Західна діаспора

Східна діаспора

Східна діаспора утворювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії, пізніше — до республік колишнього СРСР. Поодинокі міграції зафіксовані ще у XVI ст., коли українські козаки разом із російськими землепрохідцями освоювали простори Сибіру, Далекого Сходу, Камчатки та Чукотки. Масові ж переселення мають більш визначений час та ґрунтовніше мотивування.

До східної діаспори (а вона налічує до 10 млн. осіб) слід залучити і українців Берестейщини, Курщини, Кубані, Придністров'я тощо, історичною долею відрізаних від колись цілісного етнічного масиву, й етнічні вкраплення в населення Прибалтики, Москви та Санкт-Петербурга, і цілі етнічні райони в Башкортостані, Закавказзі, Казахстані та Середній Азії, де у 20-ті роки утворилася так звана «Сіра Україна», і великий клин у Сибіру та на Далекому Сході, що дістав назву «Зеленої України».

До західної української діаспори (понад 5 млн. осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від суцільного українського етнічного масиву, і давні компактні утворення в Угорщині, Югославії, Австрії, Німеччині, й етнічні вкраплення в населення Великобританії, Франції, Італії, Бельгії та інших європейських країн, і суцільні райони та навіть провінції у Канаді, США, Аргентині, Австралії.

Кількісна характеристика західної діаспори виглядає нині таким чином. У США проживає близько 2 млн. осіб, половина з яких — у штаті Пенсильванія, до 20 % — у штатах Нью-Джерсі, Нью-Йорк, менше — в Мічигані, Огайо та Коннектикуті. Серед них спостерігається стійка тенденція до збереження національних цінностей, зокрема, мови.

У Канаді мешкає близько 1 млн. україноканадців, в основному у провінціях Манітоба, Саскачеван, Альберта, Онтаріо (2,3%), де створені національні громадські організації, школи, відділення університетів. Українська діаспора в Канаді також прагне зберігати національні традиції. Подібне спостерігається також в інших країнах, але у менш відчутних проявах: в Аргентині та Бразилії, де проживає приблизно по 300 тис. українців, у Парагваї (понад 10 тис.), Венесуелі (понад 4 тис.), Уругваї (10-15 тис.), Австрії (понад 5 тис.), Бельгії (4 тис.), Великобританії (понад 30 тис.), у Данії, Іспанії, Греції, Італії, Люксембурзі (приблизно по 1 тис. осіб).

Особливе місце серед країн української діаспори займає Югославія. Українські переселенці (нині їх налічується близько 36 тис.) перебралися до Воєводини ще у XVIII ст., утворивши у місті Руський Керестур свій значний осередок.

Ще давніша українська діаспора у Болгарії. Українці почали прибувати до неї ще у IX-X ст. — ченці, купці, студенти, а головне — викладачі Києво-Могилянської академії, котрі започаткували там традицію викладання курсів з актуальних гуманітарних проблем. Пізніше в числі таких просвітників був видатний письменник, учений та громадський діяч Михайло Драгоманов.

Загальна динаміка чисельності та розміщення українців у світі має такий вигляд: у 1719 р. із загальної кількості українців (5,8 млн.) в Україні проживало 4,9 млн., у тому числі в межах Російської держави — 448 тис., у зарубіжній Європі 379 тис.; у 1858 р. із загальної кількості українців (16,1 млн.) в Україні проживало 12,8 млн., у Росії — 2,2 млн., в зарубіжній Європі — 941,5 тис.; у 1926 р. відповідно: 37,2 млн., 27,6 млн., 8,4 млн., 745,8 тис. і до 500 тис. в Америці; у 1979 p. — 44,1 млн., 36,5 млн., 5,9 млн., 490 тис. і 1,3 млн.; нарешті, у 1989 р. із загальної кількості українців світу (51,9 млн.) 37,4 млн. проживало в Україні, 11 млн. у республіках СРСР, 853 тис. у зарубіжній Європі, а в країнах Америки — понад 2,5 млн.

Українська діаспора, розсіяна по всьому світові, являє собою могутній етнічний кущ, котрий живиться культурою материнського регіону України — і від того, як проходитимуть етнокультурні процеси в Україні, багато в чому залежить життя української діаспори: як східної, так і західної.

Станом на 2009 р. за межами України мешкає від 10 до 15 млн. українців, тобто біля третини нації.

Таблиця 15.

Українська діаспора (2009 рік)

Країна	Чисельність (тисяч)	Регіони проживання
Росія	4363—5000	В Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежу, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостоку, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбургу до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморській Краю над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин»)
Казахстан	896,2—2400	На півночі, промислові центри.
США	500—2000	Штати: Пенсильванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Коннектикут, Огайо, Іллінойс, Мічиган, Міннесота, Меріленд, Флорида, Каліфорнія, Техас, Вісконсін
Канада		Провінції: Онтаріо, Альберта, Манітоба, Саскачеван, Квебек, Британська Колумбія
Молдова	600,4—650	Придністров'я, Кишинів
Польща	360—500	Регіони: західна і північна частини Польщі (воєводство Ольштинське, Щецінське, Вроцлавське, Гданське, Познанське)
Білорусь	291—500	Брестська, Гомельська області.
Аргентина	100—250	Провінції: Буенос-Айрес Місійонес, Чако, Мендоса, Формоса, Кордова, Ріо-Негро
Бразилія	50—350	Штати: Парана, Сан-Пауло, Санта-Катеріна, Ріу-Гранді-ду-Сул
Узбекистан	153,2	Промислові центри.
Румунія	70—250	Регіони: Південна Буковина (Сучавщина), Мармарощина, Банат, Південна Добруджа.
Киргизстан		Промислові центри.
Словаччина	40—100	Регіони: Східна Словаччина, місто Пряшів
Латвія		Промислові центри.
Португалія		Промислові центри.
колишня Югославія		Регіони: Воєводіна (Бака), Боснія, Хорватія, (Славонія)
Грузія	52,4	Промислові центри.
Чехія		Судети.
Естонія		Промислові центри.
Литва		Промислові центри.
Туркменістан	35,6	Промислові центри.
Франція		Регіони: Центральна, Східна, Південно-Західна і Північно-Західна Франція.
Великобританія		Графства: Ланкашір, Йоркшир, Центральна Англія, Південна Англія, Шотландія.
Австралія		Штати: Новий Південний Уельс, Вікторія, Південна і Західна Австралія.
Азербайджан	32,3	Промислові центри.
Німеччина		Землі: Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен, Північний Рейн-Весфалія, Нижня Саксонія.
Парагвай		Регіони: поблизу колонії Фрам, Сандови, Нової Волині, Богданівки, Тарасівки.
Уругвай		Регіони: Монтевідео, Сан-Хосе, Пайсанду.
Вірменія	8,3	Промислові центри.
Австрія		Регіони: Відень і його околиці.
Бельгія		Регіони: Середня і Східна Бельгія.
Угорщина	3,00	Регіони: басейн середньої течії річки Тиса.
Венесуела	3,00	Регіони: Каракас, Валенсія, Маракан.
Нідерланди	0,6	Регіони: поблизу кордону з Німеччиною.
Нова Зеландія	0,5	Регіони: Крайстчерч, Окленд, Веллінгтон.

Питання для самоконтролю

1. Що таке рух людності?

2. Що виступає основними характеристиками відтворення населення?

3. У чому сутність природного руху населення?

4. Що таке соціальний рух населення?

5. У чому сенс економічного руху населення?

6. Що виступає якісною стороною народонаселення?

7. Як визначається відтворення населення?

8. Що таке нетто-коефіцієнт відтворення населення?

9. Які є види відтворення населення та у чому їх сенс?

10. Які існують абсолютні показники природного руху населення?

11. Які існують відносні показники природного руху населення?

12. Що таке природний приріст населення?

13. Що визначає динаміку природного приросту населення?

14. У чому сутність механічного руху населення?

15. Що таке нетто-міграція?

16. Що таке брутто-міграція?

17. Чим відрізняються міграційні потоки і міграційні когорти?

18. У чому сутність диференційної міграції?

19. Які стадії проходять міграції у своєму розвитку?

20. Чим визначаються приживаність і облаштування новоселів?

21. Яку роль у вивченні міграцій відіграє генографія?

22. Які виділяють два види міграцій?

23. Якими ознаками відзначається міська форма розселення?

24. У чому сутність процесів урбанізації?

25. У чому сутність процесів контрурбанізації?

26. У чому сутність процесів рурбанізації?

27. У чому сутність процесів субурбанізації?

28. Чому у сучасному світі утворюються міські агломерації?

29. Які виділяють види міжнародної міграції?

30. Що спільного і відмінного між поняттями еміграції і депортації?

31. Що таке імміграція?

32. Що спільного і відмінного між поняттями іммігрант і експатріант?

33. Які виділяють види еміграції залежно від її причин?

34. У чому сенс етнічної дифузії?

35. Які особливості міграційних процесів в Україні за часів СРСР?

36. У чому особливості першої хвилі української еміграції?

37. У чому особливості другої хвилі української еміграції?

38. У чому особливості третьої хвилі української еміграції?

39. У чому особливості четвертої хвилі української еміграції?

40. Що таке діаспора?

41. У чому особливості східної української діаспори?

42. У чому особливості західної української діаспори?

Змістовий модуль ІІ. Основні демографічні проблеми сучасного людства

Дата добавления: 2014-01-07