Способи й устаткування для розчинення силікатної брили

Розчинення силікатної брили

Гідратація силікатної брили відбувається тим швидше, чим нижче її модуль, вище температура й дрібніше шматки.

Розчини силікатної брили з модулем більше 2 здобувають клеючі властивості. Це пов'язане з появою великих іонізованих комплексів, утворених більшою кількістю молекул SiО₂ і Н₂О и деякою кількістю RОН, які стабілізовані лужним середовищем, що містить позитивні іони натрію або калію. Тому для цілей електродного виробництва можна рекомендувати до використання силікатну брилу з модулем від 2,9 до 3,2. При модулі брили, укладеному в зазначеному інтервалі, розчини мають досить високими клеючими властивості й у той же час мало схильні до руйнування.

Щільність рідкого скла є його важливою характеристикою, виміряється в г/см³ ареометром із ціною розподілу не більше 0,01. Вимірювати щільність рідкого скла ареометром з більшою ціною розподілу, наприклад 0,1, неприпустимо, тому що помилка у вимірі його щільності вже в 0,02—0,03 г/см³ може досить істотно позначитися на властивостях скла.

Оптимальної вважається щільність 1,48-1,54 г/см³.

В'язкість рідкого скла. При плині рідини між її шарами виникає внутрішнє тертя. Його мірою є коефіцієнт в'язкості або коефіцієнт внутрішнього тертя, що виражається в паскаль-секундах (Па с) або сантипуазах (сп); 1 Па с=1000 сп.

Для щирих розчинів значення коефіцієнта в'язкості? - є постійна величина в широкому діапазоні швидкостей плину. Рідке скло є колоїдним розчином, у зв'язку із чим значення коефіцієнта в'язкості залежить від швидкості переміщення його шарів і має відносний характер. Тому для одержання порівнянних результатів в'язкість рідкого скла варто заміряти яким-небудь одним методом.

Силікатна брила може розчинятися у воді безавтоклавним - відкритим способом (при цьому можливо розчинення кускової й попередньо здрібненої в порошок брили із зернами розміром 0,5-0,6 мм) і автоклавним способом під тиском.

Силікатна брила в стаціонарних автоклавах може розчинятися за різною технологією.

Розчинення силікатної брили в обертових автоклавах ведеться з пуском пари в робочий обсяг. Пара пускають доти, поки в автоклаві не встановиться тиск, рівне тиску в мережі, після чого пуск пари припиняють. Рекомендується завантажувати автоклав попередньо промитою брилою в шматках розміром не більше 50-60 мм.

Звичайно разваркой силікатної брили закінчується процес виготовлення розчинів рідкого скла. Однак ці розчини містять багато зважених часток, не мають стабільні властивості й відразу після одержання не можуть використатися при виготовленні електродів.

Підготовка рідкого скла до застосування

Для стабілізації властивостей рідких стекол рекомендується їх освітлять і застосовувати тільки після витримки протягом певного часу.

Одержувати просвітлені стекла можна наступними основними способами.

1. Після варіння рідкого скла в автоклаві до щільності 1,34—1,38 г/см³ і в'язкості не більше 100 сП, його фільтрують на вакуум-фільтрах або фільтрах якої-небудь іншої конструкції. Чисте, відфільтроване рідке скло випарюють у спеціальних випарювачах при температурі 85—95° С. Рідке скло випарюють до необхідної щільності й в'язкості, після чого перекачують у ємності, призначені для зберігання. Застосовувати скло рекомендується після його остигання до температури 18—25°С и наступної витримки (стабілізації) при цій температурі не менш трьох доби.

2. Рідке скло щільністю 1,34—1,38 г/см³ перекачується насосом або видавлюється з автоклава надлишковим тиском у баки-відстійники.

3. Посвітління рідкого скла може бути здійснене при тривалій витримці його концентрованих розчинів.

Дата добавления: 2014-01-07