Наукові витоки та етапи математико - картографічного моделювання стану природного навколишнього середовища в рамках соціоекосистеми

Математіко - картографічне моделювання складається з ряду послідових етапів, які наочно відображені на мал. 1.2 і 1.3. На першому етапі моделювання досліджуваного району, необхідно створити її концептуальну модель, яка, поклад від поставленої мети моделювання, визначає склад вхідних змінних параметрів та обмежень, що вводяться в імітаційну модель. Такими вхідними змінними параметрами є насамперед показники властивостей тихий природних та соціально - економічних компонентів, які є визначальними для вирішення поставленої задачі, а також оціночні бальні шкали цих показників. Головнімі обмеженнями виступають гранично допустимі антропогенні навантаження (ГДАН) на складові геоекосистеми, при перевищенні яких починаються незворотні процеси руйнування цих геоекосистем. Можуть також вводитися в модель обмеження економічного характеру, що відбивають економічні можливості досліджуваної соціоекосистеми.

На іншому етапі відповідно до поставленого завдання математиками - програмістами розробляється пакет прикладних програм на ЕОМ.

На третьому етапі на основі аналізу ретроспективної інформації, комплексного натурного вивчення території соціоекосистеми та матеріалів дистанційного зондування поверхні Землі аерокосмічними апаратами створюються покомпонентні аналітичні та синтетичні картографічні моделі (тематичні карти), які відображають необхідну інформацію про стан та просторову мінливість її природних та соціально - економічних компонентів. Склад та інформативне навантаження цих карт безпосередньо залежить від кінцевої мети моделювання, що зумовлює склад вхідних змінних параметрів, які вводяться в імітаційну модель. Згадані тематичні карти прикладною спрямованістю на направлені вирішення конкретного соціоекологічного завдання. Однак це не перешкоджає їм мати певне галузеве значення і використовуватися при вирішенні окремих питань галузевого природокористування. Масштабі цих карт визначаються рангом досліджуваної соціоекосистеми.

На четвертому етапі здійснюється зняття з карт тематичної інформації, її кодування і занесення в базу даних моделі на машиних носіях. Для цього на кожну карту почергово для тихий показників, які прийняті за вхідні змінні параметри імітаційної моделі, накладаються аркуші кальки чи прозорої лавсанової плівки з нанесеною на них умовною координатною сіткою із розміром комірки 1см на 1 див. У внутрішнє поле кожної такої квадратної комірки (координатного елемента - КЕ) вписується усереднене для даного КЕ числове значення величини шкіряного показника або числовий код відповідного інтервалу оціночної шкали даного показника. Ці цифри з шкірного КЕ, що мають свою просторову прив`язку в пам`яті ЕОМ, заносяться в базу даних моделі соціоекосистеми разом із оціночними бальними шкалами відповідного показника.

На п’ятому етапі в діалоговому режимі “ЕОМ – експертна група” здійснюється згідно з програмними забезпеченням моделі імітаційне моделювання на ЕОМ, внаслідок якого одержують машинні карти, що відображають результати моделювання. Сморід трансформуються в підсумкові організаційно - господарські карти, які використовуються як наукова база при складанні планів соціально - економічного розвитку соціоекосистем та оптимізації природокористування в досліджуваній соціоекосистемі.

Дата добавления: 2014-01-06