Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Джерела інформації, соціальні показники, класифікації та угруповання




Соціальна сфера — це сукупність галузей економіки, які тією чи іншою мірою задіяні у процесі задоволення потреб людей, а їх працівники одержують відповідні доходи з коштів, виді­лених суспільством на ці потреби.

Другий тип об'єктів становлять окремі особи, організації та інші структури, що утворюють соціальну сферу суспільст­ва і надають населенню матеріальні блага й різноманітні послуги, а також організують соціальні процеси в суспільстві.

Перший тип об'єктів — споживачі матеріальних благ, усіх видів послуг, духовних цінностей і інформації.

Розрізняють індивідуальні та групові об'єкти першого типу.

Індивідуальні об'єктице окремі люди (індивіди). Як індивідуальні об'єкти розглядають також усе населення (як сукупність індивідів), а також окремі його однорідні категорії (діти, молодь, жінки, пенсіонери, безробітні і т. ін.).

Колективні об'єкти — це групи осіб, котрі одночасно беруть участь у якомусь соціальному процесі. До таких об'єктів нале­жать сім'я, домогосподарство, трудовий колектив, житлово-будівельний кооператив, партія, громадська організація тощо.

Діяльність об'єктів другого типу визначає умови життя людей, обсяг і якість наданих суспільству благ і послуг.

Об'єкти соціальної статистики мають істотні відмінності від об'єктів інших галузей статистики. Перша особливість — це множинність і розмаїття об'єктів досліджень. Друга особливість об'єктів соціальної статистики — швидке змінювання в часі.

Наприклад, в економічній статистиці об'єктами є виробничі одиниці, які розташовані на певній території і змінюються рідко та повільно. У соціальній статистиці, навпаки, об'єкти першого типу (споживачі) вельми мобільні й безперервно змінювані. Природний і механічний рух населення, його соціальна й територіальна мобільність, економічна активність зумовлюють невпинне змінювання складу та структури населення як у цілому по країні, так і в регіонах чи окремих соціальних групах. Кожна людина і сім'я доволі часто змінюють свої демографічні та соціально-економічні характеристики. Це створює певні труднощі в організації статистичного спостереження за об'єктами соціальної статистики і змінами в соціальному житті суспільства. Лише переписи населення, здійснювані приблизно раз на 10 років, дають змо­гу діставати порівняно повні відомості про населення, але й ці відомості не можуть повною мірою забезпечити потреби соціальної статистики в інформації про об'єкти її дослідження. Тому в соціальній статистиці для відшукання оперативної інформації з багатьох питань соціального життя широко вдаються до різного роду вибіркових обстежень. Найціннішими з них є обстеження умов життя домашніх господарств та економічної активності населення. У матеріалах таких вибіркових обстежень міститься докладна характеристика об'єктів обстежуваної сукупності, їх диференціація за складом, умовами життя, зайнятістю та рівнем споживання.

1.3. ЗАВДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ

Соціальна статистика покликана допомогти суспільству поглибити й конкретизувати знання про його соціальний лад і соціальні процеси, що відбуваються у ньому, а також виробити соціальну політику, яка полегшувала б життя населенню і допо­магала йому вирішувати конкретні соціальні проблеми, які існують на даному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства. Наявність тих чи інших соціальних проблем на різних етапах розвитку суспільства залежить від цілого ряду чинників. Основні з них такі:

• обсяг наявних ресурсів у суспільстві, які можуть бути спрямовані на задоволення потреб населення;

• ступінь розвитку різних видів потреб, рівень усвідомленості
їх населенням і збалансованість потреб та можливостей їх задоволення;

• національні та культурні традиції, ступінь гуманізації відносин у суспільстві;

• ступінь диференціації умов і рівня життя різних груп і кате­
горій населення країни;

• інтенсивність соціальної та територіальної мобільності на­
селення і швидкість зміни умов життя, які визначають можливість адаптації населення до нових умов;

• способи вирішення соціальних проблем, що існують у суспільстві, і співвідношення об'єктивних і суб'єктивних чинників,
які впливають на ступінь задоволеності людей умовами свого
життя;

• наявність країн з іншим рівнем життя та соціального розвитку.
Історичний досвід показує, що в різних країнах умови, які призводять до соціальних проблем, дуже різноманітні і зміню­ються з розвитком суспільства. Тому, аналізуючи соціальні проблеми, потрібно враховувати конкретні історичні умови, в яких перебуває суспільство в даний момент часу. Неможливо прави­льно оцінювати й інтерпретувати статистичні показники рівня та умов життя населення, не враховуючи зазначених чинників.

Усе розмаїття завдань, що їх вирішує соціальна статистика, можна звести до двох комплексних завдань:

1) спостереження за соціальними процесами, які відбуваються
в суспільстві, з метою відшукання кількісних характеристик соціального життя, поглиблення знань про розвиток суспільства та створення необхідної бази даних для розробки соціальної політики;

2) моделювання соціальних процесів, оцінювання можливого їх розвитку в перспективі та аналіз впливу на ці процеси соціальної політики, яка реалізується в суспільстві; таке моделювання має на меті своєчасно підготувати об'єктивну інформацію для прийняття рішень щодо.внесення до соціальної політики необхідних коректив.

Із цих комплексних завдань випливають докладніші завдання соціальної статистики, які можна поділити на завдання практичного і методологічного характеру.

До практичних завдань соціальної статистики належать:

 

• систематичне спостереження за об'єктами соціальної статистики й відшукання їх статистичних характеристик;

• вивчення умов, рівня та способу життя населення на даний момент часу й у динаміці;

• аналіз змінюваних потреб населення у благах і послугах, їх
доступності та ступеня задоволення для різних соціальних груп; оцінювання відповідності рівнів фактичного споживання нормативним значенням;

• спостереження за станом соціальної сфери та виявлення
найважливіших тенденцій і закономірностей розвитку соціальної
інфраструктури суспільства;

• вивчення процесів взаємодії особистості та соціальних груп
із соціальною сферою; оцінка всіх засобів задоволення всіляких
потреб на даному рівні розвитку суспільства;

• дослідження чинників, що впливають на соціальні процеси;
оцінювання їх співвідношення та ролі у зміні соціального життя
суспільства;

• прогнозування найімовірнішого перебігу соціальних процесів на перспективу; аналіз і оцінювання можливих наслідків змін
соціальної політики та перетворень соціальної сфери для різних
соціальних груп населення.

Завдання методологічного плану в соціальній статистиці пов'язані зі складностями вивчення соціального життя суспільства та переходом вітчизняної статистики на міжнародні статистичні стандарти. До цих завдань належать такі:

• створення й удосконалення системи соціальної статистики, заснованої на єдиних методологічних підходах до вивчення соціального життя суспільства як цілісної складної системи, усі елементи якої перебувають у взаємозв'язку та взаємозалежності. Необхідно перебороти автономність окремих напрямків соціальної статистики, що дозволить усунути непорівнянність багатьох статистичних показників;

• удосконалення методичних прийомів статистичного спостереження, збору й аналізу інформації про соціальні процеси; розробка і впровадження у практику нових статистичних показників, які давали б змогу не лише характеризувати сутність окремих соціальних явищ і процесів, а й оцінювати їх вплив на кінцеві цілі розвитку людського суспільства;

• розширення та поглиблення досліджень соціального життя для більш повного й усебічного виявлення причин соціальних процесів. Нині соціальна статистика досліджує переважно явища та процеси на макрорівні, де, як правило, має справу вже з кінцевими результатами цих процесів. Підсилення соціального розшарування суспільства зумовлює необхідність статистичного аналізу
рівня життя різних соціальних груп населення; удосконалення
методології організації та проведення вибіркових обстежень як основного джерела статистичної інформації в соціальній статистиці. Це одна з головних умов побудови повноцінної системи соціальної статистики, що підвищують її достовірність і об'єктивність;

• удосконалення статистичних методів обробки та аналізу суспільної думки. Актуальність цього завдання визначається тим, що суспільна думка є одним із чинників, що істотно впливають на перебіг соціальних процесів у суспільстві;

Контрольні завдання

1. Сутність предмета соціальної статистики.

2. Що являють собою об'єкти соціальної статистики і як
вони класифікуються? їх відмінності від об'єктів економічної статистики.

Завдання соціальної статистики в умов умовах її реформування

РОЗДІЛ 2

2.1. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

ПРО СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

Інформація про об'єкти соціальної статистики, соціальні явища та процеси в суспільстві збирається із застосуванням різних видів статистичного спостереження: систематичного обліку, переписів, регулярних і одноразових вибіркових обстежень, опитувань населення.

Основними джерелами інформації про об'єкти соціальної статистики, що охоплюють усю генеральну сукупність, є переписи. Під час переписів населення дістають, як правило, інформацію не лише про об'єкти соціальної статистики, а й таку, що характеризує окремі моменти умов і рівня життя населення.

Перепис населення є видом суцільного спостереження, що дає величезний обсяг інформації про соціально-демографічні процеси в суспільстві: про чисельність населення, його демографічні характеристики, національний і соціальний склад, рідну мову, зайнятість і види занять, джерела засобів існування, освіту, стан здоров'я, житлові умови та інші характеристики. Результати переписів розробляються по країні в цілому, за регіонами, стосовно міського і сільського населення. Проведення переписів населення вимагає значних витрат, тому вони відбуваються, здебільшого, не частіш як один раз на 10 років. У періоди між переписами інформації про населення коригують органи статистики на підставі поточного обліку демографічних подій (народження, смерть, укладання і розірвання шлюбу, зміна місця проживання).

Інформація, що її збирають під час переписів, з певних причин (значні інтервали між переписами й обмежений перелік питань, які включаються до програм їх проведення), не може повною мірою задовольнити всі потреби в інформації про соціальне життя. Соціальні процеси вельми динамічні, відбуваються безупинно, постійно змінюючи життя суспільства. Для спостереження за цими змінами та відшукання більш оперативної і різнобічної інформації, ніж та, що її дають переписи населення, статистичними органами впроваджені і широко використовуються різного роду вибіркові обстеження, які здійснюються одноразово або періодично. Для проведення вибіркових обстежень формуються представницькі вибіркові сукупності населення або домашніх госпо­дарств. Як приклад розглянемо основні принципи й етапи формування вибірок, що розроблені Державним комітетом статистики України спільно зі спеціалістами НДІ статистики і використовуються під час вибіркових обстежень умов життя домашніх господарств та економічної активності населення України.

Для формування вибірки була застосована одна з моделей побудови багатовимірних вибірок — процедура багатоступінчастого розшарованого відбору з ймовірністю, пропорційною розміру (чисельності населення).

Основними особливостями нової вибірки є такі:

• вибірка формується за територіальним принципом, на відміну від старої вибірки, яка формувалася за галузевим принципом;

• вибірка є імовірнісною, усі домогосподарства генеральної
сукупності мають однакову ймовірність потрапити до вибірки;

• домогосподарства в межах територіальних одиниць, що потрапили до вибірки, відбираються за допомогою випадкового відбору за списками домогосподарств.

Необхідність постійного спостереження за швидкоплинними процесами в соціальній сфері зумовила впровадження у практику спеціальної форми — моніторингу соціальних процесів. Моніторинг — це система поточного спостереження, оцінювання, аналізу та прогнозування основних процесів у суспільстві з метою оперативної діагностики стану цих процесів і їх розвитку в динаміці.

У Програмі реформування державної статистики України до 2002 року визначені такі основні напрямки проведення моніторингу соціально-економічної сфери: екологічний стан навколишнього природного середовища, рівень життя населення, соціально-трудові відносини, соціально-економічне становище сільських населених пунктів, ділова активність підприємств.

Основна мета моніторингу полягає не стільки у знаходженні характеристик досліджуваного процесу, скільки у виявленні на підставі отриманих оперативних даних негативних тенденцій його розвитку і чинників, що зумовлюють ці негативні тенденції. Результати моніторингів, крім того, дозволяють оцінювати ефективність здійснюваної соціальної політики і сприяють прийняттю обґрунтованих рішень щодо управління соціальними процесами.

2.2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ У СОЦІАЛЬНІЙ СТАТИСТИЦІ

Статистичні показники в соціальній статистиці відіграють найважливішу роль у пізнанні й оцінюванні розвитку соціальних процесів у суспільстві.

Соціальні показникице статистичні показники, що ґрунтуються на спостереженнях і мають, як правило, кількісний характер; вони передають певну інформацію про досліджувані сторони громадського життя або зміни, що відбуваються в ній.

Соціальний показник є вельми змістовним і широко застосовуваним поняттям. Воно наповнюється конкретним змістом під час вивчення процесів і явищ громадського життя, їх властивостей і форм виявлення.

Соціальні показники безпосередньо відбивають кількісні сторони соціальних процесів, що тісно пов'язані з їх якісним станом. Отже, соціальні показники — це кількісно-якісні поняття. Наприклад, показник сукупних грошових доходів домашнього господарства характеризує не лише їх розмір, але і якісну сторону рівня життя, дозволяє віднести це домогосподарство до розряду бідних, середнього добробуту або багатих.

Соціальна статистика вивчає соціальні процеси в умовах конкретного місця і часу їх виявлення. Тому кожний соціальний показник крім кількісно-якісної містить і просторово-часову визначеність. Наприклад, у І кварталі 2000 року у великих містах України частка населення віком 22 роки і старшого з повною вищою освітою становила 23,4 %'. Тут якісною визначеністю соціального процесу — освіти населення — є населення віком 22 роки і старше з повною вищою освітою; кількісна визначеність -23,4 %; просторова визначеність — великі міста України; часова визначеність — І квартал 2000 року.

Соціальне життя суспільства характеризується розмаїттям про­цесів і явищ, в яких беруть участь різні об'єкти. Ці процеси та об'єкти мають різні ознаки, властивості та якості, а тому для їх характеристики доводиться залучати численні конкретні соціаль­ні показники.

Соціальні показники, що характеризують певні процеси та явища громадського життя, можуть стосуватися однієї людини, певної групі людей або суспільства в цілому. Відповідно до цього розріз­няють показники індивідуальні та зведені (групові та загальні).

Показники, що характеризують соціальне життя суспільства на частині території країни, називаються регіональними, або територіальними, по країні в цілому — сукупними. Регіональні і зведені соціальні показники визначаються в результаті обробки (узагальнення) великих обсягів інформації про конкретний процес або явище, яку дістають у результаті статистичного спостереження. Ці показники дозволяють виявляти закономірності та тенденції, що притаманні соціальним процесам.

Управлінням соціальної статистики Держкомстату України для визначення рейтингу регіонів за рівнем життя населення за інтегральній показник беруть «загальний композиційний індекс»1.

Під час розробки та використання соціальних показників завжди слід пам'ятати про те, що статистична інформація за певних умов може приховувати в собі небезпеку, оскільки її можна використовувати як для правильного, так і для викривленого відбиття реальної дійсності. Лише ті показники, які знайдено в результаті методологічно обґрунтованих досліджень, можуть нести в собі об'єктивну інформацію і використовуватися для характеристики соціального життя суспільства. При цьому вони повинні мати такі властивості:

достовірність — будуватися на підставі критеріїв, які піддаються чіткому визначенню і можуть реально виконувати свою
функцію вимірювання намічених параметрів і об'єктивно відбивати соціальну реальність;

надійність — забезпечувати знаходження реальних характеристик соціальних процесів і задовольняти потреби різних користувачів;

послідовність вимірів у реальному масштабі часу — бути
придатними для виявлення закономірностей і тенденцій розвитку
соціальних процесів, а також для оцінювання реалізації програм
соціальної політики та рівня соціального розвитку суспільства;

здатність до дезагрегації — давати змогу відшукувати інформацію про соціальне життя не лише всього суспільства в цілому, а й окремих соціальних груп та індивідів;

політичну і соціальну актуальність — розширювати уявлення
про проблеми, які існують у суспільстві і на вирішення котрих необхідно прямо або посередньо впливати за допомогою полі­тичних заходів;

* незалежність — бути вільними від впливу на них будь-яких інтересів, здатних привести до перекручування справжнього стану справ.

Матеріали соціальної статистики застосовуються на різних рівнях: по країні в цілому, за адміністративно-територіальними утвореннями (регіонами, областями, районами), окремими населеними пунктами, галузями соціальної сфери, господарськими об'єднаннями та окремими підприємствами. На різних рівнях управ­ління висуваються різні вимоги до соціальної інформації. З переходом до більш значних територіальних одиниць ускладнюється коло завдань із прогнозування соціальних процесів та розробки довгострокових комплексних програм розвитку

 

2.3. ОСНОВНІ КЛАСИФІКАЦІЇ І УГРУПОВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ СТАТИСТИЦІ иивАННЯ

Розмаїття та неоднорідність об'єктів соціальної статиг тики, а також множинність соціальних процесів, які безпеї^ відбуваються в суспільстві, породжують великі обсяги рКЇЇн°

*

Формування ОднОр,дних сукупностей об'єстї потребує заВЧас' ного узгодження з усша зацікавленими особами пшнвдпів ви­несення конкретного об'єкта або процесу до того чи іншого 25-су (групи). Вирішується це завдання розробкою спеціальних кла­сифікацій, що розглядаються як статистичні стандарти і є обов'яз­ковими для застосування у практиці статистичних досліджень.

Класифікація — це систематизоване розбиття сукупності об'єктів і явищ за їх подібністю та відмінностями на певні секції, групи, класи, позиції та види. Об'єкти статистичного спостере­ження класифікують за однією або кількома притаманними їм істотними характеристиками та властивостями — так званими ознаками (критеріями) класифікації. Ознаки класифікації можуть мати як кількісне, так і якісне (вид діяльності, професія) вира­ження. Завдяки класифікації статистичні одиниці спостереження поділяються на більш чи менш однорідні категорії за певними ознаками.

Сукупність методів, правил і ознак класифікації утворюють систему класифікації. Під час розробки конкретних класифікацій застосовують два методи класифікації: ієрархічний і фасетковий.

Згідно з ієрархічним методом всю нескінченну множину роз­глядуваних об'єктів послідовно поділяють на підпорядковані кла­сифікаційні угруповання. Спочатку за певною вибраною ознакою всю сукупність об'єктів поділяють на великі групи, а далі кожну з них за іншою ознакою розбивають на менші групи, конкре­тизуючи об'єкт класифікації. Кожний етап класифікації, у ре­зультаті якого за певною ознакою утворюється сукупність класи­фікаційних угруповань, називається щаолем, a0°f^'''%" Ьіії Кількість рівнів класифікації характеризує

усіма класифікаційними угрупованнями встановлюється підпорядкованість (ієрархія). ППЛЯГає в паралельному по-

 

 

 

 

ня різних завдань. Наприклад, у разі побудови класифікації щодо населення за фасети можна брати стать, національність, рідну мову, громадянство, сімейний стан і т. ін. Місткість таких класи­фікацій визначається кількістю фасетів та кількістю значень ознак у кожному фасеті.

Завдяки розробленню та застосуванню стандартних класифі­кацій забезпечуються адекватний опис економіки й соціальної сфери, а також інформаційна сумісність статистичних даних на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Застосо­вуючи класифікації, статистичну інформацію у процесі її збору й обробки упорядковують й уніфікують за певними напрямками згідно з межами класифікаційних угруповань.

Нині існує понад 60 міжнародних статистичних класифікацій (див. дод.1).

Методологічні принципи міжнародних стандартних класифі­кацій беруть за основу, розробляючи аналогічні національні кла­сифікації з урахуванням відповідних особливостей економічного та соціального розвитку.

Структури конкретних класифікацій розглядаються в окремих розділах підручника на прикладах їх використання для аналізу соціального життя суспільства. Зазначені класифікації дають змогу діставати не лише загальні показники соціального життя, а й док­ладніші його характеристики, які відшукують спираючись на структурні, динамічні та структурно-динамічні угруповання, утво­рені за однією або кількома класифікаційними ознаками. Класи­фікаційні ознаки та їх градації, що застосовуються під час опра­цювання матеріалів вибіркових обстежень, наведені в дод. 2.

ОБ'ЄКТИ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ

РОЗДІЛ З




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1669; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.