Потенціал підприємства, його складові

Зовнішнє середовища підприємства

ТЕМА 4. СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

В сьогоднішньому розумінні під зовнішнім середовищем розуміють всі умови і фактори, що виникають у навколишньому середовищі, незалежно від діяльності конкуренції підприємства, але які здатні вплинути на його функціонування і тому потребують обліку і врахування при прийнятті господарських рішень.

Середовище будь-якої організації можна визначати як сукупність трьох сфер – загального (макросередовища), операційного середовища (мікро середовища, безпосереднього оточення), внутрішнього середовища.

Загальне середовище складається з елементів, які не пов’язані з підприємством прямо, але мають вплив на формування загальної атмосфери бізнесу. З цієї точки зору загальне середовище іноді називають «екологією фірми», це не середовище безпосередніх контактів фірми.

Підприємство залежить від зовнішнього середовища щодо ресурсів, споживачів, конкурентів, постачальників, законодавства, соціальних, культурних, політичних та інших факторів. Ці фактори впливають на всі бізнес-процеси підприємства.

По суті, зовнішнє середовище є спектром певних обмежень для підприємства. Постійний моніторинг чинників середовища становить основу для прийняття своєчасних управлінських рішень.

Сутність поняття «зовнішнє середовище» та уявлення про нього пройшли певний еволюційний шлях, можна виділити такі моделі опису зовнішнього середовища:

модель «галузевої структури»;

модель «пізнавальних систем»;

ієрархічна модель середовища;

економічна модель.

Запропоновані моделі мають різну сферу застосування в плані їх практичного використання при розробці стратегій фірми, тому що ґрунтуються на принци-пів різних припущеннях щодо масштабності середовищ, його структури та поведінки.

Потенціал підприємства – це інтегральна оцінка поточних і майбутніх можливостей підприємства щодо трансформації вхідних ресурсів в економічні блага шляхом використання підприємницьких здібностей його персоналу. При цьому мають бути максимально задоволені як інтереси самого підприємства, так і суспільні інтереси.

До елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов’язане з його функціями та розвитком. Тому всі елементи потенціалу діляться на дві групи складових:

- об’єктні складові – пов’язані з матеріально-речовою та особовою формою потенціалу; вони споживаються чи відтворюються в тій чи іншій формі.

- суб’єктні складові – становлять передумову, економічний та соціальний чинник раціонального споживання об’єктних складових.

До об’єктних складових потенціалу підприємства відносять:

1) інноваційний потенціал,

2) виробничий потенціа,

3) фінансовий потенціал

4) інвестиційний потенціал.

До суб’єктних складових потенціалу підприємства відносять:

o науково - технічний потенціал,

o управлінський потенціал,

o потенціал організаційної структури управління,

o маркетинговий потенціал,

o логістичний потенціал.

Окрема група – об’єктно–суб’єктні складові потенціалу підприємства:

§ трудовий потенціал (робоча сила із сукупністю якісних характеристик);

§ інфраструктурний потенціал (можливість допоміжних цехів і господарств забезпечити роботу підрозділів);

§ інформаційний потенціал (єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку та прийняття управлінських рішень та впливають на характер виробництва через збирання, обробку, нагромадження та поширення інформації).

Оцінка потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:

1) виробництво, розподіл і збут продукції;

2) організаційна структура і менеджмент;

3) маркетинг;

4) фінанси.

Кожен з цих блоків характеризується своїм складом показників, наприклад, виробництво – обсяг і структура виробництва, фонди виробництва, парк обладнання, інфраструктура, стан продажу і т. д.

Перелік показників повинен задовольняти таким вимогам: найповніше охоплення усіх сторін виробництва – господарської діяльності підприємства, комерційної та фінансової діяльності, простота збирання показників, відсутність дублювання показників.

Для оцінки потенціалу підприємства порівнюють показники кожного з чотирьох блоків з реальним підприємством, яке має найкращі результати на ринку або умовним еталонним підприємством. Потенціал оцінюється не за суб’єктивними думками експертів, а за найвищими результатами, досягнутими підприємствами-лідерами (еталонами) в конкурентній боротьбі.

Модель потенціалу підприємства найчастіше представляють у вигляді графоаналітичної моделі «Квадрат потенціалу». Квадрат формується на основі показників, що входять до складу кожного із чотирьох названих блоків.

Форма квадрату може бути двох типів:

Ø перший – квадрат має правильну форму, тобто вектори, що його створюють, є майже однаковими; таке підприємство має збалансований потенціал, що є запорукою його успіху;

Ø другий – квадрат має спотворену форму: один чи два вектори «розвинуті» більше або всі вектори «розвинуті» по-різному; потенціал розбалансований; необхідні поліпшення у бік збалансованості його елементів.

Дата добавления: 2014-01-07