Хід заняття

ДЖМІЛЬ

НІЧНИЙ ГІСТЬ

Хтось постукав уночі,

Швидко я знайшла ключі,

Відчинила, і до хати

Зайченя зайшло вухате,

Стало в кутику сумне,

Каже: «Заночуй мене!

Бо надворі завірюха

І мороз бере за вуха!»

Батьків я взяла кожух,

Вкрила зайця з ніг до вух

І гадала, що гульвісу

Вранці одведу до лісу,

Встала рано, та дарма –

Зайченяти вже нема,

Чи запізно я збудилась,

Чи зайча мені приснилось

Ще дерева не розквітли, Тільки пуп'янки живі, Ще трави старої мітли Видно в молодій траві, Ще збирається до танцю Березнева заметіль, А вже вирушив на працю І шукає квітки джміль. Одягнувся в чорне хутро, Рукавиці взяв старі; Це, звичайно, дуже мудро, Бо ще холод надворі.

Але де ж ті квіти, джмелю?! Глянь – он хмара снігова! Залітай в мою оселю, Почекаєм день чи два. Джміль гуде і стороною Облітає поклик мій, Ніби каже: йди за мною, І зі мною порадій; Пробіжи край жита рижу Стежку й вижату межу, Там тобі навдивовижу Жовту квітку покажу!

СЛУХАННЯ ВІРША Д.ПАВЛИЧКА «ОСІНЬ»

Мета: вчити дітей емоційно сприймати образний зміст поетичного твору, відчувати сум осінньої природи; усвідомлювати значення виразних мовних засобів (порівнянь, епітетів), відтворювати їх у своєму мовлення, тренувати дітей в доборі означень, порівнянь, синонімів до заданого слова.

Матеріал: ілюстрації із зображенням листопадової осені.

- Діти, уважно роздивіться цей осінній пейзаж. Які почуття викликає він у вас? Можна про небо на картині сказати, що воно прозоре? Чому, поясніть. Прозоре – це значить чисте. І день тоді осінній не похмурий, а ясний, сонячний, золотий. Можна назвати його веселим чи ще й трішки сумним? Розкажіть про свої почуття.

- Послухайте, як про це сказано у вірші.

Небеса прозорі,

Мов глибінь ріки,

Падають, як зорі,

З явора листки.

А над полем нитка

Дзвенить, як струна,

Зажурилась квітка –

Чує сніг вона.

- Розкажіть, яку осінню картину ви уявляєте? Весело вам чи сумно? (Вихователь допомагає дітям побудувати свою відповідь за поетичними і граматичними правилами).

- Як ви зрозуміли, що за нитка над полем «дзвенить, як струна»? Як про пташиний клин можна сказати інакше? На що це схоже? (Наче в небі намалювали трикутник; схоже на величезний куточок, на таку суху гілочку.)

- Як ви зрозуміли слова «Зажурилась квітка»? Як сказати інакше? (Нахилилась, засохла.) Вихователь пропонує дітям розіграти етюд «Скоро сніг».

- Ви радієте, що скоро буде сніг? Чому не радіє осіння квітка? Уявіть себе такою останньою квіточкою. Холодно, страшно їй одній. Вітер дмухає, голівку нахиляє, свистить, зачіпає, боляче б'є дощиком.

Коли діти завмирають в позі зажуреної квітки, вихователь (тихо) ще раз виразно розповідає цей вірш.

- Хотіли б ви стати поетами і навчатися так красиво розповідати про все навкруги? Спробуймо навчитися підбирати влучні слова. Подумайте, як можна сказати про осіннє листя, на що воно схоже? Яке воно? (Як метелики, як красивий килим, наче хтось фарби порозливав.)

Вихователь може запропонувати дітям, використовуючи трафарети «листя», на великому аркуші за допомогою фарб і губки зробити яскравий осінній килим.

Дата добавления: 2014-01-07