Операцій

Методологічні засади бухгалтерського обліку лізингових

На міжнародному рівні облік лізингових (орендних) операцій регламентується МСБО 17 «Оренда», метою якого є визначення для орендарів і орендодавців відповідної облікової політики та розкриття інформації, яку слід застосовувати до фінансової та операційної оренди. Облік лізингових операцій з інвестиційною нерухомістю та біологічними активами регулюється МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» та МСБО 41 «Сільське господарство» відповідно.

Згідно з МСБО 17 «Оренда» лізинг (оренда) — це угода, згідно з якою лізингодавець (орендодавець) передає лізингоодержувачу (орендоодержувачу) в обмін на платіж або ряд платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу. У МСБО 17 наводиться визначення фінансової та операційної оренди, а також класифікаційні ознаки, згідно з якими оренда вважається фінансовою. МСБО 17 вимагає, щоб орендоодержувач застосовував наступні принципи обліку та відображення оренди у фінансовій звітності:

1. На початку строку оренди, орендоодержувачам слід визнавати фінансову оренду як активи та зобов’язання у своїх балансах за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початку оренди, або, якщо вони нижчі за справедливу вартість, за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, яка визначається на початку оренди. Ставкою дисконту, яку слід застосовувати при обчисленні теперішньої вартості мінімальних орендних платежів, є припустима ставка відсотка при оренді, якщо її можливо визначити; якщо ні, слід застосувати відсоткову ставку додаткових запозичень орендаря. Будь_які первісні прямі витрати орендаря додаються до суми, визнаної як актив.

2. Мінімальні орендні платежі слід розподіляти між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фінансові витрати розподіляються на періоди протягом строку оренди так, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов’язань у кожному періоді.

3. Політика нарахування амортизації на орендовані активи має узгоджуватися з політикою нарахування амортизації, що прийнята для власних активів. Якщо немає обґрунтованої впевненості в тому, що орендар отримає право власності наприкінці строку оренди, актив повністю амортизується протягом коротшого з двох строків: строку оренди або строку корисної експлуатації.

4. Орендні платежі за угодою про операційну оренду мають визнаватися як витрати у звіті про фінансові результати на прямолінійній основі протягом строку оренди, якщо тільки інша систематична основа не дозволяє краще відображати вигоди користувача.

В Україні методика бухгалтерському обліку лізингових (орендних) операцій банків регламентується:

• Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ № 480 від 20.12.2005 р.;

• Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007 р.

Дата добавления: 2014-01-07