Основні фактори, які враховуються при прийнятті рішення щодо розміщення підприємства

Рішення щодо розміщення об'єктів промисловості

Рішення щодо розміщення підприємств приймаються на підставі рахування цілої низки факторів, які повинні розглядатись як на макро-, так і мікрорівні (табл.14.1).

Таблиця 14.1

Фактори на мікрорівні

Фактори на макрорівні

1. Демографічні й економічні фактори, що впливають на розмір і розвиток основних ринків збуту продукції. 2. Джерела і витрати з доставки сировини та матеріалів. 3. Кількість і якість трудових ресурсів. 4. Наявність достатньої кількості енергії та води. 5. Політична стабільність (країни, регіону). 6. Податкова політика та заохочення економічного розвитку. 7. Умови проживання (клімат, система освіти, медичного обслуговування, культура, відпочинок, злочинність)

Обмежувальні норми на розвиток, сумісність із сусідніми об’єктами. Розмір, конфігурація, рельєф та інші аспекти майданчика. Наявність кращого транспорту Обсяг транспортних перевезень у клієнтів Наявність і вартість енергопостачання та інших послуг, у тому числі пожежної охорони і видалення відходів Зовнішній вигляд майданчика Наближеність до житлових масивів та інших об’єктів, необхідних для працівників Місце розташування конкурентів

При вирішенні питання дислокації підприємства спираються на загальні показники, що визначають його діяльність, до яких можуть бути віднесені виробничі потужності, організація та структура підприємства і ресурсозбереження.

До однієї з важливих складових вибору структурних рішень у виробництві віднесено місце розташування його та структурних підрозділів. За цих умов організація підприємства виходить із певних рівнів структуризації його складових і базових параметрів.

1. Рівень організації виробничого підприємства за операційною ознакою.

Розрізняють наступні види структуризації за видами операцій:

- технологічний;

- предметний (продуктовий);

- ресурсний;

- територіальний;

- сітьовий.

2. Рівень організації виробничого підприємства за формуванням елементів його структурних підрозділів.

За географічним сегментом ринку. Виробництво формується для обслуговування специфічної зони ринку. Окреме підприємство спрямовує значну кількість своєї продукції на обмежену географічну територію. На таких підприємствах досягається значна економія на транспортних та складських витратах у загальних витратах виробництва. З'являється можливість задовольняти потреби місцевого ринку і забезпечувати швидку доставку товарів клієнту.

За виробом. Визначається повним виробничим циклом, коли кожний виріб випускається на окремих підприємствах. Це приводить до вузької спеціалізації праці, матеріалів і устаткування та дозволяє досягти менших логістичних витрат порівняно з виробництвом широкого профілю.

За виробничим процесом. Підприємства формуються, якщо готова продукція має велику кількість складальних елементів. Виробничий процес виготовлення окремого елемента виробу повністю проходить на одному підприємстві (блочний принцип). Основна перевага при цьому полягає у високій спеціалізації за порівняно невеликих обсягів виробництва. Такий підхід потребує його високої координації з усією системою процесу виготовлення продукції на всіх рівнях організації. Так, мобільне виробництво застосовує такий підхід при створенні окремих виробництв кузовів, причепів, двигунів і т. ін.

Дата добавления: 2014-01-07