Поняття і типи легітимності влади

Реалізація і легітимність влади

Реалізація влади – це стрижнева проблема науки про політику. Влада реалізується не лише відкрито. Дослідники, розрізняють очевидну й приховану влади. У найзагальнішому вигляді ефективність реалізованої влади – це її результативність, тобто ступінь втілення нею тих функцій і очікувань.

Важелі, що роблять демократичну владу ефективною. Перший з них – це розподіл демократичної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу й судову.

Поділ влади на три гілки гарантує її від узурпації і забезпечує ефективну реалізацію. Другий важіль – владне панування в суспільстві не окремої особи, а закону, а також рівність громадян перед законом. Влада закону захищає суспільство від можливої суб’єктивістсько-волюнтаристської діяльності правителів.

Третій важіль – сполучення демократичною владою обох її сторін: примусу як силового панування, і примусу як усвідомленої підлеглості громадян законові.

Термін «легітимність» походить від латинського «legitumus» - законний.

Наука про політику трактує нині легітимність як певний стан психіки індивіда в чітко визначний проміжок часу, стан який виражає рівень задоволеності функціонуванням соціально-політичних структур.

М.Вебер. Традиційна легітимність, як показав класик політичної соціології, набувається завдяки звичаям, звичці підкорятися владі.

Легальна або раціонально-правова легітимність заснована на раціонально зрозумілому інтересові, що спонукає людей підкорятися рішенням державних структур.

Харизматична легітимність базується на вірі у надзвичайні якості, чудесний дар, тобто в харизму керівника.

Механізм балансу влади на прикладі ФРН

Дата добавления: 2014-01-07