Судовий розгл справи КСУ

Розгляд справ, прийняття рішень і надання висновків у справах проводиться КСУ колегіально. - усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування всіх учасників конституційного провадження; - письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи. Розгляд справ здійсн відкрито. Строк розг справи не може перевищувати 3 міс і може бути продовжений не більше 1 місяця. У призначений час головуючий на пленарному засіданні, перевіривши наявність кворуму, відкриває пленарне засідання Конституційного Суду України і повідомляє, яка справа розглядається.

КСУ може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях. ТК надає висновок.

Рішення у справі приймається, висновок дається КСУ на закритій частині пленарного засідання за участю суддів, які брали участь у розгляді справи. За ріш голосують, воно приймається не пізніше 7 днів від дня прийняття ріш і підписується Головою.

85. Прийняття КСУ підсумкових актів

Залежно від питань, що вирішуються на пленарному засіданні Конституційного Суду України, акти Конституційного Суду України поділяються на процесуальні (щодо розгляду справ і вирішення конституційних спорів по суті) та непроцесуальні (які не стосуються розгляду справ). Процесуальними актами Конституційного Суду України є ухвали (в тому числі протокольні), рішення, висновки. Ухвали приймаються КСУ під час розгляду справ. Ухвала про закриття провадження. Рішення Конституційний Суд України ухвалює за результатами розгляду справ. Висновки КСУ дає за результатами розгляду справ щодо відповідності КУ, законів, між нар дог; щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.
Ріш оголош Головуючим КСУ на пленарному засіданні. Копії ріш і висновків надсилаються на наступний день після їх підписання. Ухвали надсил суб звернення після підписання.

86. Проблемні аспекти підсумкових актів КСУ

1) Необхідно визначити час вступу в силу рішень КСУ, оскільки на сьогодні данне пит врегульовано не зовсім чітко. Відп до ч 2 ст 152 КУ закони інші правові акти чи їх окремі положення, визнанні не конституційними врачають силу з дня прийняття КСУ рішення про їх не конституційність.Зі ст. 67 ЗУ»Про КСУ» випливає, що моментом вступу в силу рішень КСУ вважається день, коли офіційно обнародуються ріш та висновки КСУ.

2) потребує чіткого врегулювання пит наслідків ріш, зокрема іш про конституційне тлумачення, оскільки такі акти є вищими за юр силою і повинні стояти нд законами.

3) потрібно законодавчо визначити коло суб’єктів на яких повинні поширюватись обов’язковість і остаточність рішення, зазначивши що ріш про конституційність або про оф тлумачення є обов’язковими для усіх, крім випадків, коли у справі є конкретні особи.

4) необх більш чітко визначити межі дії ріш КСУ, зазначивши, що їх дія поширюється на майбутнє, за виключенням випадків визнання неконст – ми актів орг держ влади, які порушують права та свободи людини або завдають чи можуть завдати матер чи моральної шкоди фіз. І юр ос. \

87. Порядок і підстави набуття та припинення громадянства Укр.

Підстави набуття громадянства України: 1) народження; 2) територіальне походження; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок встановлення батьківства. Громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу із громадянства за клопотанням громадянина України (вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства України може відбутися лише за їхньою згодою); 2) внаслідок втрати громадянства України: - якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави; - якщо іноземець набув громадянство України і не подав документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього; - якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство; - якщо особа набула громадянства України на підставі подання свідомо неправдивих відомостей чи фальшивих документів; - якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави. 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Діючим законодавством України на Президента України покладено такі повноваження: прийняття до громадянства;- припинення громадянства.

На органи внутрішніх справ покладено: - здійснення прийому заяв про громадянство від осіб, які постійно проживали на Україні і направлення їх з необхідними документами Президенту України; - відправлення належних осіб до Президента України; - підготовка подання про втрату громадянства особами, які постійно проживали на території України. Комісія при Президентові України з питань громадянства: 1) розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань;

88. Порядок і підстави набуття, втрати та позбавлення статусу біженця

Біженець - це іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого прийнято рішення про надання йому статусу біженця.

Особи, які мають намір набути статус біженця повинні протягом трьох діб звернутися до відповідного органу міграційної служби з заявою про надання їм статусу біженця.

Особи, які вимушені були незаконно перетнути державний кордон України з наміром набути статусу біженця повинні протягом доби звернутися до відповідного органу міграційної служби через її уповноваженого чи службову особу Прикордонних військ України із заявою про надання їм статусу біженця та з обгрунтованим поясненням свого незаконного перетинання кордону.
Статус біженця не надається особі: щодо якої встановлено, що вона вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства; яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру;

яка до прибуття в Україну перебувала в державі, де вона могла у встановленому порядку отримати притулок чи оформити статус біженця.

Питання про надання і позбавлення статусу біженця вирішують в межах своєї компетенції органи міграційної служби Міністерства України у справах національностей та міграції в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Оформлення необхідних документів з питань надання статусу біженця провадиться на підставі особистої заяви особи або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування. Рішення про надання статусу біженця приймається не пізніше одного місяця з дня подачі заяви. Рішення про відмову в наданні статусу біженця може бути оскаржено в тижневий строк до Міністерства України у справах національностей та міграції, яке приймає рішення не пізніше ніж у місячний строк.
Статус біженця надається на три місяці відповідним органом міграційної служби, і за його рішенням цей строк може бути продовжено.

Статус біженця втрачається, якщо особа: добровільно знову скористалася захистом держави, громадянином якої вона є, або країни постійного проживання; набула нового громадянства та користується захистом держави свого нового громадянства; засуджена до позбавлення волі за вироком суду України, що набрав законної сили.

Особа позбавляється статусу біженця органом міграційної служби за місцем її тимчасового проживання, якщо вона: втратила підстави, за яких вона набула статусу біженця; набула статусу біженця внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; розглядається з поважних причин як загроза державній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.

89. Порядок і підстави набуття, втрати та позбавлення статусу осіб, які потребують додаткового або тимчасового притулку

90. Порядок і підстави застосування додаткових засобів впливу щодо іноземців та осіб без громадянства.

Дата добавления: 2014-01-06