Джерела радіоактивного забруднення

План

Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор

1. Джерела радіоактивного забруднення

2. Дія іонізуючого випромінювання на живі організми

3. Заходи зменшення дії іонізуючого випромінювання на живі організми

Живі організми в навколишньому середовищі постійно зазнають різних видів випромінювання природного та штучного походження.

Природне є звичайною складовою біосфери, що впливає на всі її елементи і створює природний радіаційний фон. Воно утворюється за рахунок космічного випромінювання та випромінювання зовнішніх та внутрішніх земних джерел. Вміст природних радіонуклідів у земній корі змінює­ться в досить широкому діапазоні і вва­жається одним з головних факторів природного мутагене­зу, виникнення злоякісних новоутворень і спадкових захворювань. Природний радіаційний фон Землі поступово зростає. Штучні радіонукліди добувають внаслідок ядерних ре­акцій.

У рослини радіонукліди надходять з ґрунту або аеро­зольно. Ступінь накопичення залежить від:

1. Фізико-хімічних властивостей радіонуклідів. Наявність у рослинах стабільних ізотопів цих же елемен­тів сприяє нагромадженню, в перший період перебу­вання в ґрунті радіонукліди більш доступні для засвоєння рослинами, Нагромадження рослинами радіонуклі­дів залежить від їх концентрації у поживному субстраті.

2. Агрохімічної характеристики ґрунту. Біологічна рухомість радіонуклідів зменшується при збільшенні вмісту в ґрунті обмінних катіонів, органічної речовини, фізичної глини й мулу.

3. Біологіч­них властивостей рослин. Особливості мінерального живлення, тривалість вегетаційного пе­ріоду, характер розподілу кореневих систем у ґрунті, продуктивність. Зернобобові інтенсивніше по­глинають ніж злакові.

4. Способів обробітку ґрунту. Зрошуване землеробство посилює інтенсивність кругообігу радіонуклідів.

При аеральному забрудненні, яке відбувається швидше, ніж через кореневу систему, відбувається осідання на надземній частині рослин аерозоль­них і газоподібних викидів (первинне забруднення) та забруднених часток ґрунту (вторинне).

Концентрація затриманих радіонуклідів у рослинах зни­жується під впливом дощу, туману, роси, у результаті розбавлення наростаючої фітомаси в процесі росту і роз­витку рослин і внаслідок усихання і опадання раніше заб­руднених частин рослин.

При забрудненні штучни­ми радіонуклідами на початковому етапі вони знаходяться на поверхні ґрунту і в контакті з масою рослин, поступово перерозподіляючись по профілю під впливом вітру, наростанням фі­томаси і випадання опадів, а також пересуваючись у глибину ґрунту в результаті міграційних процесів або агро­технічних заходів.

Наступною ланкою міграції радіонуклідів є тварини. Перехід радіонуклідів у м'ясо із раціону тварин визна­чається фізико-хімічними властивостями радіонуклідів, а також видовими особливостями і віком тварин. При тривалому споживанні забруднених кормів, радіонук­ліди нагромаджуються в органах і тканинах найбільш ін­тенсивно на перших етапах. Потім швидкість поступово знижується, і настає рівноважний стан, при якому інтен­сивність відкладання вирівнюється з швидкістю виведення з організму. При цьому максимальне нагромадження радіонуклідів і строки до­сягнення стану рівноваги для різних тварин різні.

Дата добавления: 2014-01-06