Потенціал підприємства як економічна категорія

План

Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства

Контрольні питання

1. У чому полягає зміст поняття „науково-технічна революція”?
2. Які нові проблеми викликала науково-технічна революція?
3. У чому виражається аналітичність людського пізнання?

4. У чому полягає різниця точок зору Аристотеля та Ньютона в описанні фізичних процесів?

1. У чому полягає смисл грецького слова χοβερνω?
2. У чому полягає смисл поняття „ефективне керування” за Б. Трентовським?
3. У чому полягає загальність тектології за О.О. Богдановим?
4. У чому полягає роль Н. Вінера у розвитку системних уявлень?
5. Розвиток яких саме уявлень пов’язаний з кібернетикою?
6. Які визначення кібернетики Вам відомі?
7. Назвіть три основні складові Загальної теорії систем за Людвігом фон Берталанфі.
8. Що описує синергетика І. Пригожина про процеси самоорганізації матерії?
9. Де зародився науковий напрямок, що отримав назву „системний аналіз”?
10. Що Ви знаєте про МІПСА та ІПСА?
11. Окресліть сферу діяльності молодих спеціалістів-системних аналітиків.

Мета: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про основи формування та оцінювання потенціалу розвитку підприємства.

1. Потенціал підприємства як економічна категорія.

2. Поняття, характерні риси потенціалу підприємства.

3. Структура потенціалу підприємства і сучасні тенденції його розвитку.

4. Класифікація видів потенціалів підприємства.

Література: [6], [10], [14], [41], [45].

Потенціал підприємства як економічна категорія – це наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення або здійснення будь-чого.

У вітчизняній економіці потенціал підприємства ототожнювався з масштабом його діяльності. Для його характеристики використовувались поняття: розмір підприємства, його виробнича потужність. Але вони на сучасному етапі не відбивають ступень ефективності використання ресурсів для можливостей підприємства.

Потенціал підприємства – це можливості системи ресурсів і компетенції підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес процесів.

Модель потенціалу підприємства

(ринкові можливості) (внутрішній резерв)

1) здібності 1) цінні активи

2) навики 2) інформація

3) досвід 3) кадри

Наприкінці 1970-х, початку 1980-х р.р. вийшло багато публікацій, які містять різні аспекти поняття «потенціал». У більшості робіт відзначається важливість вивчення проблем оцінки потенціалу та вказується на існування значних роз­ходжень у визначенні самого поняття потенціалу, його сутності, складу та співвідношення з іншими категоріями.

В етимологічному значенні термін «потенціал» походить від латинського роїепїіа й означає «потужність, сила».

Відповідно до визначення Великого економічного словника потенціал як економічна категорія становить наявні мож­ливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення будь-чого.

Основна маса публікацій з теорії потенціалів присвячена такій категорії як економічний потенціал під­приємства.

Аналіз економічної літератури показав, що коло визначень економічного потенціалу підприємства дуже широке - від надзвичайно вузького його розуміння як річного обсягу виробництва продукції до таких загальних категорій, як соціально-економічна система.

Самоукін Л. І. вважає, що економічний потенціал необхідно розглядати у взаємозв'язку з властивими кожній суспільно-економіЧній формації виробничими відносинами, що виникають між окремими працівниками, трудовими колективами, а також управлінським апаратом підприємства з приводу повного використання їхніх здібностей зі створення матеріальних благ і послуг [77]. У даному визначенні, на наш погляд, підкреслена досить важлива риса економічного потенціалу. Однак, еконо­мічний потенціал однаковою мірою залежить від наявності та достатності виробничих сил, для мобілізації яких і виникають виробничі відносини.

Довгий час у вітчизняній економічній науці економічний потенціал підприємства ототожнювався з масштабом діяльності об'єкта, а для його характеристики використовувалися поняття розмір підприємства та його виробнича потужність. При цьому під розміром розумілися: виробнича площа, кількість робочих місць, загальна чисельність персоналу, обсяг продукції, сумарна вартість основних фондів, а під потужністю - обсяг продукції в натуральному вимірі. Однак і розмір, і потужність дають лише орієнтовне уявленняпро можливості під­приємства, тому що:

• виступають характеристиками, що не знаходяться в прямому взаємозв'язку з умовами й інтенсивністю вико­ристання ресурсів підприємства за призначенням;

• не відбивають ступінь ефективності використання ресурсів для оптимізації можливостей підприємства.

Марушков Р. В. у своєму дисертаційному дослідженні [41] трактує економічний потенціал як «...здатність підприємства забезпечувати своє довгострокове функціонування та досяг­нення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів».

З огляду на той факт, що в процесі вивчення економічних дисциплін підприємство розглядається як відкрита економічна система, із гносеологічної точки зору категорію «економічний потенціал підприємства» можна розглядати як тотожну категорії «потенціал підприємства».

Найбільш поширене трактування сутності потенціалу підприємства як сукупності природних умов і ресурсів, можливостей, запасів і цінностей, що можуть бути використані для досягнення певних цілей [5, 43, 76, 84], що близько до визначення Великого економічного словника. Крім того, іноді потенціал підприємства визначають як можливості госпо­дарської системи виробляти продукцію (що близько до його трактування як виробничої потужності) або як можливості продуктивних сил забезпечувати певний ефект, не уточнюючи, водночас, чи відповідає цей ефект поставленим цілям.

Таким чином, практично всі визначення тією чи іншою мірою спираються на ресурси підприємства, з одного боку, та досягнення з їхньою допомогою поставлених цілей, з іншої.

Не применшуючи значення ресурсів як базису у форму­ванні потенціалу підприємства, відзначимо, що сама по собі їхня наявність не є гарантом досягнення будь-яких цілей. Другою, не менш важливою складовою потенціалу виступають здібності підприємства мобілізувати ресурси у ході здійснення комплексу дій (бізнесів-процесів). З урахуванням того, що сукупність таких здібностей в економічній літературі прийнято називати компетенціями, то потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнесів-процесів.

З огляду на зміст наведеного визначення, а також на те, що компетенції та ресурси, зумовлюючи внутрішні можливості підприємства, повинні забезпечити його конкурентні переваги в ринковому середовищі, що визначає можливості попиту, модель потенціалу підприємства може мати таке графічне зображення (рис. 1.1):

Різноманіття підходів до розуміння сутності потенціалу підприємства дозволяє вважати його багаторівневим і багато-аспектним поняттям, зміст якого розкривається у всьому комплексі його проявів

Вивчення еволюції наукового розуміння терміна «потенціал» дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов’язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.

У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також під цим терміном розуміє «приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов».

Таким чином, терміни «потенціал», «потенційний» означають наявність у кого-небудь (будь-то окремо взята людина, первинний робочий колектив, суспільство в цілому) прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у відповідних сферах. У працях В. Вейца та К. Г. Воблого знайшло обґрунтування поняття потенціалу виробничих сил як потенційної можливості країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення. Згодом С. Г. Струмилін запровадив поняття «економічний потенціал», під яким розумів сукупну виробничу силу праці всіх працездатних членів суспільства. В. С. Нємчинов досліджував «потенціал розширеного виробництва», який характеризує ресурсні можливості національної економіки щодо економічного зростання.

У табл. 1.1 показано еволюцію трактування науковцями терміна «потенціал» в економіці з посиланням на авторів та час дослідження.

У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити три напрямки. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фігурнов та інші) стверджують, що потенціал — це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів. Визначаючи категорію, що досліджується, необхідно взяти до уваги положення акад. Л. І. Абалкіна про те, що поняття «потенціал» і «ресурси» не слід протиставляти. Потенціал (економічний, підприємницький, виробничий) — це «узагальнена, збірна характеристика ресурсів», прив’язана до місця та часу. У літературі трактування поняття «потенціал» як певної сукупності ресурсів, головним чином економічних, безпосередньо пов’язаних із функціонуванням виробництва та прискоренням науково-техніч­ного прогресу, знаходить все більше прихильників. Так, наприклад, В. М. Архангельський під потенціалом розуміє засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв’язання певної задачі, тобто сукупність реальних нагромаджених ресурсів. До складових потенціалу в цьому розумінні відносять відповідні трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва.

Еволюція ТРАКТУВАННЯ терміна «потенціал»

Автор	Рік	Визначення
Воблий К. Г.		Потенціал виробничих сил — потенційна можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення
Вейц В.		Потенційні виробничі сили — не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні умови, за яких здійснюється виробничий процес
Струмилін С. Г.		Економічний потенціал — сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства
Нємчинов В. С.		Потенціал розширеного виробництва — ресурсні можливості національної економіки для здійснення економічного зростання
Анчишкін О. І.		Виробничий потенціал — сукупність ресурсів, які в процесі виробництва набирають форми факторів виробництва
Абалкін Л. І.		Потенціал — це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив’язана до місця й часу
Архангельський В. М.		Потенціал — засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв’язання певної задачі
Рєпіна І. М.		Підприємницький потенціал — сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних і т. п.), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу щодо виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства
Олексюк О. І.		Потенціал підприємства — максимально мож­лива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональ­них, часових, соціокультурних та інших обмежень

Друга група авторів уявляє потенціал як систему матеріальних та трудових факторів (умов, складових), що забезпечують досягнення мети виробництва. Основою для такого підходу є висловлювання К. Маркса про те, що засоби праці, предмет праці та робоча сила як фактори виробництва та елементи утворення нового продукту виступають як можливості, що підкреслює їхній потенційний характер. Для перетворення цієї можливості на дійсність «вони мають з’єднатися». Це положення є принципово важливим для аналізу і розроблення методів вимірювання потенціалу, тому що екстенсивний динамізм розвитку виробництва в деяких випадках послабив увагу дослідників до питань поліпшення використання вже нагромаджених ресурсів. М. А. Іванов, Ю. Г. Оде­гов, К. Л. Андреєв та інші стверджують, що дослідження ефективності розвитку економіки мають базуватися не на досягнутому рівні використання ресурсів, а на потенційних можливостях виробництва. Зі збільшенням масштабів виробничого апа­рату зростає значення задач, пов’язаних зі всебічним і найраціональнішим використанням внутрішніх можливостей розвитку виробництва.

Учені третього напрямку розглядають потенціал як здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати поставлені перед нею завдання. Потенціал, на їхню думку, — це цілісне уявлення про єдність структури і функції об’єкта, вияв їх взаємозв’язку. На цій основі робиться висновок про сукупні можливості колективу виконувати певні завдання — що вдаліше склалася структура об’єкта, що більше відповідають одні одним його струк­турні та функціональні елементи, то вищими будуть його потенціал і ефективність.

У сучасних динамічних умовах ринкового господарювання орієнтація на традиційні переваги для планування стратегічного розвитку потенціалу підприємства може стати помилковою.
У зв’язку з цим, на думку І. Ансоффа, концепцію сильних і слабких сторін необхідно замінити на загальнішу концепцію організаційного потенціалу з наголошуванням на потенціалі загальнофірмового менеджменту. У діапазон потенційних можливостей він включає: маркетинг, виробництво, НДДКР, фінанси та інші функціональні складові, а також навички загальнокорпоративного управління (наприклад, управління розвитком, диверсифіка-
цією, розширенням за рахунок придбання інших підприємств, управління персоналом). Висновок.

Дата добавления: 2014-01-07