструктивною, позитивною така участь може бути лише в тому разі, коли громадяни володіють певним обсягом знань з теорії існування та діяльності держави, її устрою, чинного законодавства.

Проблема правового виховання, ознайомлення з чинним законодавством набула великої актуальності. Однією з важливих ланок цього процесу є вивчення дисципліни „Правознавство”.

Мета і завдання дисципліни „Правознавство” – надати студентам основи знань з теорії держави і права, ознайомити їх з конституційним ладом нашої країни й чинним законодавством, допомогти знаходити рішення, що відповідають його вимогам.

Предметом дисципліни є вивчення основних точок зору сучасної юридичної думки про виникнення держави і права, поняття системи права та її внутрішньої організації, характеристики джерел права як зовнішньої форми його вираження, визначення місця та ролі права в урегулюванні різноманітних суспільних відносин.

У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних та семінарських занять. Для успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни необхідною складовою є самостійна робота студентів з літературою і нормативно-правовою базою.

Важливе завдання дисципліни – навчити студентів застосовувати юридичні знання для аналізу різноманітних ситуацій. Формування таких навичок сприятиме використання знань з різних галузей права – адміністративного, господарського, фінансового, цивільного, трудового, сімейного, кримінального тощо. Здійснена спроба подати в конспекті все, що необхідно знати студенту для вивчення дисципліни „Правознавство”.

Конспект рекомендований студентам напряму «Економіка підприємства» денної та заочної форм навчання.

на тему „Основи теорії держави і права”

1. Основні закономірності виникнення держави і права.

2. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади.

3. Поняття держави та її ознаки.

4. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямів діяльності (функції) держави.

5. Поняття форми держави.

6. Співвідношення і взаємодія держави і особи.

7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави.

8. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави.

З історії відомо, що первісне суспільство не мало ні держави, ні державної влади. Але з часом, унаслідок економічного роз­витку суспільства та його соціального розшарування виникає держава.

З певною ймовірністю можна передбачати, що люди ще в гли­боку давнину замислювалися над питаннями причин і шляхів ви­никнення держави.

Із зародженням писемності ці питання почали вивчатися якв теоретичному, так і в практичному значеннях.

Сучасною теорією держави і права запропоновані такі причини виникнення держави і права:

1) три великі поділи праці (відокремлення скотарства від землеробства; відокремлення ремесла від землеробства; відокремлення торгівлі від виробництва);

2) поява надлишкового продукту, приватної власності на засоби

виробництва і, як наслідок, майнової нерівності;

3) утворення суспільних економічних класів з протилежними інтересами, конфліктами між ними;

4) неспроможність суспільної влади первісного суспільства управляти ним за наявності класових суперечностей.

Причини виникнення права:

1) переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми;

2) правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб;

3) перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ на загальну норму, що є обов’язковою для вирішення аналогічних справ (так званий прецедент).

Основні теорії походження держави:

1) теологічна (божественна);

2) патріархальна;

3) договірна;

4) насильницька;

5) психологічна;

6) космічна;

7) органічна;

8) технократична;

9) соціально-економічна (зокрема класова)

За теологічною теорією, поборниками якої були Аврелій Августин і Фома Аквінський, держава походить від Бога. На цій підставі Ф. Аквінський обґрунтував її споконвічність і непору­шність, виправдовував будь-які реакційні держави, висловлював думку, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу.

За патріархальною теорією, поборниками якої є Аристотель, Р. Фільмер та І. Михайловський, держава походить від сім'ї і є результатом її історичного розвитку і зростання: владі монарха, започаткована через Адама Богом, є продовжен­ням батьківської влади і не підвладна ніяким людським законам.

Договірна теорія (Грацій, Спіноза, Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев) пояснює виникнення держави на підставі добровільної згоди між людьми про те, що одні управлятимуть, а інші викону­ватимуть прийняті ними управлінські рішення.

Відповідно до теорії насильства, держава є результатом заво­ювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. Згідно з цією теорією, завойовники утворюють державу, яка і є тією силою, що утримує переможених у покорі та зміцнює владу над ними. її представниками були Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.

У психологічній теорії стверджується, що держава виникла завдяки особливостям психіки людей, якій притаманна потреба наслідування, покори й усвідомлення залежності від видатної осо­бистості. За цією теорією, народ потребує постійного керування, оскільки є інертною масою і не здатен приймати рішення. її предс­тавником є Л. Петражицький.

Згідно з космічною теорією, державу завезли на землю інші цивілізації.

Обґрунтування органічної теорії дав англійський філософ Герберт Спенсер. За його твердженням, держава, подібно до біологічного організму, має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, тобто органи, що виконують відповідні функції. Тому вона народжується, зростає, мужніє, старіє й гине.

За технократичною теорією, держава виникає як результат спілкування між людиною і технікою.

Відповідно до соціально-економічної теорії, держава є продуктом природно-історичного розвитку суспільства. Вона скла­дається з двох підходів: перший - виникнення класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов); другий - виник­нення ускладнень структури первісного суспільства і суспільних відносин і необхідність удосконалення управління суспільством (Л. Морган).

Отже, можна дійти висновку, що жодна з цих теорій виникнен­ня держави не охоплює й не розкриває ні сутності держави, ні пе­редумов її походження. А відтак усі вони лише у сукупності відтворюють більш-менш певну ймовірність передумов і процесів виникнення держави.

Дата добавления: 2014-01-07