Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності

 

Права на сорти рослин охороняються Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" (2001 р.).

Охоронним документом, що закріплює права суб'єктів права на сорт рослин, є патент.

Урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу вищої виконавчої влади з пи­тань сільського господарства і продовольства, на підставі позитивного рішення експертного органу за результатами експертизи на патентоспроможність сорту здійснює дер­жавну реєстрацію сорту, вносячи його до Державного ре­єстру сортів України. Після реєстрації сорту Урядовий ор­ган упродовж одного місяця видає авторові (авторам) сві­доцтво про авторство на сорт, а заявникові — патент.

Термін дії патенту становить 25 років від дати надходження заявки. Для сортів деревних, чагарникових культур — 30 років.

Права на топографії інтегральних мікросхем охороняються Законом України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (1997 р.).

Охоронним документом, що підтверджує реєстрацію Установою топографії інтегральних мікросхем і засвід­чує право власності на дану топографію, є свідоцтво. Ре­єстрація здійснюється шляхом занесення Установою топо­графії до Державного реєстру України топографій інтегра­льних мікросхем. Свідоцтво діє упродовж 10 років від дати подачі заявки в Установу чи від дати першого використан­ня топографії.

Комерційна таємниця виконує важливу функцію в забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг. Тому правовласник, безумовно, має право на захист її від не­правомірного використання. Але незважаючи на високу і безупинно зростаючу значущість цього об'єкта інтелектуа­льної власності, відсутня його пряма правова охорона. На цей час немає закону України про охорону комерційної таємниці. Основною перешкодою для розроблення закону є те, що інформація про комерційну таємницю внаслідок її конфіденційності не підлягає реєстрації. З цієї причини охоронних документів на неї ніхто не видає. До того ж ви­явити неправомірне використання такої інформації майже неможливо, установити порушення і порушника дуже складно.

Частково правова охорона комерційної таємниці може бути здійснена в рамках законів України "Про інформацію" і "Про науково-технічну інформацію" у частині, що стосується нерозкритої інформації. Однак варто мати на увазі, що нерозкрита інформація може бути об'єктом пра­вової охорони доти, поки вона зберігає свою конфіденцій­ність. Більш надійним способом охорони такої інформації може бути застосування заходів, що гарантують збере­ження її конфіденційності. Умови конфіденційності, зокре­ма, можуть охоронятися договором.

Джерелом права щодо охорони раціоналізаторських пропозицій є "Тимчасове положення про правову охо­рону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій", затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 року. Порядок оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію регламентований "Методични­ми рекомендаціями про порядок складання, подачі і роз­гляду заяви на раціоналізаторську пропозицію", що за­тверджені наказом Державного патентного відомства України від 27 квітня 1995 року. Новий Цивільний кодекс України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, дає більш розширене порівняно з попередньою редакцією тлума­чення поняття раціоналізаторської пропозиції. Це визнана юридичною особою пропозиція, що містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Для оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію автор подає заявку на неї тому підприємству, дія­льності якого відповідає пропозиція. Заява реєструється в журналі реєстрації заяв на рацпропозицію за формою, за­твердженою Державним комітетом статистики України. На підприємстві пропозиція піддається своєрідній експертизі по суті. Якщо пропозиція визнається раціоналізаторською, то вона приймається для використання. Коли закінчиться місячний термін після ухвалення позитивного рішення, автору вида­ється охоронний документ-свідоцтво установленої форми. Свідоцтво підписується керівником підприємства і затвер­джується печаткою. Це свідоцтво закріплює за автором немайнові і майнові права. До останніх відносять право на винагороду.

Що стосується таких об'єктів, як породи тварин і на­укові відкриття, то на цей час ще не розроблені закони України щодо їх правової охорони.

 

 

3.4 Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав

 

Авторські права і суміжні права охороняються Зако­ном України "Про авторське право і суміжні права". Цей закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авто­рів і їх правонаступників, пов'язані зі створенням і вико­ристанням творів науки, літератури і мистецтва (авторсь­ке право), а також прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (суміжні права). Крім того, немайнові і майнові права власників авторського права і суміжних прав охороняються іншими Законами України, а саме: „Про інформацію” (1992); „Про друковані засоби масової інформації в Україні” (1992); „Про науково-технічну інформацію” (1993); „Про збереження і розвиток народних художніх промислів України в ринкових умовах” (1993); „Про телебачення і радіомовлення” (1993); „Про захист інформації в автоматизованих сис­темах” (1994); „Про наукову і науково-технічну експертизу” (1995); „Про інформаційні агентства” (1995); „Про рекламу” (1996); „Про видавничу справу” (1997);”Про систему суспільного телебачення і радіомовлення в Україні” (1997); „Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів” (1997); „Про професійних творчих працівників і творчі союзи” (1997); „Про кінематографію” (1998) тощо.

Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України, Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів Украї­ни, у низці постанов Верховної Ради України і норматив­них актах Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП).

За загальним правилом твір може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторсько­го права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи ін­шим способом відтворювати твір; здійснювати звукозапис виконання твору; виконувати перед публікою твори, зок­рема музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, іншими способами трансляції; переводити на іншу мову літерату­рні твори; здійснювати прокат, особливо творів, записаних на носій і комп'ютерні програми; екранізувати твори і, зок­рема, створювати на їх основі аудіовізуальні твори.

На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлен­ня прав на об'єкти авторського права не настільки форма­лізовано.

Виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожно­му примірнику твору і складається з латинської букви © в колі, імені (найменування) власника авторського права і року першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут інтелектуальної власності і права, 2002.

Якщо за публічне використання літературно-художніх і музичних творів авторів — постійних жителів України — нараховується авторська винагорода, автори для одержання гонорару реєструють ці твори в УААСП у по­рядку, обумовленому "Інструкцією про порядок обліку ав­торів, реєстрації творів і розподілу гонорару", що затвер­джено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10. Автори, яким виплачуються лише договірні й інші разові суми, в Установі не реєструються, їхні права, звичайно, охороня­ються договірним правом.

Власник авторського права для одержання свідоцт­ва про авторство на оприлюднений твір у будь-який час упродовж терміну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах.

Державна реєстрація здійснюється відповідно до встановленого порядку УААСП, що складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій.

Після реєстрації прав автору видається свідоцтво. При виникненні суперечки реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійс­ною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Варто враховувати ту обставину, що авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне право на використання такого твору належить особі, з якою ав­тор перебуває у трудових відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором.

Охорона майнових прав авторів на Україні діє упродовж всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що на­стає за роком, у якому мали місце юридичні факти.

Безстроково охороняються законом право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи ін­шій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі і репутації автора.

Закон України "Про авторське право і суміжні права" охороняє права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення. Охорона суміж­них прав здійснюється без завдання шкоди охороні творів авторським правом.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Вироб­ники фонограм і відеограм, а також організації мовлення повинні дотримуватись прав авторів і виконавців. Органі­зації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Оформлення суміжних прав також не вимагає вико­нання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і відеограм, а також для оповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм і відеограм чи на їх упа­ковках проставляти знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі, імені (найменування) власника суміжних прав і року першої публікації фонограми. Наприклад: АргеІеskа Sound Production, 1995.

Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково. Майнові права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення охо­роняються упродовж 50 років. Термін охорони починається з першого січня року, що настає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання, перше опубліку­вання, перша передача).

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 352; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.