Співробітництва

Сутність та особливості міжнародного науково-технологічного

План

Тема 2.4. Міжнародний науково-технологічний обмін

Проблеми зовнішньої заборгованості

Проблема зовнішньої заборгованості виникає у зв’язку з неможливістю обслуговувати та повернути зовнішній борг. Зумовлена така неможливість надмірним і неврегульованим залученням в країну кредитного капіталу, включаючи позики міжнародних валютно-фінансових організацій (МВФ, групи Світового банку тощо та ін.).

Боргові зобов’язання країни:

· державний борг центральних і місцевих органів влади та управління;

· борг, приватних суб’єктів, гарантований державою;

· приватний негарантований борг.

Основні показники зовнішньої заборгованості:

Рівень зовнішнього боргу визначають як суму зобов’язання держави перед зовнішніми кредиторами. Для його розрахунку залучають різні показники:

§ абсолютна сума боргу;

§ темпи його зростання;

§ темпи його приросту.

Індикатори стану зовнішнього боргу:

§ відношення зовнішнього боргу до ВВП країни;

§ зовнішній борг на душу населення;

§ норма обслуговування боргу (це відношення суми платежів, яку країна повинна виплатити іноземним кредиторам за певний період часу до суми іноземної валюти, отриманої країною від експорту товарів і послуг).

Обслуговування зовнішнього боргу включає амортизацію (виплату основної суми) і виплату відсотків.

Зобов’язання з обслуговування зовнішнього боргу виконуються:

· за рахунок експортної виручки і скорочення імпорту;

· через нові запозичення (рекапіталізацію) з отриманням нових кредитів або обміном боргів на державні облігації;

· через реструктуризацію боргу (відкладання терміну сплати, зміни структури виплат, списання заборгованості, продаж боргу із знижкою на вторинному ринку, переведення боргу в деякі національні активи).

Боргова крива Лаффера ілюструє оптимальний рівень зовнішньої заборгованості, що дозволяє державі боржнику підтримувати прийнятні для кредиторів платежі із зовнішнього боргу.

Дефолт – неможливість позичальника своєчасно і в повному обсязі обслуговувати свої боргові зобов’язання.

1. Сутність та особливості міжнародного науково-технологічного

співробітництва

2. Форми, етапи, канали передачі технології та правові форми її захисту

3. Міжнародне регулювання МНТВ

Міжнародне науково-технічне співробітництво (МНТС) – це сукупність взаємовідносин науково-технічного, виробничого, валютно-фінансового та правового характеру, які ґрунтуються на обміні результатами наукових досліджень, технологічних розробок, найсучаснішому технологічному досвіді тощо.

Характерні ознаки сучасних МНТС:

· Об’єктивний характер міжнародного обміну науково-технічними знаннями.

· Поглиблення спеціалізації окремих підприємств на певних галузях науки і техніки.

· Зростання внутрішньокорпоративного обміну технологіями.

· Активна участь у міжнародній передачі технології невеликих та середніх фірм.

· Зосередження міжнародного науково-технічного обміну у рамках економічно розвинутих країн.

Причини розвитку МНТС:

– посилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав;

– загострення конкурентної боротьби;

– монополізація науково-технічної продукції (НТП) ТНК;

– глобалізація світового ринку.

Міжнародний обмін технологіями

– це надання на комерційній основі іноземному контрагенту результатів науково-технічної діяльності, які мають не тільки наукову, але і практичну цінність;

– це обмін різними науково-технічними знаннями і виробничим досвідом між країнами;

– це продаж науково-технічних знань і досвіду для виробництва конкретного виробу чи для проведення конкретного процесу.

Об’єкти світового ринку технологій:
Речова форма:	Неречова форма
– устаткування; – технологічні лінії; – агрегати; – інструменти	– знання; – досвід; – технологічна документація

Загалом міжнародний науково-технологічний обмін можна класифікувати:

· За сферою поширення: міждержавний, міжрегіональний, регіональний, між- і внутрішньогалузевий;

· За типом передання технологій: комерційний, некомерційний, вертикальний (між головною і дочірньою компаніями ТНК), горизонтальний (між незалежними фірмами);

· За змістом технології,що передається (в матеріальному вигляді чи у вигляді інформаційного продукту).

Дата добавления: 2014-01-07