Природне середовище

ЗАЯВКА

Сдвиг фаз между током и напряжением

на державну екологічну експертизу

1. Найменування замовника, органу, що здійснює функції

управління майном замовника, адреса, телефон_______________________

2. Найменування об’єкта державної екологічної експертизи (для

підприємств, установ, організацій – адреса, телефон)_________________

3. Найменування органу, що затверджуватиме документацію__

4. Інформація про розробника документації, що буде передана на

державну екологічну експертизу (найменування організації, адреса,

телефон або прізвище автора, його адреса, телефон)_________________

5. Перелік документації, що буде передана на державну

екологічну експертизу____________________________________________

6. Вартість розробки документації чи проектно-кошторисна

вартість розробки проекту, що будуть передані на державну екологічну

експертизу_____________________________________________________

7. Інформація про розробника розділу оцінки впливу на стан

навколишнього природного середовища (найменування організації, ії

підпорядкування, адреса, телефон)_________________________________

8. Перелік організацій, з якими погоджено документацію, або

умови впровадження нових матеріалів і речовин_______________________

2.2. Шляхи проведення державної екологічної експертизи

Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:

1) аналізу і оцінки об'єктів екологічної експертизи – группами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів Мінекоресурсів України;

2) еколого-експертних досліджень і оцінок об'єктів екологічної експертизи - спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців - практиків та науковців інших підприємств, установ і організацій;

3) створення Мінекоресурсів України спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій;

4) залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.

2.3. Здійснення державної екологічної експертизи

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціальними установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства екології та природних ресурсів України ії органів на місцях із залученням інших органів деревної виконавчої влади.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров'я України.

Проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або рішеннями Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів.

Згідно ст.14 Закону України "Про екологічну експертизу" державній екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлів, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;

3) інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розміщення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі війкового та оборонного призначення;

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної(в тому числі радіаційної) безпеки, користування природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554):

1. Атомна енергетика і атомна промисловість (у тому числі видобування і збагачення руди, виготовлення тепловиділюючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів;

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво;

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів;

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів);

5. Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ;

6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами);

7. Металургія (чорна і кольорова);

8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю;

9. Виробництво, зберігання. утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива;

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла);

12. Целюлозно-паперова промисловість;

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням);

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою);

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі;

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів;

17. Тваринництво (тваринницьких комплексів продуктивністю більш як 5000 голів і птахофабрики);

18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи);

19 Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи);

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд;

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств;

22. Інші окремі об'єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються Мінекоресурсів або його органами на місцях.

Порядок організації і безпосереднього проведення державної екологічної експертизи органами Міністерства екології і природних ресурсів України регламентується Інструкцією про здійснення державної екологічної експертизи затвердженої Мінекоресурсів України від 7 червня 1995 р.N 55.

3. Проведення державної екологічної експертизи еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами та організаціями Мiнекоресурсів України

Державна екологічна експертиза може проводитись:

1) Безпосередньо еколого-експертними підрозділами Мінекоресурсів України на основі представлених за їх завданням робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної проектної документації чи проектів, висновків державної екологічної експертизи, підготовлених науковими центрами цього Міністерства, іншими науковими, проектно-розвідувальними спеціалізованими організаціями, лабораторіями, творчими колективами, групами, фірмами. Попередня оцінка відповідної проектної документації не доручається організаціям, які розробляли матеріали оцінки впливу запроектованої діяльності на навколишнє середовище або брали участь у їх підготовці.

2) Спеціалізованими установами та організаціями Мінекоресурів України - Українським науковим центром охорони вод, Українським науковим центром екології моря, Міжвідомчим екологічним центром, а також тими, що працюють на замовлення Міністерства, - Українським науковим центром технічної екології та іншими - за офіційними дорученням Мiнекоресурсів чи його місцевих органів, які повинні затверджувати підготовлені ними висновки, як висновки державної екологічної експертизи.

3) Спеціально створюваними комісіями Мiнекоресурсів України і його органами на місцях (в тому числі - спільно з органами та установами Міністерства охорони здоров'я України) із залученням представників органів державної виконавчої влади, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експертів міжнародних організацій.

4) Самостійно - еколого-експертними підрозділами Мінекоресурсів України та його органами на місцях, без попередньої оцінки іншими організаціями, створення комісій і залучення представників інших установ і закладів.

Вибір конкретного шляху проведення державної екологічної експертизи у кожному конкретному випадку здійснюється керівництвом еколого-експертних підрозділів Мiнекоресурсів України і його місцевих органів. Незалежно від шляху проведення державної екологічної експертизи еколого-експертні підрозділи повинні у випадках, коли йдеться про об'єкти, які можуть негативно впливати на здоров'я людей, враховувати висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, що проводиться експертними підрозділами закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем, здійснювати взаємне погодження підходів до оцінки тієї чи іншої документації, співпрацювати з ними в будь-якій іншій взаємоприйнятній формі з метою забезпечення узгодження позицій органів Мiнекоресурсів України та Міністерства охорони здоров'я України.

Тема 1.3. ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

(частина 2)

1. Організація проведення державної екологічної експертизи проектної документації

2. Розмежування компетенції еколого-експертних органів системи Міністерства екології та природних ресурсів України

3. Природоохоронні показники, що оцінюються при здійсненні державної екологічної експертизи

4. Вимоги до складу документації, що подається на державну екологічну експертизу

1. Організація проведення державної екологічної експертизи проектної документації

1) Під проектною документацією слід розуміти державні інвестиційні та проекти, проекти схем розвитку окремих галузей народного господарства, проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища та іншу передпланову, передпроектну та проектно-кошторисну документацію.

2) В процесі експертної оцінки проектної документації визначається ступінь екологічного ризику і безпеки запланованої діяльності та відповідальність об'єктів екологічної експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельним нормам, правилам, дається оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

3) Визначення конкретних організацій-виконавців роботи по підготовці робочих матеріалів попередньої оцінки проектів або спеціалізованих установ Мiнекоресурсів України чи організацій, що працюють на його замовлення, яким даються офіційні доручення Міністерства або його місцевих органів на проведення державної екологічної експертизи конкретної документації, входить до компетенції керівників еколого-експертних підрозділів Мiнекоресурсів України і його місцевих органів.

4) Завдання еколого-експертних підрозділів Мiнекоресурсів України і його органів на місцях іншим організаціям на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або на підготовку безпосередньо проектів висновків державної екологічної експертизи оформляються в письмовій формі у вигляді офіційних листів, які підписуються керівниками Мiнекоресурсів України або його органів на місцях і визначаються конкретні умови виконання відповідної роботи.

5) Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи за завданнями еколого-експертних підрозділів Мінекоресурсів України або його органів на місцях здійснюється за домовленістю (в тому числі на договірних засадах) між замовниками документації і організаціями, що готують вказані робочі матеріали чи проекти висновків державної екологічної експертизи або між цими організаціями і безпосередньо Мiнекоресурсів України чи його органами на місцях.

6) Оплата робіт по підготовці робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або проектів висновків державної екологічної експертизи за договорами між організаціями-виконавцями і Мiнекоресурсів України чи його місцевими органами здійснюється за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища.

7) При проведенні державної екологічної експертизи спеціально створюваними комісіями Мiнекоресурсів України чи його органів на місцях із залученням позаштатних експертів, керівник експертної комісії і відповідальний секретар призначаються, як правило, із складу спеціалістів еколого-експертних підрозділів Мінекоресурсів.

8) При проведенні державної екологічної експертизи безпосередньо еколого-експертними підрозділами Мiнекоресурсів України чи його місцевих органів, в разі потреби, до оцінки документації можуть залучатися спеціалісти інших структурних підрозділів цього Міністерства чи його місцевих органів. Рішення про це, за поданням керівників еколого-експертних підрозділів, приймається керівниками Мiнекоресурсів України або його органів на місцях. При позитивному вирішенні питання щодо погодження проектної документації, на прохання підрозділів місцевих органів Мінекоресурсів України, які займаються нормуванням викидів підприємств в атмосферне повітря, еколого-експертні підрозділи можуть пропонувати проектувальникам передавати підрозділам нормування дискети з інформацією про параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, записаною за програмою "Конвертор". Ця інформація буде використовуватися для створення бази даних по джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин після вводу в експлуатацію відповідних об'єктів.

9) Підготовлені робочі матеріали попередньої оцінки проектної документації або проекти висновків підписуються безпосередніми авторами-виконавцями і керівниками установ чи організацій, що їх готували. Виконані з їх урахуванням і на їх основі висновки державної екологічної експертизи візуються відповідальними за них спеціалістами та керівниками еколого-експертних підрозділів і підписуються уповноваженими на те керівниками Мiнекоресурсів України чи його відповідних органів на місцях (заступником Міністра, Головою Державного комітету екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим чи його заступником, начальниками чи заступниками начальників Державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, державних екологічних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів). Підписання висновків державної екологічної експертизи керівниками є їх затвердженням, після чого висновки стають обов'язковими для виконання. Затвердження висновків і набуття ними статусу висновків державної екологічної експертизи може здійснюватись також і шляхом розміщення відповідного грифу про це на титульних листах висновків. При цьому затвердження здійснюється вищестоящими (порівняно з тими, хто безпосередньо підписав висновок) керівниками Мiнекоресурсів чи, відповідно, Державного комітету екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, Державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Державних екологічних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Мiнекоресурсів.

10) В разі потреби, проекти висновків (щодо особливо важливих, складних, екологічно небезпечних об'єктів) до їх підписання і затвердження можуть попередньо обговорюватись при еколого-експертних підрозділах органів Мiнекоресурсів України.

11) У випадку обґрунтованої незгоди еколого-експертних підрозділів органів системи Мiнекоресурсів України з підготовленими за їх завданнями іншими організаціями робочими матеріалами попередньої оцінки проектної документації чи проектами висновків державної екологічної експертизи ці матеріали повертаються їх авторам для доопрацювання і внесення необхідних коректив.

12) Висновки екологічної експертизи складаються з вступної, констатуючої та заключної частин і оформляються у довільній формі з включенням до них даних та інформації, яка обумовлена ст.43 Закону України "Про екологічну експертизу".

13) Підготовлений висновок державної екологічної експертизи повинні зводитися до трьох можливих варіантів:

- документація, розроблена в цілому відповідно до вимог природоохоронного законодавства, діючих нормативних документів, позитивно оцінюється (погоджується). При потребі погодження може обумовлюватись певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив і т. ін., виконання яких не потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу і може бути перевірене еколого-експертними підрозділами в робочому порядку;

- документація, що не в повній мірі відповідає вимогам природоохоронного законодавства і діючих нормативних документів (вказуються конкретні причини), повертається (направляється) на доопрацювання. При цьому повинні точно формулюватися позиції, стосовно яких необхідна доробка, суттєве коригування, здійснення додаткових проектних проробок, що, по можливості, має обґрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти і положення державних будівельних документів. Строк доопрацювання встановлюється за домовленістю сторін;

- документація, реалізація проектних рішень якої вступить у суперечність з вимогами природоохоронного законодавства і є неприйнятною з природоохоронної точки зору, оцінюється негативно і відхиляється від погодження. Принципово негативна оцінка повинна бути максимально обґрунтованою (в тому числі положенням відповідних законодавчих і нормативних документів). Чітка і ясна оцінка документації у висновках державної екологічної експертизи (за одним з вказаних варіантів) є обов'язковою. Висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами;

- висновки державної екологічної експертизи повинні друкуватися на офіційних бланках органів Мiнекоресурсів України та скріплюватись гербовою печаткою на підписі уповноваженого на те керівника або на грифі затвердження (коли висновок друкується не на бланках) і мати відповідні реквізити - реєстраційні (вихідні) номери і дати.

2. Розмежування компетенції еколого-експертних органів системи Міністерства екології та природних ресурсів України

До компетенції Управління державної екологічної експертизи Міністерства екології та природних ресурсів України входить організація здійснення державної екологічної експертизи чи безпосереднє її проведення по:

1) Техніко-економічних обґрунтувань, техніко-економічних розрахунках і проектах (робочих проектах) на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших господарських об'єктів загальнодержавного значення, що становлять підвищену екологічну небезпеку і затверджуються Кабінетом міністрів України.

2) Усіх видах програм та схем розвитку і розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства і промисловості, проектах генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, іншій проектно-планувальній документації, яка затверджується Верховною Радаю України або Кабінетом міністрів України.

3) Матеріалах пропозицій міністерств і відомств щодо розміщення нових, розширення та реконструкції, консервації та ліквідації діючих підприємств і об'єктів - за дорученнями президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів України.

4) Проектах законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

5) Проектах державних будівельних норм, відомчих будівельних норм, регіональних будівельних норм, інструкцій, вказівок, положень та ін. подібних документів в частині регламентації ними розробки природоохоронних питань; проектах еталонів розділів оцінки впливу запроектованої діяльності на навколишнє середовище у складі документації різних стадій проектування.

6) Документації по впровадженню нових технологій і техніки (проектах будівництва дослідно-промислових установок, окремих цехів, виробництв, технологічних ліній чи дільниць та інших матеріалів, які можуть бути до них прирівняні) у тих видах діяльності та на об'єктах, що входять до переліку таких, які становлять підвищену екологічну небезпеку (після попередньої оцінки місцевими органами Мінекоресурсів України).

7) Матеріалах реєстрації пестицидів і агрохімікатів (спільно з Державною міжвідомчою комісією України у справах випробувань та реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив - Укрдержкомісією).

8) Екологічних ситуаціях, що склалися в окремих населених пунктах чи регіонах (у випадках, коли рішення про проведення екологічної оцінки ситуації прийняте Кабінетом міністрів України). Крім того, Управління державної екологічної експертизи Мінекоресурсів у порядку вибіркового контролю за якістю проектної документації та висновків місцевих еколого-експертних підрозділів може, при потребі, вимагати направлення до Мiнекоресурсів для здійснення державної екологічної експертизи будь-яких проектних матеріалів і документації незалежно від наявності висновків по них, раніше підготовлених місцевими органами Мiнекоресурсів України. У таких випадках остаточними висновками державної екологічної експертизи вважаються висновки, організація підготовки яких забезпечена вищестоящим органом.

До компетенції еколого-експертних підрозділів місцевих органів Мiнекоресурсів України входить організація здійснення і безпосереднє проведення державної екологічної експертизи по:

1) Всіх техніко-економічних обґрунтуваннях, техніко-економічних розрахунках і проектах (робочих проектах) діяльності та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку згідно із переліком, що затверджений Кабінетом Міністрів України (в обов'язковому порядку), за винятком віднесених до компетенції Управління державної екологічної експертизи Мінекоресурсів України. Крім того, за документацією, реалізація проектних рішень якої може, з точки зору еколого-експертних підрозділів місцевих органів Мiнекоресурсів, негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, у кожному конкретному випадку за рішенням цих підрозділів.

При проведенні екологічної експертизи документації щодо радіаційно-небезпечних об'єктів склад експертних комісій, вибір конкретних організацій для підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи і самі проекти висновків державної екологічної експертизи підлягають погодженню в кожному конкретному випадку з Адміністрацією ядерного регулювання Мiнекоресурсів України.

2) Матеріалах усіх видів схем і програм розвитку народногосподарського комплексу області, міста, району, з точки зору їх відповідності вимогам природоохоронного законодавства.

3) Генеральних планах, проектах районного планування, планування приміських і зелених зон міст, схемах генеральних планів промислових вузлів, схемах розміщення підприємств у промислових вузлах і промислових районах, схемах впорядкування промислової забудови.

4) Документації по впровадженню нових технологій і техніки, в галузях діяльності та на об'єктах, які входять до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку (в обов'язковому порядку), з підготовкою тільки попередніх висновків, а також тих, що можуть (з точки зору органів Мiнекоресурсів України) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, з підготовкою остаточних висновків.

5) Документації по впровадженню нових матеріалів і речовин в галузях діяльності та на об'єктах, які входять до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку (в обов'язковому порядку), а також таких, що можуть (з точки зору органів Мінекоресурсів України) негативно впливати на стан навколишнього природного середовища (за винятком пестицидів і агрохімікатів); Крім того, відповідно до рішень Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих органів Мінекоресурсів України можуть організовувати (спільно з відповідними інспекційними підрозділами Мiнекоресурсів) роботу по експертній оцінці екологічних ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також на діючих об’єктах та комплексах, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

До компетенції Державних екологічних інспекцій Чорного і Азовського морів Мiнекоресурсів України входить:

1) Організація здійснення та безпосереднє проведення державної екологічної експертизи техніко-економічних обґрунтувань, техніко-економічних розрахунків і проектів (робочих проектів) діяльності та об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку згідно із переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, підконтрольних Державним інспекціям охорони Чорного і Азовського морів згідно з Положенням про них (в обов'язковому порядку), в тому числі - в портах та на судноремонтних заводах, а також тих, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища – у кожному конкретному випадку за визначенням Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів (по об'єктах загальнодержавного значення, організація експертизи документації яких входить до компетенції Мiнекоресурсів України - за дорученнями цього Міністерства).

2) Участь у державній екологічній експертизі документації по об'єктах, що можуть негативно впливати на стан моря (за відповідними поданнями Державного комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, Державних управлінь екологічної безпеки в приморських областях).

3. Природоохоронні показники, що оцінюються при здійсненні державної екологічної експертизи

Як правило, документація може вважитися такою, що відповідає сучасним природоохоронними вимогами, якщо нею передбачається:

1) Вдале, з екологічної точки зору, розміщення промислового чи іншого господарського об'єкта, яке не порушує меж існуючих територій природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів; не потребує заняття територій, перспективних для розробки родовищ корисних копалин; зайняття значних (більше 10 га) площ лісів 1-ої групи, орних земель, багаторічних насаджень, замиву чи насипки акваторій природних водойм і штучних водоймищ, переносу чи спрямлення ділянок русел рік, обвалування заплав річок та виконання на них гідромеліоративних робіт, що можуть суттєво змінити природний стан цих територій; враховує характеристики рози вітрів щодо найближчих сільських населених пунктів і міської житлової забудови.

2) Компактне, раціональне розташування виробничних, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дозволяє не порушувати зайвих площ земель і економно використовувати земельні ресурси.

3) Застосування досконалих енергозберігаючих, мало- і безвідходних, нересурсоємких технологій виробництва, що забезпечують комплексне, максимально повне використання мінеральних і біологічних ресурсів (особливо корисних копалин).

4) Раціональне і економне використання водних ресурсів, створення водооборотних циклів, повторно-послідовне використання води у виробничному процесі, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод (в тому числі поверхневих - з території підприємства) до показників, що дають можливість направлення їх для поповнення водооборотних циклів чи гарантують безперешкодне прийняття для остаточної очистки на загальноміські очисні споруди (застосування раціональних і економних технологій зрошення на меліоративних системах, здійснення заходів по попередженню забруднення поверхневих і підземних вод дренажним стоком).

5) Застосування високоефективних, досконалих пилогазоочисних споруд, здатних забезпечити неперевищення встановлених показників гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері на межі нормативної чи розрахункової санітарно-захисної зони та в районах прилеглої житлової забудови.

6) Забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничної діяльності (в тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інші підприємства і об'єкти), чи екологічно безпечного їх поховання.

7) Максимально можливе збереження існуючих зелених насаджень, відновлення порушених і створення нових, виконання заходів по охороні тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спорудах).

8) Надійний захист довкілля від шкідливого впливу фізичних факторів - шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра-та інфразвуку і таке інше.

4. Вимоги до складу документації, що подається на державну екологічну експертизу

Сучасне законодавство передбачає спеціальні вимоги до документації на об’єкти державної екологічної експертизи. Еколого-експертними підрозділами Мiнекоресурсів України і його місцевими органами приймається для екологічної оцінки документація, яка містить:

1) Загальну інформацію про об'єкт проектування і передбачувані проектні рішення (як правило, - загальна пояснювальна записка).

2) Стислий виклад суті проекту (паспорт чи конспект проекту).

3) Розділ (том, частину, главу і т.ін.) - Оцінка впливу запроектованої діяльності на стан оточуючого середовища (ОВНС). Вказаний розділ розробляється згідно з вимогами державних будівельних норм України - Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування. ДБН А.2.2-1-95, які затверджені наказом Держкоммістобудування України від 28 лютого 1995 р. N 37 та Мiнекоресурсів України від 5 квітня 1995 р. N9 і введені в дію з 1 липня 1995 р.;

4) Заяву про очікувані (передбачені) екологічні наслідки запроектованої (запланованої) діяльності - як результат матеріалів оцінки впливу запроектованої діяльності на стан навколишнього середовища.

Крім того, залежно від потреби, у кожному конкретному випадку, на вимогу спеціалістів еколого-експертних підрозділів органів Мінекобезпеки України повинні надаватись для розгляду будь-які інші частини (розділи) проектної документації, включаючи розрахунки, обґрунтування й інші матеріали, що не входять до складу проекту, але зберігаються в проектної організації. До документації, що передається для здійснення екологічної експертизи повинні додаватися копії всіх погоджень і висновків зацікавлених організацій, отриманих раніше. Еколого-експертні підрозділи органів Мінекоресурсів України повинні звертати увагу на наявність висновків (погоджень) проектних організацій, на які покладені функції здійснення територіальної діяльності (згідно з державними будівельними нормами України - Положення про територіальну діяльність у будівництві. ДБН України 361-92, які затверджені постановою Держбуду України від 25 березня 1992 р.) і, при потребі, вимагати їх представлення. Крім того, на вимогу еколого-експертних підрозділів органів Мiнекоресурсів України мають також представлятися висновки відомчої експертизи організацій замовників та місцевих органів влади (районного, міського рівня - при експертизі на рівні області чи Автономної Республіки Крим, обласного чи Автономної республіки Крим рівня – при експертизі Управлінням державної екологічної експертизи Мiнекоресурсів України). Практичне проведення державної екологічної експертизи документації щодо видів діяльності об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, згідно з переліком, якій затверджується Кабінетом міністрів України, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності. Замовники проектної документації, а також проектні організації зобов’язанівносити в документацію зміни, пов'язані з введенням в дію (після завершення проектних робіт чи проведення експертизи) нових нормативних актів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Тема 1.4. ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

(частина 3)

1. Експертиза екологічних ситуацій на певних територіях

2. Екологічна експертиза діючих об’єктів та комплексів

3. Екологічна експертиза документації по впровадженню нової техніки i технології

4. Екологічна експертиза документації по впровадженню нових матеріалів i речовин

5. Проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва

1. Експертиза екологічних ситуацій на певних територіях

Необхідність і доцільність експертної оцінки екологічних ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, визначається Кабінетом міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами чи їх виконавчими комітетами.

Практичне виконання такої оцінки з підготовкою проекту можливого експертного висновку доручається, як правило, науковим центрам Мiнекоресурсів України, іншим науково-дослідним і проектним спеціалізованим організаціям, асоціаціям, центрам, фірмам, які мають необхідні можливості і досвід подібної діяльності. Вибір конкретного виконавця здійснюється еколого-експертними підрозділами Мiнекоресурсів чи його місцевих органів.

Експертна оцінка екологічної ситуації повинна виконуватися на договірних засадах між зацікавленими сторонами за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів - залежно від того, який орган приймав рішення про проведення такої експертизи, а також за рахунок коштів відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища.

В процесі експертної оцінки екологічної ситуації:

1) уточнюється реальний стан екологічної обстановки на певній місцевості (забрудненість повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, ґрунтів тощо) на основі наявних фондових даних, інформації місцевих органів Міністерства охорони здоров'я інших міністерств і відомств, результатів спеціально проведених аналізів і досліджень;

2) встановлюються причини стану, що склався, вклад у забруднення і деградацію довкілля окремих промислових підприємств й інших господарських об'єктів (залежно від валових об'ємів їх викидів в атмосферу і скидів стічних вод, інгредієнтного складу забруднень, обсягів промислових й інших відходів, ступеню їх небезпечності;

3) розробляються пропозиції щодо можливих заходів по забезпеченню стабілізації й наступного поступового покращення екологічної ситуації як на окремих підприємствах та об'єктах, так і на території (відповідного міста, району тощо) в цілому.

Фактично всі дії по екологічній експертизі ситуації на певних територіях аналогічні тим, що виконуються при розробці спеціалізованими організаціями матеріалів ТерКСОП - територіальних комплексних схем охорони природи. В зв'язку з цим доцільно, по можливості, залучати до експертної оцінки екологічних ситуацій організації, які мають досвід роботи над ТерКСОП.

2. Екологічна експертиза діючих об’єктів та комплексів

Питання про доцільність екологічної експертизи діючих об'єктів та комплексів може розглядатися відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих органів.

Організація такої експертизи повинна здійснюватися спільно еколого-експертними й інспекційними підрозділами органів Мінекоресурсів України і може доручатись спеціалізованим організаціям, що мають досвід підготовки екологічних паспортів підприємств, обстеження і оцінки ситуацій на діючих виробництвах, які повинні готувати робочі матеріали попередньої оцінки екологічного стану того чи іншого об'єкта або проекти висновків з цього питання і передавати їх органам Мiнекоресурсів України.

Залежно від того, які органи приймали рішення про проведення таких експертиз, робота повинна фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища.

В процесі екологічної оцінки діючих об'єктів та комплексів:

1) виявляються наявні джерела забруднення атмосфери – стаціонарні (організовані), неорганізовані і пересувні; джерела забруднення водойм – технологічні процеси виробництва; цехи, ділянки і установки, де утворюються забруднені стічні води; джерела забруднення ґрунтів і підземних вод – місця утворення і складування промислових відходів;

2) визначається наявність і ефективність дії очисних споруд і природоохоронного устаткування, які задіяні на підприємстві для забезпечення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкілля;

3) формулюються пропозиції щодо доцільності зміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту чи повної заміни очисних споруд і установок; монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок і споруд для очистки забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів по утилізації чи екологічно безпечному похованню промислових й інших відходів; проведенню заходів по упорядкуванню, благоустрою і озелененню території підприємств, організації санітарно-захисної зони (якщо об'єкт нею не забезпечений) та забезпеченню дотримання її статусу.

Якщо йдеться про екологічну експертизу діючого об'єкта, що відноситься до таких, які становлять підвищену екологічну небезпеку, обов'язковою умовою її проведення є забезпечення підготовки керівництвом об'єкта і його власником матеріалів оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, які і повинні бути об'єктом такої експертизи.

3. Екологічна експертиза документації по впровадженню нової техніки i технології

Екологічна експертиза документації по впровадженню техніки і технології здійснюється шляхом експертної оцінки матеріалів (проектів) їх створення і практичного впровадження на нових і діючих підприємствах (під документацією по впровадженню нової техніки і технологій слід розуміти в основному проекти будівництва дослідно-промислових (експериментальних) установок, цехів, виробництв, дільниць, ліній і таке інше, а також матеріали, що за своїм змістом і призначенням можуть бути прирівняні до вказаних проектів).

Документація по впровадженню нової техніки і технологій підлягає обов'язковій державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В усіх інших випадках рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймається у кожному конкретному випадку еколого-експертними підрозділами органів Мiнекоресурсів України.

В процесі експертизи обов'язково оцінюються тільки показники, що стосуються забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення і раціональність використання природних ресурсів, всі інші - економічні, технічні і так далі - до уваги можуть не братися.

При проведенні подібної експертизи завдання щодо підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи доцільно давати, за домовленістю, місцевим проектним і проектно-конструкторським організаціям, а також вищим учбовим закладам (чи окремим групам їх спеціалістів) відповідного розробкам профілю.

Екологічна експертиза документації по впровадженню нової техніки і технології у випадках діяльності та на об'єктах, які входять до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку, здійснюється у дві стадії.

Документація оцінюється попередньо на рівні відповідних місцевих органів Мiнекоресурсів України, якщо на підвідомчій їм території передбачається первинне впровадження нової технології чи техніки, і проходить остаточну експертизу на рівні Управління державної екологічної експертизи Мiнекоресурсів. В усіх інших випадках - в одну стадію, на рівні еколого-експертних підрозділів місцевих органів Мiнекоресурсів України.

4. Екологічна експертиза документації по впровадженню нових матеріалів i речовин

Така експертиза може проводитись тільки за документацією на впровадження нових матеріалів і речовин, але не за їх зразками. Екологічна експертиза документації по впровадженню нових матеріалів і речовин обов'язково проводиться у тих випадках, коли вони призначені для застосування видах діяльності та на об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Місцевим органам Мiнекоресурсів України, на території областей яких передбачається первинне застосування нових матеріалів і речовин, доцільно доручати підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки документації по їх впровадженню (за винятком експертизи пестицидів і агрохімікатів) тим науковим, науково-дослідним й іншим організаціям і установам, які за основним профілем своєї діяльності мають необхідні для цього можливості.

Підготовка висновків державної екологічної експертизи за матеріалами реєстрації пестицидів і агрохімікатів здійснюється Управлінням державної екологічної експертизи Мінекоресурсів України на підставі й з урахуванням результатів розгляду та оцінки їх екологічною експертною групою, створеною Мiнекоресурсів, яка розглядає відповідні матеріали за поданням Укрдержхімкомісії. Оплата робіт здійснюється Укрдержхімкомісією.

Екологічна оцінка документації по впровадженню нових матеріалів і речовин повинна підлягати у виявленні наявності (чи відсутності) впливу на навколишнє природне середовище цих матеріалів і речовин в процесі їх виробництва, практичного використання і застосування, встановлення характеру, інтенсивності і можливих наслідків (прямих і опосередкованих) такого впливу (в разі його наявності), а також припустимості впровадження вказаних матеріалів і речовин, та умов цього впровадження, дотримання яких повинно бути забезпечено.

При екологічній експертизі документації по впровадженню нових матеріалів і речовин обов'язково повинна враховуватися можливість і повнота утилізації невикористаних залишків цих матеріалів і речовин чи їх екологічно-безпечного поховання після закінчення розрахункового строку використання.

5. Проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р., № 483, визначено порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи. Встановлено, що відповідальними виконавцями комплексної державної експертизи є Центральна служба Української інвестиційної експертизи (далі — Укрінвестекспертиза) Державного комітету з будівництва та архітектури, служба Укрінвестекспертизи Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські та галузеві (міжгалузеві) служби Укрінвестекспертизи, які є спеціалізованими державними організаціями, підпорядкованими відповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади.

Перелік галузевих та міжгалузевих служб Укрінвестекспертизи встановлюється Державним комітетом з будівництва та архітектури за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади.

Інвестиційні програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі у повному обсязі, крім об'єктів, затвердження проектів будівництва яких не потребує висновку комплексної державної експертизи. Перелік таких об'єктів встановлюється Державним комітетом з будівництва та архітектури відповідно до законодавства.

Робоча документація підлягає комплексній державній експертизі в частині, що не відповідає раніше затвердженим проектним рішенням.

Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає:

· державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва;

· державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва;

· державну екологічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України [15];

· державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки;

· державну експертизу проектів будівництва об'єктів виробничого призначення у частині охорони праці;

· державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження, та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.

Інвестиційні програми та проекти будівництва об'єктів, які потенційно можуть становити ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених складових частин комплексної державної експертизи, підлягають державній експертизі щодо ядерної та радіаційної безпеки.

Проведення комплексної державної експертизи забезпечується відповідальними виконавцями — службами Укрінвестекспертизи, які згідно із законодавством:

· укладають договори на проведення комплексної державної експертизи з інвесторами (замовниками);

· залучають на договірних засадах виконавців складових частин комплексної державної експертизи;

· визначають обсяги та разом з виконавцем окремої складової частини комплексної експертизи — вартість робіт;

· видають комплексні експертні висновки.

Проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених законодавством, забезпечується Центральною службою Укрінвестекспертизи із залученням відповідних галузевих (міжгалузевих) служб Укрінвестекспертизи.

Проведення комплексної державної експертизи інших інвестиційних програм і проектів будівництва забезпечується місцевими та галузевими (міжгалузевими) службами Укрінвестекспертизи.

Вартість проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм у повному обсязі становить до 10 відсотків вартості їх розроблення.

Показники, за якими визначається вартість проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва (з відповідними рекомендаціями щодо її розподілу між виконавцями складових частин цієї експертизи), встановлюються Державним комітетом з будівництва та архітектури за погодженням з центральними органами виконавчої влади, відповідальними за проведення відповідних частин комплексної державної експертизи.

Для проведення комплексної державної експертизи інвестор (замовник) подає відповідній службі Укрінвестекспертизи документацію у складі згідно з державними будівельними нормами.

Служби Укрінвестекспертизи забезпечують кількість примірників проектно-кошторисної документації, достатню для проведення комплексної державної експертизи.

Загальний термін проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва не повинен перевищувати 45 календарних днів. У випадках, передбачених законодавством, термін може бути продовжений до 120 календарних днів. Висновок комплексної державної експертизи складається на підставі висновків виконавців її складових частин, затверджується керівником служби Укрінвестекспертизи і дійсний протягом терміну дії вихідних даних на проектування.

Організація проведення комплексної державної експертизи.

Процедура проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва (техніко-економічні обґрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти, проекти, робочі проекти та робоча документація) встановлюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними або міськими державними адміністраціями за погодженням з Держбудом України розпорядчим документом місцевого рівня з урахуванням такого.

1. Проведення комплексної державної експертизи здійснюється виключно на основі договору на її проведення між замовником (інвестором) та відповідною службою Укрінвестекспертизи.

2. Державна експертиза складових частин комплексної державної експертизи здійснюється за договорами між службами Укрінвестекспертнзн та уповноваженими організаціями та підприємствами, визначеними Міністерством екології та природних ресурсів, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством праці та соціальної політики (Держнаглядохоронпраці) і Державного комітету з енергозбереження без права передачі зазначеного іншим.

3. Початком проведення комплексної державної експертизи є дата підписання договору між службою Укрінвестекспертизи та замовником.

4. Для проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва, при необхідності, можуть залучатися спеціалісти установ та організації, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, які мають відповідний науковий та фаховий рівень.

5. Загальний термін виконання комплексної державної експерти визначається договором в залежності від категорії складності, типовості та особливостей проектів будівництва в межах від 15 до 45 днів.

6. Результатами роботи виконавців складових частин комплексної державної експертизи э офіційні висновки, оформлені згідно з вимогами, прийнятими Міністерством охорони здоров'я, Міністерством екології та природних ресурсів, Міністерством внутрішніх справ, Державним Комітетом з енергозбереження, які передаються відповідальному виконавцю комплексної державної експертизи - службі Укрінвестекспертизи в межах встановлених термінів. Результатом роботи служби Укрінвестекспертизи відповідно до договору з замовником є узагальнений комплексний висновок, який може бути:

- позитивним з рекомендацією до затвердження з встановленням відповідних техніко-економічних показників;

- з рекомендацією щодо доопрацювання і подання на повторний розгляд після усунення недоліків та зауважень відповідних виконавців комплексної державної експертизи; з висновком щодо неможливості реалізації такого проекту будівництва. Надання в позитивному комплексному висновку рекомендацій щодо необхідності врахування окремих пропозицій та умов, після виконання яких можливо затвердження проекту будівництва, є неприпустимим.

7. Для технічно нескладних проектів (І і II категорії складності) будівництва або таких, що мають масове застосування на території регіону, може встановлюватись спрощена процедура проведення комплексної Державної експертизи проектів будівництва, загальний термін проведення якої може бути скорочено до 15 календарних днів. Для організації спрощеного порядку проведення комплексної державної експертизи на підставі довгострокових договорів можуть утворюватися експертні колективи (комісії) на базі служби Укрінвестекспертизи як відповідального виконавця за участю представників суміжних експертних організацій.

8. Контроль за коригуванням проектів будівництва по зауваженнях державних експертиз відноситься до повноважень відповідних служб Укріниестекспертизи.

9. Повторною експертизою вважається процедура додаткового розгляду документації після її доопрацювання за висновками служб Укрінвестекспертизи, якщо це призвело до змін архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень.

Термін подання проектної документації на повторний розгляд після її коригування по зауваженнях і пропозиціях експертизи, як правило, не повинен перевищувати 30 календарних днів. Якщо доопрацювання проекту будівництва потребує більше часу, сторони обумовлюють договором термін коригування з поверненням документації замовнику на доопрацювання.

При повторній експертизі надаються:

- пояснювальна записка до доопрацьованих по зауваженнях експертної служби проектах будівництва з уточненими техніко-економічними показниками і кошторисною вартістю будівництва;

- документація, в яку внесені зміни і доповнення за результатами попереднього розгляду. Якщо проект будівництва повертається замовнику на доопрацювання, скоригована документація подається на повторну експертизу в повному обсязі.

10. Проектно-кошторисна документація, по якій не отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи, вважається незавершеною і не може затверджуватися та реалізовуватися в подальшому.

11. При виявленні в результаті проведення комплексної державної експертизи в проектах будівництва, що експортуються, грубих порушень чинних стандартів та державних будівельних норм і правил або неякісного проектування служби Укрінвестекспертизн можуть вносити пропозиції щодо призупинення дії ліцензій, виданих юридичним або фізичним особам - проектувальникам.

12. Відповідно до ст. 96 Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" служби Укрінвестекспертизн, які проводять комплексну державну експертизу, несуть відповідальність за порушення встановлених термінів її виконання або відмову щодо надання замовникові висновку комплексної державної експертизи.

Вартість проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва та Ії розподіл між виконавцями окремих складових частин встановлена у “Рекомендаціях щодо удосконалення порядку проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва та взаємодії виконавців Ії складових частин”.

Тема 1.5. ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

(частина 4)

1. Строки впровадження державної екологічної експертизи i термін дії її висновку

2. Оскарження висновків державної екологічної експертизи

2.1. Визначення висновків державної екологічної експертизи недійсними. Оскарження рішень, прийнятих на підстави висновків державної екологічної експертизи

2.2. Фінансування державної екологічної експертизи

1. Строки впровадження державної екологічної експертизи i термін дії її висновку

При проведенні державної екологічної експертизи безпосередньо еколого-експертними підрозділами Мiнекоресурсів України, підготовці робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів експертних висновків спеціалізованими установами та організаціями Мiнекоресурсів, строк проведення експертизи не повинен перевищувати 45 календарних днів. В разі потреби, за рішенням еколого-експертних підрозділів Мiнекоресурсів і його органів на місцях, строк може продовжуватися до 60 днів. У виняткових випадках, залежно від складності проблеми - до 120 днів. Конкретні терміни підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів експертних висновків залученими до цього організаціями визначається у кожному конкретному випадку договорами між виконавцями і замовниками експертизи. При проведенні державної екологічної експертизи з урахуванням попереднього експертного розгляду документації іншими (не підпорядкованими Мiнекоресурсів України) науковими, проектно-вишукувальними спеціалізованими організаціями, лабораторіями, творчими колективами, групами, фірмами і таке інше чи спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями, термін здійснення експертизи - до 90 днів.

При розгляді еколого-експертними підрозділами Мiнекоресурсів України і його органами на місцях проектної документації, доопрацьованої і відкоригованої згідно з вимогами раніше виданих висновків державної екологічної експертизи, строки підготовки остаточних висновків державної екологічної експертизи - до 30 календарних днів.

Термін дії позитивного висновку державної екологічної експертизи - 3 роки від дня його видачі. Принципово негативний висновок (коли реалізація проекту експертизи визначена недопустимою) - безстроковий.

Висновок, згідно з яким документація направлена на доопрацювання, діє до того часу, доки вимоги еколого-експертного підрозділу органів Мiнекоресурсів не будуть виконані.

2. Оскарження висновків державної екологічної експертизи

Юридичні особи, заінтересовані в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтовану заяву до відповідних Рад, органів державної виконавчої влади, державної екологічної експертизи та інших органів, які приймали рішення про проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду.

Відповідні Ради, органи державної екологічної експертизи, інші органи, які приймали рішення про проведення державної екологічної експертизи, зобов'язані в місячний строк розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи із залученням незалежних експертів, Оскарження исновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

Висновки додаткової державної екологічної експертизи є остаточними для прийняття відповідними органами рішення щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.

2.1. Визначення висновків державної екологічної експертизи недійсними. Оскарження рішень, прийнятих на підстави висновків державної екологічної експертизи

В ст. 45 Закону України "Про екологічну експертизу" передбачений порядок визначення висновків державної екологічної експертизи недійсними. Висновки державної екологічної експертизи можуть бути визначені недійсними в судовому порядку в разі:

1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;

2) недотримання державних стандартних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

3) неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров'я людей;

4) порушення прав учасників еколого експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.

Оскарження рішень, прийнятих на підстави висновків державної екологічної експертизи

Рішення, прийняті відповідними органами на підставі висновків державної екологічної експертизи, можуть бути оскаржені заінтересованими юридичними особами до відповідальних вищих органів протягом місяця від дня їх прийняття, а в разі незгоди з рішеннями цих органів - в судовому порядку відповідно до законодавства України.

2.2. Фінансування державної екологічної експертизи

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником.

Державні екологічні експертизи об'єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, фінансуються за рахунок державного бюджету.

Фінансування державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об'єктів і комплексів, що здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих органів, здійснюється відповідно за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи встановлюються Кабінетом Міністрів України (Нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи. Затверджено постановою Кабінету Міністрів від 13 червня 1996 р. № 644).

Тема 1.6. ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

(частина 5)

1. Громадська (соціальна) екологічна експертиза

1.1. Оголошення заяви про проведення громадської екологічної експертизи

1.2. Висновки громадської екологічної експертизи. Фінансування громадської екологічної експертизи

1.3. Спеціальні екологічні експертизи

1. Громадська (соціальна) екологічна експертиза

Що слід розуміти під громадською (соціальною) екологічною експертизою та які межі її застосування? Громадська екологічна експертиза залежить перш за все, від суб'єктного складу, тобто її повинні проводити представники громадськості чи їх об'єднання. Необхідно також, щоб чітко був визначений об'єкт вивчення і еколого-експертної оцінки, відповідні форми і методи дослідження та предмет пізнання. Тому, скажімо, окремі виступи громадськості з приводу неможливості будівництва екологічно небезпечного об'єкта чи розширення іншої господарської діяльності, що може впливати на стан навколишнього середовища та здоров'я людей, не можуть бути визнані як форми екологічної експертизи.

Ст.16 Закону України "Про екологічну експертизу" передбачає, що громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань. Компетенція статутних органів об'єднань громадян та інших громадських формувань у галузі екологічної експертизи визначається їх статутними документами відповідно до законодавства України. Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи громадських формувань. Можуть створюватися як постійно функціонуючі, так і тимчасові еколого-експертні структури. Наприклад, згідно з Статутом Української екологічної асоціації "Зелений світ" її з'їзд створює спеціальну колегію експертів,члени якої призначаються радою асоціації. Колегія експертів є постійно діючим органом, який здійснює науково-методичне забезпечення асоціації, створює для проведення незалежних наукових досліджень і екологічних експертиз на громадських і

Дата добавления: 2014-01-06