Загальні свідчення

Лекція 7. Меліоративна агроекологія

Література:

33. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвин та ін. – К.: Вища освіта., 2006. – 671 с.

34. Агроекологія: Навч. посібник / М.М.Городній, М.К.Шикула, І.М.Гудков та ін.; За ред.. М.М.Городнього. – К.: Вища шк., 1993. – 416 с.

35. Агроекологія: теорія та практикум. Навч. посібник / В.М.Писаренко, П.В.Писаренко, В.І.Перебійник та ін.; За ред. М.М.Чекаліна та О.М.Байрак. – Видавництво «ІнтерГрафіка», 2003. – 320 с.

36. Гончар М.Т. Экологические проблемы сельскохозяйственного производства. – Львов: Вища шк., 1986. – 144 с.

37. Жарінов В.І., Довгань С.В. Словник-довідник по агроекології. – К., 2001 р. – 376 с.

38. Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія. – К.: Урожай, 1995. – 256 с.

39. Лимарь А.О. Экологические основы систем орошаемого земледелия. – К.: Аграрная наука, 1997. – 400 с.

40. Мануш С.Г. Сельское хозяйство и охрана фауны. – М.: Агропромиздат, 1990. – 112 с.

План

1. Загальні свідчення.

2. Методи і способи осушення заболочених земель.

3. Агроекологічні проблеми інтенсивного землеробства на осушених землях.

4. Еколого-технологічні основи зрошення сільськогосподарських культур.

5. Вапнування ґрунтів.

6. Агролісомеліорація.

7. Оптимізація землекористування.

Меліоративний фонд перезволожених земель України становить 5,4 млн. га, в тім числі понад 3,9 млн. га боліт і заболочених земель. Зосереджені вони переважно в Поліській і Лісостеповій зонах. Площа осушених земель досягає 3,3 млн. га або близько 30 % загальної площі сільгоспугідь.

Болото - це надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита шаром торфу завтовшки не менш як 30 см у неосушеному і 20 см - в осушеному стані. Надмірно зволожені ділянки без торфу або з шаром торфу менш як 30 см називають заболоченими землями. Отже, основною зовнішньою ознакою боліт і заболочених земель є їх постійне або періодичне надмірне зволоження.

Джерелом надмірного зволоження кореневмісного шару ґрунту бувають:

1) атмосферні опади, що випадають безпосередньо на осушувані землі у вигляді дощу або снігу, перенесений вітром з інших частин водозбору сніг у зимовий період, конденсація в кореневмісному шарі ґрунту водяної пари з повітря влітку, - тобто все те, що називають атмосферним живленням;

2) поверхневі води, що стікають зі схилів прилеглого водозбору (схилове живлення);

3) води весняних і літніх паводків, які надходять у великій кількості з річок і озер (руслове живлення);

4) підґрунтові води, що надходять у кореневмісний шар із розміщеного вище водозбору, річок і озер та утворюють близькі до поверхні землі рівні підґрунтових вод (ґрунтове живлення);

5) підґрунтові води, які підіймаються з глибших підземних водоносних горизонтів під тиском (ґрунтово-напірне живлення).

Здебільшого спостерігається змішаний тип водного живлення боліт.

Водне живлення - основна причина утворення боліт і заболочених земель. Крім того, на їх утворення впливає низка чинників, які посилюють, а іноді ослаблюють дію основної причини. До них належать рельєф поверхні, літологічна будова підґрунтових шарів, гідрогеологічні умови місцевості.

Рельєф місцевості значно впливає на утворення боліт і заболочених земель. На підвищених вододільних ділянках волога в ґрунті накопичується тільки за рахунок атмосферних опадів, що випадають безпосередньо на цю поверхню. Надмірне зволоження кореневмісного шару ґрунту тут трапляється тільки навесні - у період танення снігу або випадання інтенсивних дощів.

Положисті схили перезволожуються більш ніж стрімкі, а нижня частина схилу - більш ніж верхня. Особливо несприятливий водний режим ґрунту формується в багатьох безстічних пониззях.

Меліоровані землі, що займають 12,6 % загальної площі сільськосподарських угідь, забезпечували раніше виробництво 20% продукції рослинництва (овочів - 60 %, рису - 100, льоноволокна – 36, зерна - 12 %). Значна частка меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави зумовлена їх вищою порівняно з богарною продуктивністю.

Дата добавления: 2014-01-06