Художній світ техногенної цивілізації. Естетика модерну

Картина художнього життя XX ст. не схожа ні на одну з минулих епох за своєю різноманітністю і парадоксальністю.

На початку XX ст. у сфері художньої творчості – у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві – виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм».

Модернізм (від фр. “сучасний”) – це художньо-естетична система, що означає множинність не схожих один на одного різнорідних і суперечливих художніх напрямів зі своїми різними платформами, але з принциповою філософсько-світоглядною спільністю. Саме слово „модерн” вперше було використано в V ст. для розмежування офіційного християнства і минулого римського язичництва. З того часу „модерність” завжди передбачала необхідність усвідомлення епохи у співвіднесенні її з античністю.

У 19 ст. модерн почав набувати стійку тенденцію, протиставляти себе історії і традиції взагалі, пориваючи історичні зв’язки. Модерним вважається тільки те, що „нове”.

Умовними рамками модернізму вважають 1907 р. (початок виникнення кубізму) – 60-ті рр. ХХ ст. (початок постмодернізму).

Риси модернізму:

- відсутність єдиного стабільного начала;

- філософія життя, неокантіанство, феноменологія, інтуїтивізм, фройдизм як теоретична база модерну;

- відмова від наслідування природі, спроба проникнути в її потаємне;

- елітарний характер культури зі спробою перебудови суспільства та прагненням до масовості.

У цьому терміні немає спроби вичленити яку-небудь спільну рису – очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед авангардизм – розрив із визнаними нормами і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого – тон і спрямованість протесту.

Особливо цінується вироблення власного, ні на кого не схожого образу, що пов'язано зі зміною загальних естетичних настанов. Якщо раніше головною естетичною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне, ідеал цілісної людської особистості зникає, що часом веде до підриву фундаментальних основ творчості (наприклад, образотворче мистецтво відмовляється від зображувальності, образності). Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій.

Модернізм охоплює наступні напрями: кубізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм, супрематизм, сюрреалізм, еклектизм, примітивізм, поп-арт, гіперреалізм, хеппенінг.

Дата добавления: 2014-01-07