Розвиток педагогічної думки

Заснування першого дитячого садка в Києві.

Колегія Павла Галагана.

Діяльність недільний шкіл.

Стан жіночої освіти.

Стан освіти в місті Києві.

В ХІХ-НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

ТЕМА 7. ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

Після аналізу матеріалів лекції дайте відповіді на запитання:

· Хто і коли заснував школу при Києво-Печерській лаврі?

· Хто викладав у Києво-Могилянській академії?

· Коли в Києві було засновано головне училище?

· Хто заснував Острозьку академію?

· Хто з киянок надав велику матеріальну підтримку в період становлення Київської братської школи?

· Хто був першим ректором Острозької академії?

Підготуйтеся до розгорнутих відповідей на запитання:

Підготуйтеся до розгорнутої відповіді на запитання:

· Життєвий шлях і педагогічні погляди Г. Сковороди.

· Відкриття колегії і гімназії в Ужгороді, гімназії в Марморш-Сигаті.

· Діяльність Ужгородської середньої школи з учительською семінарією.

· Діяльність українських просвітителів і педагогів С. Оріховського, І. Гізеля (Кисіля), П. Могили, Г. Смотрицького, Є. Славинецького, К. Ставровецького, С. Полоцького, С. Яворського, Г. Косинського, М. Козачинського, Ф. Прокоповича, Г. С. Сковороди, І. Беринди, З. Копистянського, С. Зизанія, М. Смотрицького та ін.

· Педагогічна література XVI – XVIII ст.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Попрацюйте з довідниковою літературою і дайте визначення основним поняттям навчального курсу: колегія, статут, братства, козацька педагогіка, братські школи, лавра, єзуїти, архімандрит.

1. Прийняття “Статуту університету” та “Статуту навчальних закладів, підпорядкованих університетам”.

2. “Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам” (1828).

4. Становлення й розвиток університетської освіти.

7. Статути гімназій і прогімназій Міністерства народної освіти.

10. Підготовка педагогічних кадрів.

Рекомендована література:

· основна:

1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П. Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.

2. Гомоннай В.В. Антологія педагогічної думки Закарпаття / ХІХ-ХХ ст./. – Ужгород: Закарпаття, 1992. – 298 с.

3. Нариси історії українського шкільництва. 1905-1033: Навч. посібник / О.В. Сухомлинські та ін.; за ред. О.В. Сухомлинської. – К.: Заповіт, 1996. – 304 с.

4. Тарасенко О.О. Становлення та розвиток історичної освіти і науки у Київському університеті у 1834-1884 рр. – К.: Логос, 1995. – 276 с.

5. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки / За заг. ред. дійсного члена АПН України М.Г. Стельмаховича. – К.: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1998. – 337 с.

6. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.

7. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення: Навчально-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 336 с.

8. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 528 с.

9. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: Навч. посіб. /Від упорядників, вступні нариси та упорядкув. З.Н.Борисової, В.У.Кузьменко; За заг. ред. З.Н.Борисової. – К.: Вища шк., 2004. – 511 с.

Прийняття “Статуту університету” та

“Статуту навчальних закладів, підпорядкованих університетам”

У 1802 році було створено Міністерство народної освіти. У 1803 – прийнять перший законодавчий акт “Попередні правила народної освіти”. У 1804 році були опубліковані “Статут університетів” і “Статут навчальних закладів, підпорядкованих університетів”. На території України функціонувало два навчальних округи – Харківський і Віленський. Кожний округ очолював опікун, а всі навчальні заклади, що розташовувались на території округу підпорядковувались університетам. Система освіти складалася з чотирьох типів навчальних закладів:

1. Парафіяльні школи (училища). Термін навчання 1 рік. Організовувалися в парафіях. Завдання: дати дітям релігійне виховання, навички читання, письма, лічбі, відомості з книги “Краткое наставление о сельском домоводстве”; підготувати до вступу в повітові училища. Існували на місцеві кошти, підлягали наглядачам повітових шкіл (училищ).

2. Повітові школи (училища). Термін навчання 2 роки. Організовувалися в губернських і повітових містах. Учні вивчали: закон Божий, книгу “О должностях человека и гражданина”, російську граматику, каліграфію, малювання, правопис, географію, історію, арифметику, початкові відомості з фізики, природознавства та ін. Всього вивчали 17 предметів. Завдання: підготувати молодь до вступу в гімназії та дати необхідні знання відповідно до стану та рівня промисловості. Існували на кошти державного бюджету та податків населення. Наглядачі повітових училищ були підпорядковані директорам гімназій.

3. Гімназії. Термін навчання 4 роки. Організовувалися в губернських містах. Учні вивчали: латинську, німецьку, французьку мови. Географію, історію, статистику, філософію (метафізику, логіку, правознавство), “красні науки” (словесність, теорія поезії, естетика), політичні науки, математику (алгебру, геометрію, тригонометрію), фізику, природознавство (мінерологію, ботаніку, біологію), теорію комерції, малювання. Закон Божий і російська мова в гімназіях уже не вивчалися, їх вивчення завершувалося в повітових училищах. Всього вивчали 25 предметів. Завдання: підготувати молодь до вступу в університети. Навчалися діти дворян і чиновників. Існували на державному утриманні. Керівництво гімназіями здійснювали училищні комітети університетів.

4. Університети. Вищі навчальні заклади. Завдання: готувати державних чиновників, а також учителів. Університети мали певну автономію, керували ними ради, котрі обирали ректора та деканів факультетів (у 20-х роках право на вибори ректора за розсудом пофесорського складу почало порушуватися, він призначався Міністерствомнародної освіти). Викладачі були зобов’язані займатися науковою роботою. Університети повинні були утворювати нові та керувати всіма діючими школами на території навчального округу.

Статут (1804) мав прогресивні риси. Проголошувалася безстановість шкіл, наступність в їх роботі, загальнодоступність і безоплатність навчання. В реальному житті це було дещо інакше. Царський уряд не виділяв коштів на утримання парафіяльних училищ. Це призводило до того, що в сільських місцевостях шкіл було надто мало.

Школи Віленського навчального округу (Волинська, Київська, Подільська губернії) працювали за окремим статутом, близьким до виданого 1804 року.

1. Парафіяльні школи призначалися для селян, ремісників і небагатих дворян, ділилися на чоловічі та жіночі, були малі (2 роки навчання) та великі (4 роки навчання). У малих і великих викладали читання, письмо, Закон Божий, мораль та арифметику. У великих ще додавалися практична механіка, місцевий землепис, природознавство, практичне землеробство та садівництво. У жіночих школах вивчалося молочне господарство, шиття, домашнє господарювання (городництво, птахівництво, кулінарія).

Викладання велося польською мовою, а російська вивчалася як окремий предмет. Викладання російською мовою було запровадежно лише тільки після 1830-1831 рр.

2. Повітові школи були трикласними, призначалися для дітей купців, міщан, дрібних службовців.

3. Гімназії мали шість класів, два нижчих прирівнювалися до повітових училищ. Дітям трудящих ці навчальні заклади були недоступні.

На початку ХІХ століття повітові училища були відкриті в Полтаві, Ніжині, Охтирці, Прилуках, Сумах, Чернігові, Ніжині, Охтирці. Прилуках, Сумах, Чернігові. Ромнах, Валках, Вінниці, Житомирі, Умані, Кам’янці-Подільському, Каневі, Білій Церкві та інших містах.

Першими вважаються Новгород-Сіверська (1804), Харківська, Чернігівська, Катеринославська (1805), Полтавська (1808), Симферопольська, Вінницька (1812), Херсонська (1814). У Кременці на Волині в 1805 році була заснована вища гімназія, реорганізована в 1819 році в ліцей.

“Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам” (1828)

Новий “Статут гімназій і училищ, підпорядкованих університетам” 1828 року був реакційний і узаконив становий характер освіти. Всі типи шкіл, які були і раніше зберігалися. Проте проголошена у Статуті 1804 безстановість і наступність були ліквідовані. В усіх типах шкіл і в молодших класах гімназій дозволялися тілесні покарання.

1. Парафіяльні школи (училища). Термін навчання 1-2 роки призначалися виключно для найнижчих станів – бідноти. Приймалися хлопчики та дівчатка з 8 років (дівчат і не старше 11 років). Навчали читанню, вивчали релігію, церковні книги, каліграфію, арифметичні дії.

2. Повітові школи (училища). Термін навчання 3 роки. Відкривалися для дітей купців, ремісників та іншого промислового люду. Вивчали Закон Божий, російську мову, арифметику, геометрію, географію, історію, чистописання, малювання, креслення. Вилучалися з навчального плану природознавство, фізика, технологія. Особливу увагу приділяли моральному вихованню. Панували муштра, зубріння, тілесні покарання, система суворого нагляду за учнями та викладачами

3. Гімназії. Термін навчання 7 років. Призначалися переважно для дітей дворян і чиновників. З навчальних планів були зняті такі предмети як політична економія, комерційні науки, філософія та природознавство, а введені Закон Божий, священну та церковну історію, логіку, російську мову та словесність, грецьку мову.

Дата добавления: 2014-01-07