Попит на працю за умов досконало конкурентного ринку ресурсів

Фактори, які визначають попит на ресурси

Попит на окремий фактор виробництва, коли декілька факторів є змінними

Нехай на підприємстві кількість праці та обладнання є змінними величинами. Якщо тарифні ставки заробітної плати знизяться, фірма пред’явить більший попит на робочу силу, навіть якщо капіталовкладення в обладнання не зміняться. В міру того, як буде знижуватися ціна праці, знижуватимуться витрати виробництва, виникатиме та збільшуватиметься різниця між граничною доходністю та граничними витратами. Це буде спонукати фірми до збільшення обсягів виробництва. Але збільшення кількості працюючих на певному обладнанні можливе до певного рівня, за яким буде спостерігатись нестача виробничих потужностей. При цьому можливо, що фірма вирішить вкласти додатковий капітал в додаткове обладнання, щоб розширити виробничі потужності.

1. Оскільки попит на ресурси є похідним, то він визначається попитом на продукт. Тому фактори, які визначають попит на продукт, визначають попит на даний ресурс.

2. Частка даного ресурсу в загальних виробничих витратах.

3. Замінність даного ресурсу

4. Ціни на інші ресурси

5. Зміна технологій.

Загальновідомо, що єдиного ринку ресурсів немає, але існує сукупність взаємозв'язаних ринків — ринку праці, ринку капіталу, ринку землі тощо. Серед усіх економічних ресурсів, використовуваних у виробництві товарів і послуг, найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами:

• суб'єктом ринку праці є практично кожен працездатний член суспільства;

• винагорода (заробітна плата) є основною складовою доходу переважної більшості сімей;

• проблеми зайнятості, безробіття, рівня заробітної плати є об'єктом політичної та економічної боротьби, державної політики.

Для ринку праці характерним є саме вплив на мобільність цього ресурсу неекономічних фактор але в мікроекономічному моделюванні виходять з їх незмінності хоча б у певний період часу. Єдиним чинником, що впливає на попит і пропозицію праці, залишається заробітна плата, рівень якої, в свою чергу, встановлюється в результат взаємодії попиту та пропозиції праці.

Термін «заробітна плата» вживається тут у розумінні «ставка заробітної плати», тобто оплата праці за конкретний проміжок часу, а «заробіток» чи «дохід» — як величина, що залежить від ставки заробітної плати і кількості відпрацьованого часу. Під ставкою заробітної плати в мікроекономічному аналізі розуміють її реальну (а не номінальну) величину, що відображує рівень цін на ринку товарів і послуг; рівень податків є незмінним.

За умов досконалої конкуренції ціна праці формується як ціна всякого товару. Це означає, що всі працівники отримують однакову зарплату, яка не залежить від того, на якому підприємстві вони працюють і сприймається підприємством як задана величина. Тому для окремого підприємства пропозиція праці є абсолютно еластичною. Сам рівень зарплати є максимальним, працівник отримує повний продукт праці:

MRC* W, де W — заробітна плата, грош. од.

Тому граничні витрати підприємства на працю дорівнюють заробітній платі.

Підприємство наймає працівників доти, поки збільшення виторгу перевищує збільшення витрат, або ж: MRP=MRC=W

Дата добавления: 2014-01-07