Амортизація основних фондів

Амортизація – це перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Фактично амортизація означає списання протягом терміну експлуатації балансової вартості основних фондів. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати підприємства, з них формується амортизаційний фонд підприємства, який і використовується для відновлення основних фондів.

Згідно чинного законодавства України (Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” (1997р., зі змінами і доповненнями) амортизації підлягають витрати на:

§ придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного використання;

§ самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;

§ проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів покращення основних фондів;

§ придбання, ремонт, модернізацію легкового автотранспорту тільки юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян і надання легкового автотранспорту в оренду стороннім особам;

§ покращення якості земель, не пов’язаних з будівництвом.

Земля та інші основні фонди, які мають необмежений термін корисного використання, не є об’єктом амортизації.

В основі процесу амортизації основних фондів є певні норми амортизації (На), тобто річні відсотки відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

де Тсл – термін корисного використання основних фондів

(амортизаційний період), роки.

Відповідно до згаданого Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” для нарахування амортизації основні фонди поділяються на чотири групи:

група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення земель;

група 2 – автомобільний транспорт і запасні частини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, пристрої і прилади до них;

група 3 – сільськогосподарські машини та знаряддя, робоча худоба та інші основні фонди, що не ввійшли до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування і друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації. Ця група формується, починаючи з 1 січня 2003 року, але перегрупування об’єктів, раніше віднесених до групи 2, не проводиться.

За вітчизняним законодавством існує два підходи до здійснення амортизаційних відрахувань. Це зумовлено двома підходами до ведення обліку на підприємствах: бухгалтерським і податковим.

За бухгалтерським обліком амортизація нараховується на всі основні фонди підприємства, у тому числі й на невиробничі, незалежно від того, створені вони, придбані чи одержані безоплатно. Амортизації підлягає кожен об’єкт основних фондів, крім землі. Нарахування амортизації призупиняється при реконструкції, модернізації, добудовуванні, дообладнанні і консервації об’єкта основних фондів, починаючи з місяця, наступного за початком таких заходів.

Амортизація основних фондів за бухгалтерським обліком може здійснюватись за такими методами:

1) прямолінійний (рівномірний)

Суми амортизації (А) визначаються як добуток балансо­вої вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу (Вп) та встановленої для відповідної групи норм амортизації (На):

, грн.

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості

Для визначення норми амортизації для будь-якого t-го року (Наt) служби устаткування за цим методом можна ско­ристатися формулою:

де На.підв підвищена норма амортизації, %;

t — рік служби устаткування, за який нараховується амор­тизація.

4) кумулятивний - характеризується більш високими нормами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і поступовим їх зниженням в другій половині. Визна­чення річних сум амортизації цим методом здійснюється в декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при шестирічному терміні служби 1+2+3+4+5+6=21

2. Утворюються дроби типу 1/21; 2/21;...6/21 і розміщуються у зворотному порядку; 6/21; 5/21;,.. 1/21.

3. Обчислюються річні суми амортизації множенням утворених дробів на початкову вартість устаткування

5) виробничий.

При визначенні суми амортизаційних відрахувань за бухгалтерським обліком, на відміну від податкового, враховується строк корисного використання (експлуатації) основних фондів. При цьому до уваги береться очікуване використання основних фондів, його потужність, продуктивність, фізичне і моральне зношування, що передбачається, правові або подібні обмеження щодо строків використання об’єктів основних фондів та інші чинники.

Строк корисного використання (експлуатації) основних фондів може переглядатись в разі зміни очікування економічних вигод від їх використання. Амортизація основних фондів нараховується, виходячи із нового строку корисного використання, починаючи з місяця наступного за місяцем його зміни.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних фондів з експлуатації.

За податковим обліком суми амортизації звітного періоду (А) визначаються множенням балансової вартості групи основних фондів на початок звітного періоду на відповідну норму амортизації:

Норми амортизаційних відрахувань, що діють в Україні з 1 січня 2004 року, за групами основних фондів становлять:

група 1 - 8 % річна, 2% квартальна норми;

група 2 - 40% річна, 10% квартальна норми;

група 3 – 24% річна, 6% квартальна норми;

група 4 – 60% річна, 15% квартальна норми.

У податковому обліку не нараховується амортизація на такі об’єкти основних фондів:

- безоплатно отримані основні фондів, оскільки підприємство не зазнає витрат на їх придбання;

- невиробничі основні фонди, тому що їх використання не спрямоване на одержання прибутку;

- витрати на придбання землі, оскільки вона не має терміну корисного використання. Проте, якщо при купівлі будівлі окремим рядком виділена її вартість і вартість землі, то формується і амортизується один об’єкт за сукупною вартістю будівлі і землі.

Амортизації також підлягають витрати на капітальне поліпшення земель, не пов’язане з будівництвом (меліорація, збагачення тощо), як окремий об’єкт основних фондів.

Амортизація нараховується щоквартально із використанням балансової (залишкової) вартості групи основних фондів або окремого об’єкта групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Напрями відтворення основних фондів

Відтворення основних фондів підприємств – це складний процес, який включає такі взаємопов’язані стадії, як створення, споживання, амортизацію, відновлення і заміщення засобів праці. Всі ці стадії можна розділити на дві частини:

o створення основних фондів, що відбувається поза підприємством у сфері будівельної індустрії, машинобудування, приладобудування.

o інші стадії, які здійснюються всередині підприємства.

Початковою стадією відтворення основних фондів є стадія їх формування шляхом будівництва будівель і споруд, придбання обладнання відповідно до технології, якості продукції.

В процесі інвентаризації на вже діючому підприємстві виявляють застарілі та зношені основні фонди. Вони відновлюються шляхом різного виду ремонтів за рахунок амортизаційних відрахувань (просте відтворення), а також шляхом здійснення технічного переоснащення, реконструкції та розширення діючого підприємства і нового будівництва (розширене відтворення).

Дата добавления: 2014-01-07