Вісім головних навичок інформаційних навичок

Що таке «інформаційні навички»?

У вищій освіті в цьому питанні виділяється кілька ліній:

a. лінія, пов'язана з «дослідницькими навичками», у яких студенти повинні відчути потребу в процесі здійснення дослідження на рівні вищої освіти, тобто лінія, пов'язана з «знаряддями праці» учня;

б. лінія, що вказує на те, що студенти мають бути повністю готові виконувати свої обов'язки, яку б сферу професійної діяльності вони не вибрали після закінчення виша.

Лінія (a) припускає такі навички як уміння використовувати бібліотеку вузу і її ресурси для продовження своїх досліджень, уміння здійснювати «пошук літератури» будь-якого типу глибини й складності, що потрібно в рамках конкретної навчальної/дисциплінарної галузі, і вміння задовільним чином демонструвати все це тьюторам і експертам у будь-якій необхідній формі за допомогою цитування й посилань на прочитані джерела й зібрану інформацію. Такий підхід будується навколо ідеї «компетентного студента», тобто студента, що готовий ефективно функціонувати як складова частина академічного співтовариства.

Усередині лінії (б), зазначеної вище, «інформаційні навички» можна визначити більш широко, включивши в них, крім уже перерахованих, атрибути усвідомлення й розуміння того, яким чином виробляється інформація в сучасному світі, критично відноситись до змісту й обґрунтованості інформації (це пов'язане з елементами критичного мислення в цілому), деякі практичні ідеї із приводу того, як здобувається, управляється, розподіляється й застосовується інформація в реальному світі, особливо знання того, як відповідні професійні групи використовують інформацію на робочих місцях, у бізнесі й у світі культури й мистецтва. Ця «інформація» може бути текстовою й друкованою інформацією, але буде так само включати інші форми інформаційної комунікації, як формальні, так і неформальні, як заплановані, так і випадкові, як міжособистісні, так і опосередковані інформаційними технологіями. Саме на цьому рівні інформаційних навичок доречно застосовувати термін «інформаційна грамотність».

Можна умовно виділити вісім конститутивних типів інформаційних навичок:

1. Здатність усвідомлювати потребу в інформації.

2. Здатність виділяти, яким чином можна заповнити «прогалину» в інформації:

- завдяки знанню відповідних видів ресурсів, як друкованих, так і недрукованих,

- завдяки відбору ресурсів, «щонайкраще задовольняючих» вирішення актуального завдання,

- завдяки спроможності розуміти ті умови, що впливають на доступність джерел.

3. Здатність конструювати стратегії виявлення інформації:

- здатність артикулювати інформацію, яку потрібно виявити за допомогою ресурсів,

- здатність розробляти систематичні методи, що підходять для задоволення цієї вимоги,

- здатність розуміти принципи конструювання й створення баз даних.

4. Здатність виявляти й одержувати доступ до інформації:

- здатність розробляти відповідні техніки пошуку:

- здатність використовувати комунікативні й інформаційні технології, включаючи міжнародні академічні мережі,

- здатність використовувати відповідні бібліографічні й анотаційні служби, індекси цитування й бази даних,

- здатність використовувати методи підвищення поінформованості, щоб бути в курсі сучасні даних.

5. Здатність порівнювати й оцінювати інформацію, отриману з різних джерел:

– поінформованість про проблеми упередженого відношення й авторитету,
– поінформованість про процес реферування наукових публікацій,
– знання про відповідний спосіб витягу інформації, що включає необхідну інформацію.

6. Здатність організовувати, застосовувати й передавати інформацію іншим способами, що відповідають актуальної ситуації:

– здатність створювати бібліографічні посилання у творах друку – статтях, рефератах, дисертаціях,

– здатність створювати особисту бібліографічну систему,

– здатність застосовувати інформацію для рішення насущних проблем,
– здатність ефективно передавати інформацію, використовуючи відповідних посередників,

- розуміти проблеми авторських прав і плагіату.

7. Здатність синтезувати й збирати існуючу інформацію, створюючи на її основі нове знання.

Модель інформаційних навичок (див. діаграму нижче) показує відносини між «компетентним користувачем інформації» на базовому рівні (у рамках лінії (а), описаної вище) і на рівні інформаційної грамотності. «Стовпці» показують процес, за допомогою якого користувачі інформації прогресують від компетентності до експертизи, використовуючи ці навички. Лише ті, хто досяг останнього рівня, будуть використовувати всі сім навичок.

8. Вміти користуватися ЕОМ, ПЕОМ

Все це узагальнено представлено у нижченаведеній таблиці:

чотири типи ключових інформаційних навичок	Сім головних навичок інформаційних навичок
1.комунікативні навички,	1. Вміти організовувати, застосовувати й передавати інформацію такими способами, що відповідають актуальній ситуації
2. обчислювальні здібності,	2. Вміти користуватися ЕОМ, ПЕОМ
3. володіння інформаційними технологіями й	3. Вміти конструювати стратегії виявлення інформації: 4. Вміти виявляти й одержувати доступ до інформації
4. уміння вчитися.	5. Вміти усвідомлювати потребу в інформації. 6. Вміти порівнювати й оцінювати інформацію, отриману з різних джерел 7. Вміти виділяти, яким чином можна заповнити «прогалину» в інформації 8. Вміти синтезувати й збирати існуючу інформацію, створюючи на її основі нове знання.

Модель інформаційних навичок

В основі моделі лежать два фундаментальних блоки базових бібліотечних навичок і навичок користування інформаційними технологіями. Перші формуються в рамках програм навчання користувачів академічних бібліотек, останні формуються в рамках таких ініціатив як Європейська ліцензія на користування комп'ютером (European Computer Driving Licence). Між базовим і вищим рівнями поняття «інформаційна грамотність» розташовуються сім головних навичок і атрибутів, повторюване використання яких веде від позиції компетентного користувача до експертного рівня рефлексії (самоаналізу) й критичне усвідомлення інформації як інтелектуального ресурсу. Прогрес від новачка до експерта позначений стрілкою. Першокурсники, швидше за все, будуть знаходитись на початку стрілки, практикуючи, імовірно, лише перші чотири навички, тоді як аспіранти й молоді вчені будуть знаходитись ближче до її закінчення й будуть застосовувати та володіти всіма сьома навичками.

У рамках вищої освіти поняття інформаційної грамотності повинне містити в собі уявлення про індивід, здатний вносити свій внесок у синтезування існуючої інформації, розвивати далі виведені з такого синтезу ідеї і, нарешті, створювати нове знання з конкретної предметної дисципліни.

Випускник школи повинен, як мінімум:

1. Розуміти загальні принципи роботи ПК, функціонування локальної й глобальної мережі;

2. Володіти навичками роботи в середовищі Microsoft Windows;

3. Володіти навичками роботи з розповсюдженими додатками Microsoft Office (Word, Excel, PowerPoint);

4. Володіти навичками роботи з електронною поштою;

5. Володіти навичками пошуку даних у мережі Інтернет.

Дата добавления: 2014-01-07