План лекції. на тему „ Загальні засади фінансового права України”

Лекція

на тему „ Загальні засади фінансового права України”

1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання.

2. Система й джерела фінансового права.

3. Бюджет та бюджетна система.

4. Система оподаткування та її значення.

5. Поняття, функції та види податків.

6. Платники податків і об’єкти оподаткування.

7. Відповідальність за порушення законодавства про податки.

8. Поняття, функції і структура банківської системи України.

1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання

Фінансове право — це сукупність правових норм, що регу­люють суспільні відносини, які виникають між державою і юридичними й фізичними особами з приводу формування, роз­поділу та перерозподілу і використання державою фондів грошових коштів.

Фінансове право має особливий предмет і метод право­вого регулювання. Воно регулює певну сферу державного уп­равління, пов'язану з розподілом і перерозподілом національ­ного доходу країни. У фінансових правовідносинах проявляєть­ся організаційна роль органів державної влади і місцевого самоврядування, тому за характером вони є владно-майновими. Це є головною ознакою, яка відрізняє фінансово-правові відно­сини від інших відносин грошового характеру, зокрема в ци­вільному й адміністративному праві.

Предметом регулювання фінансового права виступають суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності органів держави й місцевого самоврядування з приводу формування, розподілу та використання відповідних фондів грошових коштів, які необхідні для фінансування соціально-економічного розвитку держави. Відносини, що виникають у процесі фор­мування, розподілу й використання фондів коштів господарюючих суб'єктів і громадян, фінансовим правом не регулюються.

Фінансові відносини за своїм змістом і колом учасників відрізняються великою різноманітністю:

1) бюджетні відносини;

2) податкові відносини;

3) страхові відносини;

4) відносини з приводу державного кредиту;

5) банківського кредитування і розрахунків;

6) врегулювання грошового обігу;

7) валютного контролю.

Для надання фінансовим відносинам правового характеру використовується фінансово-правовий метод регулювання, якому властивий імперативний (владний) характер. Його суть полягає в тому, що зміст правовідносин визначається однією із сторін, завдяки прийняттю нею владного припису, обов'язко­вого для виконання іншою стороною. Стороною, яка приймає владні приписи (рішення) у фінансових правовідносинах, є дер­жава або органи місцевого самоврядування в особі уповноваже­них ними органів чи посадових осіб.

Дата добавления: 2014-01-07