Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контрольні питання. Це особливі форми дислокаційних рухів

Землетруси.

 

Це особливі форми дислокаційних рухів. Вони виникають у тих місцях, де міцні породи здатні накопичувати пружну енергію від коливальних рухів. Після того, як напруження перевищать межу міцності порід, вони миттєво руйнуються, в них виникає мережа нових розривів зі швидкістю до 3-4 км/с, а від місця, де відбулася розрядка енергії, у всі боки поширюються механічні коливання у вигляді сейсмічних хвиль. Таке місце – осередок тектонічного землетрусу або його гіпоцентр. Найближча до нього точка на денній поверхні називається епіцентром землетрусу.

Формування осередків тектонічних землетрусів відбувається на різних глибинах, тому що цей процес є наслідком руйнування виступів суміжних літосферних блоків під час їхнього взаємного переміщення. Природно, що такі землетруси відбуваються звичайно у найбільш рухливих регіонах – там, де продовжують створюватись гірські споруди, формуються молоді геосинклінальні прогини, а також у серединних океанічних хребтах.

Сила, інтенсивність землетрусів оцінюється в балах за 10 – 12-бальною шкалою, а більш точно – за магнітудами. Магнітуда землетрусу М розраховується за величиною амплітуди зсуву ґрунту, яка вимірюється спеціальними приладами. Магнітуда зв'язана із силою землетрусу F в балах наближеним рівнянням М=1,3+0,6 F. Шкала магнітуд (шкала Ріхтера) запропонована у 30-х роках минулого сторіччя Ч. Ріхтером. Значення магнітуди дуже сильних землетрусів можуть сягати 8,0-8,8. Катастрофічні землетруси, сила яких більше 7 балів за шкалою Ріхтера, у середньому відбуваються на Землі лише 1-2 рази за рік, а ті, що не відчуваються людиною й уловлюються лише сейсмічними станціями, відбуваються дуже часто. Вони обчислюються багатьма сотнями тисяч за рік і це є прямим підтвердженням того, що земна кора зазнає постійних коливальних рухів.

У Наддніпровський регіон землетруси поширюються з боку Криму та Карпат, і сягають іноді 2-3 балів за шкалою Ріхтера. Такі землетруси можуть спровокувати раптові обвалення і гірські удари в шахтах та рудниках.

Слід також зазначити роль коливальних рухів в утворенні глибинних розломів, що поділяють земну кору на окремі блоки. Більшість розломів – це вічно існуючі структури, оскільки вони з’явилися ще за часів існування первинної, досить тонкої кори і назавжди залишилися межами між суміжними блоками.

 

 

1. Охарактеризуйте поняття «диференціація мантійної речовини» і поясніть чому вона відбувається?

2. Поясніть у чому полягає взаємозумовленість ендогенних процесів?

3. Назвіть основні наукові напрямки в геотектоніці.

4. Наведіть головні особливості будови і складу земної кори, що зумовлені її рухами.

5. Поясніть терміни “геосинкліналь” і “платформа”.

6. Охарактеризуйте поняття “коливальні рухи земної кори”.

7. Охарактеризуйте поняття “дислокаційні рухи”.

8. На які основні види поділяють коливальні рухи?

9. Які методи і мета вивчення сучасних коливальних рухів?

10. Яким чином вивчаються давні коливальні рухи?

11. Назвіть способи вивчення дислокаційних рухів.

12. Опишіть механізм виникнення тектонічних землетрусів. З якою частотою вони відбуваються?

13. Назвіть види деформацій у гірських породах, які викликаються механічними напруженнями в них.

14. Охарактеризуйте умови, за яких в породах виникають тріщини сколювання і відриву.

15. Назвіть фактори, від яких залежать пластичні властивості порід.

16. Дайте визначення таким складчастим структурам як монокліналь, флексура, складка – антиклінальна, синклінальна, повна.

17. Накресліть синклінальну складку і покажіть усі її морфологічні елементи.

18. Накресліть у розрізі схеми основних морфологічних видів складок.

19. Накресліть у поперечному розрізі розривне порушення і визначить його основні морфологічні елементи.

20. В чому полягає розходження механізмів утворення скидів і підкидів?

21. Складіть схему генетичної класифікації тріщин у породах.

22. Назвіть параметри (елементи залягання), за якими визначається положення шару у просторі.

23. Якими причинами зумовлене виникнення згодного і незгодного залягання порід?


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тектонічні рухи земної кори та їх види | Магматизм
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 433; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.