Призначення й види товарно-матеріальних запасів

Тема 7. Логістика запасів

7.1. Призначення й види товарно-матеріальних запасів

7.2. «Штовхаючі» і «тягнучі» системи управління запасами

7.2.1. «Штовхаюча» система МРП (МRР)

7.2.2. «Тягнучі» системи - Канбан і ОПТ

7.3. Система з фіксованим розміром замовлення

7.4. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

7.5. Система із установленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

7.6. Система «Мінімум-максимум»

7.7. Переваги й недоліки різних систем управління запасами

Матеріальні запаси - це продукція, яка перебуває на різних стадіях виробництва й обігу, виробничо-технічного призначення, товари народного споживання й інші товари, що очікують вступи в процес виробничого або особистого споживання.

Можна сказати, що запаси - це необхідна складова матеріального потоку, що існує протягом значної частини часу його руху.

Створення запасів завжди сполучено з витратами. Перелічимо основні види витрат, пов'язаних зі створенням і змістом запасів:

— заморожені фінансові кошти;

— витрати на утримування спеціально обладнаних приміщень;

— оплата праці спеціального персоналу;

— витрати, що враховують постійний ризик псування, розкрадання, а також моральне старіння й ін.

Наявність запасів — це витрати. Однак відсутність запасів - це теж витрати, тільки виражені у формі різноманітних втрат. До основних видів втрат, пов'язаних з відсутністю запасів, відносять:

— втрати від простою виробництва;

— втрати від відсутності товару на складі в момент пред'явлення попиту;

— втрати від закупівлі дрібних партій товарів за більш високі ціни.

Критеріями класифікації запасів можуть стати два параметри руху матеріальних потоків (місцезнаходження й час), а також функція запасу.

Виробничі запаси — запаси, формовані на підприємствах і в організаціях-споживачах і призначені для забезпечення безперебійності виробничого процесу. До них ставляться предмети праці, що надійшли до споживача різного рівня, але ще не використані й не піддані переробці.

Товарні запаси — запаси, що знаходяться у підприємств-виготовлювачів на складах готової продукції, а також у каналах сфери обігу. Запаси в каналах сфери обігу підрозділяються на запаси в дорозі й запаси на підприємствах торгівлі. Запаси в дорозі (або транспортні запаси) перебувають на момент обліку в процесі транспортування від постачальників до споживачів. Товарні запаси необхідні для безперебійного забезпечення процесу купівлі-продажу.

По виконуваним функціям виробничі й товарні запаси (крім запасів у дорозі) підрозділяються на поточні, підготовчі, гарантійні, сезонні й перехідні.

Поточні запаси — запаси, що забезпечують безперервність руху матеріального потоку між черговими поставками. Поточні запаси становлять основну частину виробничих і товарних запасів. Їхня величина постійно змінюється від максимуму в момент надходження чергової партії до мінімуму в момент її вичерпання.

Підготовчі запаси — запаси, які виділяються у виробничих і товарних запасах при необхідності підготовки продукції до використання у виробництві (сушіння лісу, наприклад) або відпуску покупцям. Підготовчі запаси в торговельних структурах формуються якщо буде потреба підготовки товарів до відпуску (продажу) покупцям.

Гарантійні запаси (або запаси страхові) — запаси, постійні по величині й призначенню для забезпечення безперервного постачання виробництву або торгівлі у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності й у величині партій поставок від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки поставок у дорозі й т.д. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна. При нормальних умовах роботи ці запаси недоторканні.

Сезонні запаси — запаси, що утворяться при сезонному характері виробництва продуктів, їхнього споживання або транспортування й що дозволяють забезпечити нормальну роботу підприємства або організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або в транспортуванні продукції.

Перехідні запаси — це залишки матеріальних ресурсів на кінець одного — початок наступного звітного періоду.

Класифікація за часом дозволяє виділити різні кількісні рівні запасів.

Максимальний бажаний запас — максимальна величина економічно доцільного запасу в даній системі управління запасами. Цей рівень може перевищуватися. У різних системах управління максимальний бажаний запас використовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення.

Граничний рівень запасу — величина запасу, при досягненні якої видається чергове замовлення на поповнення замовлень на складі.

Поточний запас відповідає рівню запасу в будь-який момент обліку. Він може збігтися з максимальним бажаним рівнем, граничним рівнем або гарантійним запасом.

Гарантійний запас (або запас страховий) аналогічний гарантійному запасу в класифікації по функції, що виконує запасом, і призначений для безперервного постачання споживачу у випадку непередбачених обставин.

Можна також виділити неліквідні запаси — так називають довгостроково невикористовані виробничі й товарні запаси. Вони утворяться внаслідок погіршення якості товарів під час зберігання, а також морального зношування. Це єдиний вид запасу, що не відповідає зазначеним вище критеріям.

Запаси враховуються в натуральних й умовно-натуральних (фізичних), вартісних (грошових) і відносних (тривалість споживання даного рівня запасу за добу) одиницях виміру.

Одним зі способів визначення норми запасу є метод техніко-економічних розрахунків. Його сутність полягає в поділі сукупного запасу на окремі групи (наприклад, по категоріях А, В, С або по окремих асортиментних позиціях). Далі для кожної з виділених груп розраховуються страхові, поточні, підготовчі, сезонний запаси. Перевага методу - точність визначення розміру запасів, недолік - висока трудомісткість розрахунків.

Дата добавления: 2014-01-07