Тема 11. Моделі зовнішньоекономічної діяльності

1. Класифікація моделей.

2. Гравітаційна модель.

3. Оптимізаційна міжгалузева балансова модель.

4. Аналіз розрахунків, зроблених за цією моделлю на реальній інформації.

Складність та багатоаспектність процесів, що відбуваються у зовнішньоекономічній сфері, збільшення чисельності кількісних характеристик, які відображають ці процеси, зростання вимог до обґрунтованості управлінських рішень та інші чинники обумовлюють все ширше застосування кількісних методів, зокрема, економіко-математичного моделювання. При аналізі зовнішньоекономічних процесів застосовуються різноманітні моделі. Зупинимося, передусім, на макроекономічних. Серед них можна виділити:

а) моделі загальних тенденцій у зовнішньоторговельному обороті;

б) моделі умов зовнішньоекономічної діяльності (валютних курсів, ціноутворення, впливу чинників витрат тощо);

в) моделі обсягів та структури експорту та імпорту;

г) економетричні моделі, тощо.

Розглянемо приклади моделей з цих груп.

Типовою моделлю загальних тенденцій є гравітаційна модель. Згідно з нею, обсяг товарообігу між країнами і та j (позначимо його як T_ij) буде пропорційним до ВВП цих країн та обернено пропорційним до квадрату середньої відстані перевезень при здійсненні зовнішньоторговельних операцій між ними:

,

де V_i - ВВП країни і, V_j - ВВП країни j, R_ij - середня відстань перевезень, γ_ij - коефіцієнт пропорційності.

Безумовно, ця модель є наближеною, бо вона не враховує змін тарифно-митного режиму, прибутковості експорту та імпорту, змін у попиті (у тому числі і виробничому) тощо. Головне її призначення – оцінити (у загальних рисах) вплив змін у ВВП на величину товарообігу.

Для більш точної оцінки використовуються інші, деталізовані, моделі.

Оптимізаційна міжгалузева балансова модель – приклад однієї з них.

Розглянемо рівняння міжгалузевого балансу для відкритої економіки:

, ,

де n – кількість галузей, x_i - сукупний (валовий) продукт і -ї галузі, I_i – величина імпорту аналогічної для цієї галузі продукції, E_i - величина експорту, y_i - величина кінцевого споживання продукції і -ї галузі. Припустимо, що остання пропорційна життєвому рівню (скалярній змінній) z:

y_i = α_i z,

де α_i - коефіцієнт пропорційності.

Підставивши цей вираз у попереднє рівняння, маємо:

, . (11.1)

Рівняння (11.1) доповнюються обмеженнями:

на виробничі потужності галузей:

, ; (11.2)

на ємність зовнішніх ринків:

, , ; (11.3)

на мінімально припустимий рівень життя

z ≥ , (11.4)

та умовами невід’ємності змінних моделі:

x_i ≥ 0, E_i ≥ 0, I_i ≥ 0, . (11.5)

Функцією мети буде перевищення експорту над імпортом:

, (11.6)

де - середня ціна, за якою експортується продукція і -ї галузі, - ціна, за якою імпортується аналогічна продукція.

За моделлю здійснювались розрахунки за реальними даними по Україні за 1996 р.

Їхньою метою була оцінка впливу нестабільних параметрів моделі на отримані за її допомогою рекомендації та порівняння цих рекомендацій з реальною структурою експорту та імпорту в середині 90-х років. Окрім даних міжгалузевого балансу, під час створення інформаційного забезпечення моделі використовувались експертні оцінки ємності зовнішніх ринків та оцінки наявних виробничих потужностей. Необхідно відзначити, що ці оцінки, скоріше за все, є дещо заниженими. Так, для більшості галузей оцінки потужностей перевищували фактичні обсяги виробництва в 1995-96 роках не більше, ніж на 20 – 30 %. Аналогічна ситуація була й з оцінками ємності зовнішніх ринків щодо продукції окремих галузей. Таким чином, можна вважати, що у моделі враховані тільки ті виробничі резерви, які безперечно можуть бути використані під час залучення вкрай обмежених інвестиційних ресурсів та отримані за її допомогою рекомендації стосуються, перш за все, кращого використання наявного виробничого потенціалу.

Враховуючи зазначене, були проведені розрахунки по моделі за наступними варіантами.

Варіант 1 (базовий).

Передбачає збереження цін на продукцію, що експортується та імпортується, які існували в середині 90-х років та відповідність до одержаних оцінок фактичної ємності зовнішніх ринків.

Варіант 2.

Передбачає скорочення на 60 % ємності зовнішнього ринку машинобудівної продукції із збереженням інших параметрів моделі, що були у варіанті 1. Розгляд цього варіанту обумовлений висновками, отриманими під час розрахунків попереднього варіанту, щодо суттєвої недооцінки експортного потенціалу цієї галузі.

Варіант 3.

Передбачає збільшення, у порівнянні з базовим варіантом світових цін на продукцію нафтогазової промисловості – у 3,2 рази, на продукцію чорної металургії – у 2,3 рази, на продукцію хімічної промисловості – у 1,7 раз та зменшення цін на продукцію харчової промисловості на 20 %. Цей варіант, по-перше, відбиває зміни цін на енергоносії та харчові продукти, які відбувалися наприкінці 90-х років, по-друге на думку залучених експертів, саме така комбінація цін найбільше сприяє зростанню експорту продукції хіміко-металургійного комплексу.

Варіант 4.

Передбачає збільшення, у порівнянні з базовим варіантом, світових цін на продукцію нафтогазової промисловості у 3,2 рази, на продукцію чорної металургії – у 1,6 рази, на продукцію хімічної промисловості – у 1,9 рази та зменшення цін на продукцію харчової промисловості на 20 %. Крім того, у цьому варіанті, у порівнянні з попереднім, ємність ринку чорних металів знижена на 45 %, а продукції хімічної промисловості – на 65 %. Цей варіант, що передбачає втрату найважливіших зовнішніх ринків, можна розглядати як песимістичний сценарій умов зовнішньоекономічної діяльності.

Необхідно відзначити, що укрупнення номенклатури балансу не дозволяє врахувати деякі структурні ефекти, що існують в межах наведених у ньому галузей та виступають у вигляді зустрічних потоків експорту та імпорту галузевої продукції. Тому порівняння структури розрахункового та фактичного зовнішньоторгового обороту відбувалося на рівні експортно-імпортного сальдо окремих галузей. Питома вагакожної галузі обчислювалася окремо по групам галузей, де експорт перевищує імпорт, і де імпорт перевищує експорт, залежно від того, до якої з груп належить дана галузь. Для варіантів 3 і 4 експортно-імпортне сальдо галузей обчислювалося окремо у цінах базового варіанта(стабільні ціни) та цінах,притаманних варіанту, що розглядається (поточні ціни).

Порівняння розрахункової (за варіантами) і фактичної (за 1994-95 роки) структури зовнішньоторговельного обороту виконано у табл.1.

Відзначимо, що, незважаючи на суттєві відмінності умов для окремих варіантів, структура оптимальних рішень має багато спільного. Активну частину експортно-імпортного сальдо створюють галузі хіміко-металургійного комплексу (35 – 40 % від їх величини, зокрема чорна металургія – 25 – 30 %), машинобудування, харчова промисловість, транспорт та зв’язок (на кожну з цих галузей припадає 18 – 22 %). Зменшення ємності зовнішнього ринку для однієї з цих галузей (наприклад, у варіанті 2 – машинобудування) призводить до деякого збільшення питомої ваги в експорті решти галузей групи, що розглядається, без істотних змін співвідношень між ними. Збільшення внесків до загального експорту у варіанті 3 та 4таких галузей як чорна металургія та хімічна промисловість пояснюється виключно зміною цін на їх продукцію. Співвідношення фізичних обсягів експорту зазначених та інших експортноорієнтованих галузей залишиться майже таким, як і для варіантів 1 та 2.

Зазначимо, що структура зовнішньоторгового обороту, отримана внаслідок модельних розрахунків, істотно відрізняється від фактичної структури 1994–95 років. Навіть у варіанті 3, що характеризується найкращими умовами для експорту металургійної продукції, частка чорної металургії в активній частині експортно-імпортного сальдо не більша 43 %. Водночас фактично вона перевищувала 59 %. Імпорт продукції машинобудування в 1994-95 роках стало перевищував її експорт. Внесок хімічної та харчової промисловості в активну частину експортно-імпортного сальдо в 1994-95 роках також був дещо меншим за розрахунковий. Основу імпорту, і за даними модельних обчислень, і фактично, складала продукція паливно-енергетичного комплексу (75 – 80 % від загальної величини пасивної частини сальдо). В першу чергу, це - придбання органічного пального. Проте, для варіантів 3 і 4, за умов його подорожчання при збереженні досить низьких цін на електроенергію, відбувається цілковита заміна імпортом внутрішнього виробництва в електроенергетичній галузі. Це свідчить про її уразливість для зовнішньої експансії.

Диверсифікація структури експорту разом із збільшенням питомої ваги менш енергомістких галузей призводить до зменшення імпорту при збереженні практично тих самих обсягів експорту які існували у той час (табл. 2). Збільшення імпорту у варіанті 3 та 4відбувається за рахунок зростання цін, а не через збільшення обсягів продукції, що імпортується.

Їх результати (у порівняння з реальними обсягами експорту та імпорту) продемонстрували:

- гіпертрофовану питому вагу чорної металургії у експорті (наслідок – завищене споживання енергоресурсів);

- недостатнє використання експортних можливостей хімічної промисловості та машинобудування;

- роль АПК як головного стабілізуючого чинника під час коливань ринкової кон’юнктури;

- відповідність фактичних обсягів транспортних послуг за кордон їх оптимальним значення.

Тема 12. Моделі енергозбереження

Дата добавления: 2014-01-07