Тірітака

Давньогрецьке місто Тірітака розташований у південній частині сучасної Керчі в 11 км від Пантікапея, на північному березі прадавньої морської затоки (у цей час осушена частина Чурбашського озера). Назва міста згадується Псевдо-Арріаном, Птолемеєм і Стефаном Візантійським. Згідно за Плінієм, у цьому місці було місто Дія. Професор В. Ф. Гайдукевич вважав, що «Дія» — назва Тірітакі в римський час, або ж «Дія» була на місці одного із двох поселень, відомих поблизу.

На думку В. Д. Блаватського, «Дія» — грецька назва міста, а «Тірітака» — місцева, що відноситься до найдавнішого догрецького поселення, яке передувало заснуванню грецького міста. Планомірні дослідження міста велися з 1932 р. Ю. Ю. Марті, М. М. Славіним, а з 1946 по 1967 рр. розкопками керував В. Ф. Гайдукевич. У 80-х роках розкопки проводили співробітники Керченського історико-археологічного музею. Місто було засноване іонійськими переселенцями в середині VI ст. до н. е. на місці поселення епохи пізньої бронзи. Місто має форму неправильного чотирикутника, гострим кутом зверненого до півдня. Площа городища близько 8,5 га.

У західній частині міста були розкопані залишки двох будинків другої половини VI ст. до н. е. Одне з них складалося із трьох приміщень. У V ст. до н. е. Тірітака була оточена оборонною стіною, при цьому західна торцева стіна першого будинку була включена в кріпосну стіну, а стіни другого архаїчного будинку були зруйновані. У південній частині городища були відкрито два ряди кладки оборонної стіни шириною 1,70 — 1,80 м. Стіна двопанцирна, з великих добре отесаних плит неправильної форми, з бутом посередині. Два інших відрізка цієї стіни шириною близько 2 м відкриті в західній частині. У кладці цієї ранньої стіни були використано дві кам’яні статуї другого тис. до н. е., що зберігаються зараз у Керченському лапідарії.

На рубежі IV і III ст. до н.е. міські стіни капітально перебудовуються. У південній частині городища розкопана ділянка стіни шириною 2,40 і 2,70 м з вежами. Основний масив стіни з бутового каменю, облицювальна кладка з великих плит шириною до 1 м з рустом на лицьовій стороні. Вежа I була складена насухо з великих квадратів вапняку й була південною точкою оборони міста. На північний схід від неї частково досліджена вежа III. Між ними був в’їзд у місто з вимосткою і залишками воріт. Вежа II прибудована впритул до оборонної стіни. У північно-західній стіні, біля трапецієподібної вежі IV, розташовувалися міські ворота. У північному куті міста відкрита західна оборонна стіна, її кутова вежа й відрізок північної кріпосної стіни.

У кутовій вежі виявлена чотирикутна амбразура висотою 0,15 м, шириною 0,24 м і стіна з рустованих плит на висоту до 2 м. Значно менше відомо про градоустрій Тірітаки. У південної кріпосної стіни відкрита брукована вулиця елліністичного періоду. У римський час вимостка була засипана. У центральній частині південного району міста розкопана вулиця шириною 4,80-5,30 м, вимощена щебенем й черепками. Уявлення про житло елліністичного часу показує кам'яний будинок III ст. до н.е. площею близько 40 кв. м із двома суміжними приміщеннями. Значно краще вивчені будівельні залишки перших століть нашої ери. У цей час виробництво солоної риби й рибальство стали головним заняттям жителів Тірітакі. Багато риби було потрібно для утримання в Малій Азії й Криму римських військ. Тірітака спеціалізувалася на виробництві червоної риби, судака, султанки, хамси, оселедці, тарані.

Дата добавления: 2014-01-07