Світовий кредитний ринок: сутність, структура і головні інструменти

Сучасні тенденції міжнародних кредитних відносин

Форми міжнародного кредиту

Суб’єкти міжнародного кредитного ринку

Ø Банки

Ø Фірми

Ø Державні установи

Ø Уряди

Ø Міжнародні та регіональні фінансові організації

Критерії	Види
За суб’єктами кредитування	Приватні Державні Міжнародних організацій Змішані
За цільовим призначенням	1) звя’зані кредити (на конкретні цілі за умовами договору), зокрема: · комерційні (на експорт або імпорт товарів); · інвестиційні (будівництво, погашення заборгованості, придбання цінних паперів та ін.); · змішані; 2) фінансові кредити (без вузького призначення)
За видами	· фірмові; · банківські; · кредити небанківських фінансових установ.
За формами	· товарні; · грошові (валютні)
За терміном надання	· короткотермінові, до 1 року; · середньотермінові, від 1 до 5 років; · довготермінові, понад 5 років.
За забезпеченістю	· забезпечені (застава, гарантії); · бланкові (не забезпечені).
За валютою позики	· у валюті позичальника; · у валюті кредитора; · у валюті третій країни; · у валюті міжнародних організацій

Ø Концентрація ринку міжнародного кредиту

Ø Інтенсивний розвиток єврокредиту

Ø Розвиток ринку синдикованих єврокредитів

Ø Розвиток процесів сек’юритизації

Ø Розвиток фінансових інновацій у сфері кредитування

Ø Формування кризових станів у сфері міжнародного кредиту

Сек ’юритизації – формування боргу внаслідок мобілізації коштів шляхом випуску боргових цінних паперів.

Світовий ринок позичкових капіталів – це грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал з боку різних країн.

Географічна структура:

відображає рух капіталів між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри (Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Франкфурт–на-Майні, Бахрейн, Панама, Сінгапур, Гонконг, Кайманові острови та ін.).

Інституціональна структура:

· вкладники, тобто суб’єкти ринку, кошти яких акумулюються (населення, приватні фірми, банки, страхові компанії, пенсійні фонди, тощо);

· позичальники, тобто споживачі капіталу (ТНК, державні установи, приватні фірми, міжнародні та регіональні організації);

· посередники (транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, центральні та зовнішньоекономічні банки країн, міжнародні та національні фінансово-кредитні установи).

Функціональна структура:

· грошовий ринок (сукупність попиту і пропозиції на короткостроковий позичковий капітал);

· ринок капіталів (здійснення довгострокових інвестицій домогосподарств, фірм і урядів), зокрема:

· ринок реальних активів (грошових і уречевлених);

· ринок цінних паперів.

Цінні папери:

Ø первинні – акції, облігації, векселі та інші боргові розписки;інструменти грошового ринку казначейські векселя, депозитні сертифікати, банківські акцепти та ін.;

Ø вторинні – фінансові деривативи.

Дата добавления: 2014-01-07