Форми і засоби міжнародного науково-технічного обміну

Форми, етапи, канали передачі технології та правові форми їх захисту

Міжнародна передача технології - це міждержавне переміщення науково-технічних знань на комерційній і некомерційній основі.

Технологія є одним з розвинених факторів виробництва, які мають велику міжнародну мобільність.

Етапи процесу міжнародної передачі технологій:

Ø Відбір та придбання технології

Ø Освоєння та адаптація технології, що придбана

Ø Удосконалення технології, використання її у суміжних сферах науки та техніки

Канали передачі технології:

Ø Зовнішньоторговельний

Ø Внутрішньофірмовий

Ø Міжфірмовий

Некомерційний

Комерційний

Ø Науково-технічна інформація: · науково-технічні публікації; · виставки, ярмарки, конференції, симпозіуми; · центри наук.-технічної інформації; · міграція спеціалістів; · технічна освіта; · спостереження, збір науково-технічної інформації Ø Науково-технічне співробітництво: · спільна розробка науково-технічних програм; · співпраця в рамках довгострокових програм; · діяльність міжнародних організацій щодо передачі технологій; · надання безкорисливої технічної допомоги

Ø Ліцензійна торгівля: · видача патентів; · торгівля чистими ліцензіями; · інші види ліцензій; · франчайзинг Ø Інжинірингові послуги: · проектно-консультативний інжиніринг; · технологічний інжиніринг; · будівельний інжиніринг; · управлінський інжиніринг Ø Обмін у процесі торгівлі: · закупівля екземплярів нової техніки; · торгівля «під ключ»; · виробничі кооперативи; · торгівля комплексним устаткуванням Ø Інноваційний трансферт технологій: · створення СП; · участь в інноваційному проекті; · створення філіалів ТНК; · створення власного підприємства

У більшості країн нова технологія захищається правовими інструментами: патентами, ліцензіями, копірайтом, товарним знаком.

Патент – свідоцтво, що видається компетентним урядовим органом винахіднику і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу.

Ліцензія – дозвіл, що видається власником технології (ліцензіаром), захищеної або не захищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології протягом певного часу на певних умовах предмета ліцензії.

Копірайт (право відтворення) – ексклюзивне право автора літературного, аудио- або відеодобутку на показ і відтворення своєї роботи.

Товарний знак – символ певної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу.

Міжнародна передачатехнології може здійснюватися в наступних основних формах:

1. Патентні угоди – міжнародна торговельна угода, по якій власник патенту уступає свої права на використання покупцеві патенту.

2. Ліцензійні угоди – міжнародна торговельна угода, по якій власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.

3. «Ноу-хау» – надання технічного досвіду і секретів виробництва, які забезпечують певні переваги.

4. Інжиніринг – надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу й використання машин і встаткування.

5. Франчайзинг – передача фірмою-франчайзі права використання створених фірмою-франчайзером особливих прийомів і методів ведення бізнесу за товарним знаком франчайзера.

Ліцензійна торгівля є основною формою міжнародної передачі технології. У більшості випадків предметом купівлі-продажу є права на використання за кордоном запатентованого винаходу. Ліцензії продаються на основі ліцензійної угоди.

Види ліцензійних угод:

1. Патентна ліцензія – документ, що підтверджує передачу права використання патенту.

2. Безпатентна ліцензія - документ, що підтверджує передачу права використання ноу-хау без патенту на винахід.

3. Невиняткова ліцензія – ліцензія, що залишає ліцензіарові право надавати ліцензії на дану технологію іншим ліцензіатам.

4. Виключна ліцензія – ліцензія, що передбачає монопольне право ліцензіата використати технологію та відмову ліцензіара від використання свого винаходу в межах певної території.

5. Повна ліцензія – ліцензія, що надає ліцензіатові виключне право на використання патенту або «ноу-хау» протягом терміну дії угоди і відмова ліцензіара від самостійного використання предмета ліцензії протягом цього строку.

Ліцензійний платіж – винагорода ліцензіару, яку виплачує ліцензіат за використання предмета угоди.

Основні види ліцензійних платежів:

1. Роялті – періодичні відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, що залежить від розміру прибутки, одержуваного від комерційного використання ліцензії.

2. Паушальний платіж – зафіксований в угоді одноразовий платіж, не зв'язаний у часі з фактичним використанням ліцензії, а встановлюваний заздалегідь.

3. Участь у прибутку – відрахування на користь ліцензіара частини прибутку, отриманої ліцензіатом від комерційного використання предмета ліцензії. Звичайна участь ліцензіара в прибутку ліцензіата фіксується на рівні до 30% при наданні виняткової і 10% при наданні невиняткової ліцензії.

4. Участь у власності – передача ліцензіатом ліцензіарові частини акцій своїх підприємств у якості платежу за надану ліцензію.

Різновидом міжнародної передачі технології є міжнародне технічне сприяння або технічна допомога.

Технічне сприяння – надання країнам сприяння на платній або безоплатній основі у сферах технології процесів, продуктів та управління. З погляду ступеня залучення одержувача технічної допомоги можна виділити кілька організаційних видів технічної допомоги:

Технологічні гранти – безоплатна передача розвиненими країнами технології або фінансових коштів на покупку технології, навчання персоналу. Фінансова участь одержувача допомоги не передбачається.

Софінансування – передбачає фінансову участь одержувача, що становить меншу частку вартості проекту.

Дата добавления: 2014-01-07