Внутрішнє середовище організації

Організація і її середовище

Фактори впливу на організацію – це рушійні сили, які впливають на виробничо-господарську діяльність організації і забезпечують певний рівень отриманих результатів. Фактори визначають будь-які процеси, що відбуваються в організації, їх можна класифікувати за двома ознаками: рівень впливу (макрорівень, мікрорівень); середовище впливу (внутрі­шнє, зовнішнє).

За рівнем впливу виділяють: мікроекономічні фактори (цілі, структура, завдання, технологія, працівники, ресурси, партії, постачальники, споживачі, конкуренти тощо), які здійснюють вплив на рівні підприємств; макроекономічні фактори (законодавчі акти, державні органи вла­ди, система економічних відносин у державі, стан економіки, міжнародні події, міжнародне оточення, науково-технічний прогрес, політичні обставини, соціально-культурні обставини, особливості міжнародних економічних відносин), які здійснюють вплив на рівні галузей та держави.

За ознакою середовища впливу виділяють фактори внутрішнього середовища організації (формують організацію із середини) та факто­ри зовнішнього середовища організації (пов'язані із розглядом органі­зації як відкритої системи). Залежно від того, як на підприємстві здійс­нюється виробничо-господарська діяльність, фактори внутрішнього та зовнішнього середовища можуть чинити як позитивний, так і негатив­ний вплив.

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми фа­кторами, тобто ситуаційними рушійними силами всередині органі­зації. Основними факторами внутрішнього середовища в будь-якій ор­ганізації є цілі, структура, завдання, технологія, працівники та ресурси. Внутрішнє середовище організації охарактеризовано у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Характеристика факторів внутрішнього середовища організації

Фактори внутрішнього середовища організації	Зміст факторів внутрішнього середовища організації
Цілі	Конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації (групи). Розрізняються за тривалістю та змістом. Існує чимало різновидів цілей залежно від характеру організації.
Структура	Взаємовідносини рівнів управління і видів робіт, які викону­ють служби або підрозділи, планування виробничих та адміні­стративних приміщень, розміщення транспортних шляхів, ін­формаційні потоки тощо. Поєднуються горизонтальний і вер­тикальний поділи праці в організації. Можна виділити високу і плоску структури управління організаціями.
Завдання	Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обу­мовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією, людьми тощо.
Технологія	Спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини то­що) у вихідні (продукт, виріб) шляхом виконання операцій. Історично технологія формувалась у процесі трьох переворотів: промис­лової революції, стандартизації, механізації та автоматизації і за­стосуванням конвеєрних складальних систем. Британська дослід­ниця Джоан Вудворд поділила технології на три групи: 1) технології дрібносерійного та індивідуального (одинич­ного) виробництва; 2) технології масового або багатосерійного виробництва; 3) технології безперервного виробництва. Згідно з підходом американського соціолога Джеймса Томпсона можна виділити: 1)багатоланкові технології (наприклад, складання автомобі­ля); 2)посередницькі технології (банківська справа); 3) інтенсивні технології (монтаж кінофільму). В Україні існують індивідуальні, веикосерійні, серійні, великосерійні, масові та масово-потокові технології.
Працівники	Найважливіший внутрішній ситуаційний фактор організації. Його роль визначається здібностями, кваліфікацією, обдарова­ністю, освітою, потребами, сприйняттям корпоративного духу, знаннями (фаховістю), поведінкою, ставленням до праці, пози­цією, розумінням цінностей, оточенням (склад групи, до якої входять), наявністю якостей лідера тощо.
Ресурси	Термін походить від фр. ressources - допоміжний засіб, від лат. resurgo- підіймаюсь, виникаю, поновлююсь знову. Це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані в разі потреби для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів. Тут маються на увазі ті ресурси, які організація має у власності, але ще не використовує у своїй діяльності. Основними ресурсами для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства є такі: трудові (робоча сила); матеріальні (сировина, матеріали, комплектування тощо); фінансові (власні кошти, кредити, інвестиції та ін.); інформаційні (результати маркетингових досліджень, замовлення, запити, оферти, повідомлення тощо); енергетичні (паливо, мастила та ін.) тощо.

Дата добавления: 2014-01-07