Конспект лекцій Історія економічних вчень

Снігирьова Лілія Михайлівна

Історія української культури

Конспект лекцій

Тираж ______ прим. Підписано до друку ____________________

Замовлення № __________ Обсяг 15,4 д.а.

Вид-во «Керченський державний морський технологічний університет»

98309 м. Керч, вул. Орджонікідзе, 82

Тема 1. Предмет та завдання курсу 1.1. Предмет курсу ''Історія економічних вчень''

Вивчення будь-якої дисципліни починається з визначення її предмета. Визначення предмета науки передбачає передовсім чітке окреслення кола тих питань, які ця наука вивчає.

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що розглядають конкретні економічні процеси та явища. Кожна з них має свій предмет. Першість з-поміж усіх економічних наук належить політичній економії, яка вивчає економічні закони. Політична економія як наука склалась у XVII ст. Вона є результатом тривалого історичного розвитку економічної думки, яка зародилась ще в глибокій давнині.

Економічна думка стала принциповою основою формування політичної економії. Історія економічної думки вивчає економічні погляди різних соціальних груп від глибокої давнини до сьогодення, у тому числі й такі, що не склались у певну систему. Складовою частиною цього загального курсу є історія економічних учень. її предметом є історія економічних поглядів, але тільки тих, що склались у певну систему, певне вчення. Отже, історія економічних учень є поняттям вужчим, ніж поняття «історія економічної думки». А історія політичної економії, у свою чергу, є основою історії економічних учень.

Цей розподіл, проте, є дуже умовним. І студенти, вивчаючи курс «Історія економічних учень», побачать, що в різних підручниках ці курси часто ототожнюються.

1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''

Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки можуть бути різними залежно від того, які цілі ставить перед собою дослідник. У літературі виділяють, в основному, два

принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій за часом їхнього виникнення та формування. Такий підхід часто поєднують з аналізом соціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.

Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій та теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями. У такому разі досліджується логіка розвитку концепцій, теорій.

Варто окремо назвати і мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а на цій підставі — класова позиція теоретиків, ідеологів того чи того класу. Цей метод використовував К. Маркс і його послідовники. Ясна річ, що наявність такої боротьби є незаперечною. Але покладати її в основу всієї економічної теорії також буде помилкою. Очевидно, треба передовсім теоретично осмислити питання ефективного функціонування економіки.

Може застосовуватись і територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах.

Поряд з таким підходом до вивчення історії економічної думки слід розглянути методологію як спосіб наукового пізнання, спосіб, з допомогою якого формується теорія, а також критерії оцінювання такої теорії. Цей аспект аналізу потребує спеціального дослідження і є доцільним у разі, коли студент уже опанував матеріал курсу і може аналізувати й порівнювати різні парадигми (маржиналізм, неокласика, кейнсіанство та ін.).

З проблемою методико-методологічних засад дослідження й викладу матеріалу безпосередньо пов'язане питання періодизації історії економічної думки. У нашому навчально-методичному посібнику економічні теорії та школи досліджуються відповідно до історичної послідовності їхнього виникнення і розвитку. Проте може застосовуватися й інша періодизація. Так, Я. С. Ядгаров пропонує поділити історію економічної думки (економічних учень) на три етапи: економічні вчення доби доринкової економіки; нерегульованої ринкової економіки; регульованої (соціально орієнтованої) ринкової економіки (див.: Ядгаров Я. С. История зкономических учений. — М., 1996. — С. 9). Не вдаючись у детальну критику такої схеми, зауважимо, що далеко не всі теорії вкладаються в запропоновані автором етапи.

Важливим моментом дослідження історії економічної думки є виявлення співвідношення між економічними теоріями та ідеологією. Розглядаючи це питання, необхідно завжди мати на увазі те, що ця проблема є особливо актуальною для пострадянських країн, оскільки саме в них історію економічної думки було занадто іде-ологізовано. Проте на теренах пострадянських країн часто бачимо нині іншу крайність. Намагаючись позбутись марксистського догматизму та зайвої ідеологізації економічної теорії, дехто з учених-економістів узагалі заперечує будь-який зв'язок економіки та ідеології. Але такий зв'язок існує, тому цілком ігнорувати його було б неправомірним. Західні економісти, наприклад, визнають роль ідеології, проте по-різному оцінюють силу її впливу. Отже, не варто заперечувати роль ідеології в економічних теоріях, так само як і не варто занадто їх ідеологізувати, що було притаманне всім суспільним наукам за радянських часів.

Дата добавления: 2014-01-07