КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
Приблизно в 5-6 км від центру міста на території мікрорайону (раніше – селища) Аджимушкай розташовані підземні гірські вироблення – каменоломні – з однойменною назвою, мабуть, найбільш відомим воєнно-історичним пам'ятником Керчі, завдяки героїчній обороні 1942 р. У результаті вкрай невдалих дій командування Кримським фронтом у травні 1942 р. було ухвалене рішення про залишення нашими військами Керчі. Частини й з’єднані загони, що прикривали відступ основних сил на Таманський півострів, що й не одержали наказу на відхід, 16 травня 1942 р. були повністю оточені в районі сел. Аджимушкай – так почалася оборона Аджимушкайських каменоломень. Вичерпавши всі можливості боротьби на поверхні, радянські бійці й командири були змушено спуститися під землю. У Центральних Аджимушкайських каменоломнях був сформований гарнізон чисельністю близько 10000 бійців і командирів (командир – полковник П. М. Ягунов, після його загибелі – підполковник Г. М. Бурмін, комісар – старший батальйонний комісар І. П. Парахін, начальник штабу – старший лейтенант П. Е. Сидоров). Оточивши каменоломні рядами дротових загороджень, гітлерівці підривали й завалювали входи, нагнітали в підземні штольні змішаний з газом дим, влаштовували обвали. Гостра нестача боєприпасів, води й продовольства, медикаментів не заважали обложеним захисникам робити зухвалі вилазки, наносячи ворогу удари й знищуючи його живу силу й техніку. Тисячі радянських воїнів і мирних жителів загинули в боях, від голоду й ран, обвалів і задухи, при цьому скувавши на себе значні сили супротивника. Район Аджимушкайських каменоломень був звільнений частинами 56 армії в листопаді 1943 року. Перші публікації про героїчну оборону Аджимушкайських каменоломень з’явилися в 50 роках, а в наступнім десятилітті завдяки пошукам місцевих школярів у катакомбах удалося зробити ряд серйозних знахідок. У січні 1966 року, після створення Аджимушкайської філії Керченського історико-архівного музею розшукову роботу в катакомбах очолив завідувач філії музею Щербак С. М. А в травні 1967 року був відкритий Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень, який сьогодні є самим відвідуваним об'єктом Керченського історико-культурного заповідника. У травні 1982 р., у дні торжеств, пов’язаних з 40-річчям Аджимушкайської оборони, був відкритий меморіал, побудований за проектом київських скульпторів Б. Е. Климушко й Е. Е. Горбань і архітектора С. Н. Миргородського. Загальна площа підземного музею становить 1,1 га (уся його територія відгороджена від іншої частини каменоломень бетонними перегородками), довжина екскурсійного маршруту – 440 метрів, тривалість екскурсії – 1 година.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 296; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |