Геологічна діяльність підземних вод

Денудаційна робота підземних вод зводиться головним чином до хімічної взаємодії води з гірськими породами (розчиненню, гідратації, гідролізу, окислюванню, вилуговуванню) і частково до механічного вимивання часток породи (суфозійні процеси). Відповідно до цього перенос продуктів руйнування здійснюється в розчиненому їх стані і в меншій кількості у вигляді уламкового матеріалу.

Інтенсивність хімічного розкладання порід визначається їх складом, мінералізацією підземних вод, рельєфом і кліматичними умовами. Хімічне розкладання гірських порід під впливом підземних і поверхневих вод, що просочуються з поверхні, називається процесом карстоутворення.

У найбільшому ступені карстовим процесам піддаються легкорозчинні породи, які складаються з галоїдів (кам'яні та інші солі), сульфатів (гіпси, ангідрити), карбонатів (вапняки, мергелі). У таких породах утворюються порожнечі різних розмірів і форм – карстові порожнини (карст). Розрізняють так званий поверхневий карст – карри, воронки, понори, полья і підземний (закритий) у вигляді печер, шахт, проваллів.

У карстових печерах можуть протікати підземні струмки та річки, які після виходу їх в нижніх частинах схилів на поверхню продовжують свою геологічну діяльність як звичайні поверхневі водотоки.

Акумулятивна робота підземних вод виявляється як відкладення розчинених хімічних і глинистих осадків у порожнечах, тріщинах, порах порід, через які води фільтруються, а також у місцях їх дренажу. Такими речовинами частіше є карбонати (СаСО₃), кременисті (SiО₂·nН₂O), залізисті (Fe₂O₃·nН₂O) і деякі інші сполуки.

У великих карстових порожнинах хімічні осадки утворюють натечні форми – плівки, корочки, бурульки (сталактити і сталагміти), а в місцях виходу підземних вод на поверхню відкладається вапняний туф – пориста світла, легка порода, яка використовується як будівельний матеріал. Але основна маса хімічних осадків залишається у тріщинах та порах пухких порід, по яких циркулюють підземні води. Завдяки цьому породи стають зцементованими, монолітними, міцними, тобто зрілими осадовими породами. У залежності від складу цементуючої речовини піски перетворюються у вапняні, кременисті, залізисті або глинисті пісковики; галечники та щебінь – у конгломерати та брекчії.

Велику цінність являють незабруднені промисловими відходами прісні води, які можна використовувати для питного і технічного водопостачання шляхом будівництва свердловинних водозаборів. Зокрема, в Україні до 2000 року виконана оцінка прогнозованих ресурсів і експлуатаційних запасів підземних вод, величина яких складає відповідно 61,7 і 15,8 млн. м³/доб. Розвідано 365 родовищ прісних підземних вод, але дефіцит їх у країні гостро відчувається, особливо в Криму, Донбасі, південних областях.

Іноді підземні води містять коштовні мінеральні речовини в промислових концентраціях (йодо-бромисті, радіоактивні й інші води).

У деяких регіонах з активною вулканічною діяльністю (наприклад, на Камчатці) гідротермальні води використовуються як теплоносії з метою опалення житлових і господарських приміщень. Відомо, нарешті, яке поширення одержало використання різних мінеральних вод у бальнеологічних цілях та у харчовій промисловості.

Дата добавления: 2014-01-07