Здобуття елементарної освіти в парафіяльних школах

Культурно-освітня діяльність П. Русина.

Діяльність “мандрівних” дяків.

Здобуття елементарної освіти в парафіяльних школах.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

Після аналізу матеріалів лекції дайте відповіді на запитання:

• Коли була заснована київським князем Володимиром школа в Києві?
• Які версії сьогодні існують про долю бібліотеки Ярослава Мудрого?
• Які педагогічні пам¢ятки періоду Київської Русі Ви знаєте?
• Який твір є найвищим досягненням педагогічної думки періоду Київської Русі?
• Який вплив мала педагогічна думка й освіта Київської Русі на поширення науки та виховання в інших країнах?

Підготуйтеся до розгорнутої відповіді на запитання:

• Школа підвищеного типу при Софії Київській.
• “Повчання Володимира Мономаха дітям”: основні ідеї, значення в утвердженні середньовічної школи.
• Навчання дівчаток у період Київської Русі.
• Вплив педагогічної думки й освіти Київської Русі на поширення науки та виховання в країнах інших народів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Попрацюйте з довідниковою літературою і дайте визначення основним поняттям навчального курсу: літописець,чорноризці, літопис, скіпка, абас.

4. Життєвий і творчий шлях Ю. Дрогобича (Котермака).

Рекомендована література:

· основна:

1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н. П. Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.
2. Любар О. О., Стельмахович М. Г., Федоренко Д. Т. Історія української педагогіки / За заг. ред. дійсного члена АПН України М. Г. Стельмаховича. – К.: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1998. – 337 с.
3. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картках, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми: СумДПУ, 2000. – 208 с.
4. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Навчальний посібник по курсу “Історія педагогіки”. – Суми: СДПІ, 1998. – 120 с.

Монголо-татарська навала на Русь у середині ХШ ст. і весь період панування Золотої Орди, феодальна роздробленість, що мала місце на той час, перебування південно-західних земель України у складі Польщі, Литви, Угорщини, Молдавії, посилення феодального та релігійного гніту були причиною тимчасового занепаду культури в країні, кількість писемних людей і шкіл набагато зменшилась, чимало цінностей матеріальної та духовної культури було знищено. Про школи ХІV-ХV ст., стан шкільництва відомо надто мало. Збереглися відомості про діяльність шкіл у Києві, Львові, на Закарпатті та інших регіонах України, хоча вони досить фрагментальні.

Елементарну освіту на той час здобували в парафіяльних школах при діючих церквах. У цих школах вчителями були священики і навчалися в них діти різних верств населення, але здебільшого селян. Навчалися в них елементарної грамоти, співу, основам математики та Закону Божого. Навчальний рік починався 1 грудня (за старим стилем – свято пророка Наума – покровителя знань), після збору врожаю та завершення всіх сільськогосподарських робіт, припинення випасу худоби. Цей день був справжнісіньким святом зі своїми традиціями та ритуалами. Батько сина будив до школи дуже рано, промовляючи свої побажання щодо майбутнього навчання дитини: “Дай Боже, щоб і ти, як той пророк Наум, був розумний”. Мати виймала зі схованки зав’язану пуповину й пропонувала дитині розв’язати її. Вірили в те, що в залежності від того, як справиться дитина з цим завданням, так вона і буде вчитися. Відправивши сина на навчання, батько йшов до церкви й ставив свічку перед образом пророка Наума. Таким чином виявлялася пошана до покровителя знань і висловлювалося прохання “навести сина на розум”. Вступ дитини до школи вважався другим народженням. Перший день нового навчального року починався у церкві зі служби Божої. На цій службі були присутні як всі учні, так і вчителі. Кожен навчальний день починався традиційно. Так, на початку занять проголошувалася молитва “Отче наш”, а в кінці дня – “Богородице, Діво”.

Дата добавления: 2014-01-07