Лекція 13. Архітектура громадських будівель

Правила визначення авторського знака.

Структура УДК

В основі структури УДК – принцип десяткових дробів. Індекси УДК побудовані так, що кожна наступна цифра, яка приєднується до індексу, не змінює попереднє значення, а уточнює його, визначаючи більш конкретне поняття.

Таблиці УДК розподіляються на основні та допоміжні. Крім того, до УДК належать алфавітно-перметний покажчик, методичні вказіваки до багатьох розділів, а також знаки, за допомогою яких будубть індекс.

Основна таблиця містить поняття, специфічні для певних галузей науки, техніки, мистецтва.

До допоміжних таблиць належать поняття, що повторюють загальні для всіх або багатьох розділів (загальні визначники) або ті, що застосовуються лише в одному розділі (спеціалні визначники).

Визначники використовують для подальшої деталізації індексу.

Вони приєднуються до основного індексу за допомогою таких символів: крапка, дужки, дефіс, лапки.

Основна таблиця.

Відповідно до десяткової системи всю сукупність знань розділено на 10 основних класів. Кожен клас поділяється на 10 розділів, а ті, у свою чергу, на 10 підрозділів і т.д.

Допоміжні таблиці

1. Спеціальні визначники

2. Загальні визначники

2.1. Незалежні (можуть використовуватись окремо, щоб скласти індекс):

-часу;

-місця: (477) Україна;

-визначники мови: =161.2. Укр. мова;

-форми;

-народів: (= 111) англійці.

2.2. Залежні (мають бути приєднані до індекса).

2. Структура ББК

Складається з таких таблиць:

-основні;

-загальні;

-територіальних і типових розділів.

Перший роздіо основного ряду становить “Загальнонаукові і міждисциплінарні знання”. Наступні розділи охоплюють 3 основні галузі наукового знання:

-природничі науки;

-прикладні науки (техніка, с.г., медицина);

-суспільні і гуманітарні науки.

Завершує основний ряд розділ “Література універсального змісту”.

Другий, третій, четвертий рівні класифікації утворюються шляхом розподілу розділів першого рівня (основного ряду).

Загальні типові розподіли (ЗТР)

1. Таблиця ЗТР містить тематичні (історія науки, наукові і культурні зв’язки) і формальні (бібліографічні посібники, довідкові видання, розподіли).

Перший ряд ЗТР позначається малими літерами алфавіту. Другий, третій,і четвертий і наступні рівні розподілу ЗТР позначаються арабськими цифрами. Індекси ЗТР приєднуються до індексу галузі або теми без усякого знака.

Наприклад: Якщо треба виділити підручники для середньої школи з алгебри, то до індексу “22.141. Елементарна алгебра” приєднується індекс ЗТР “я72. Навчальні видання для середньої школи” і утворюється індекс: ББК 22.141я72.

Територіальні типові розподіли (ТТР)

Вони призначені для однотипного поділу матеріалу за регіонвальною ознакою. Позначення територіальних понять – цифри і букви російського алфавіту, великі й малі у круглих дужках. Об’єкти класифікації в табл. ТТР – території й акваторії земної кулі.

Основні розподіли таблиць визначені за фізико-географічною ознакою:

-увесь світ;

-частини світу;

-світовий океан.

Виняток – Росія, бо вона розташовується і в Європі, і в Азії і не може бути представлена в цілому під будь-якою з них. Має індекс (2).

ТТР відобраєає в основному сучасну карту світу. Всі країни подані –за алфавітом.

(4) – Європа

(4Авс) – Австрія

(4Алб) – Албанія

Спеціальні типові розподіли (СТР)

Вони використовуються тільки в межах одного розділу або декількох розділів однієї галузі. Відмітна ознака СТР – дефіс перед цифровою частиною.

Індексація ББК – змішана (цифрова і буквена). Крім арабських цифр, використовують: крапку, двокрапку, дефіс, круглі дужки, косу риску.

У таблицях загальних і типових розподілів використовують букви алфавіту.

З метою полегшення і прискорення розміщення книг ыткоза алфавітом книгам присвоюються особливі короткі позначення— авторські знаки, що визначаються за авторськими таблицями. Авторський знак знаходять за першим словом опису.

Авторський знак входить до складу шифру книги.

Авторські таблиці складаються з початкових складів (чи сполучень початкових букв) прізвищ авторів, що найбільш часто зустрічаються. При цьому всі склади розташовані вертикально, за алфавітом і пронумеровані двозначними числами від 11 до 99. З метою економії місця в таблицях кожна суміжна пара букв (А і Б, В і Г і т.д.) розташована на одній сторінці і той самий стовпець цифр стосується складів, що розташовані як праворуч, так і ліворуч від нього.Наприклад:

А Аа Аб Абе Аби

Б Ба Бав Баг Бад і т.д.

1. Визначення авторського знака. Авторський знак складається з першої букви прізвища автора (чи першої букви першого слова заголовка книги, якщо не зазначений автор) і числа, що відповідає початковим буквам цього чи прізвища чи заголовка. Так, наприклад, для прізвища Валуєв авторським знаком буде В15, оскільки початковий склад його — Вал — відповідає цифрі 15; подібним же чином авторським знаком для прізвища Вальцев буде В16 (початковий склад Валь) і т. д..

2. Написання авторського знака. В авторському знаці буква нічим не відділяється від числа. Виняток становлять тільки З, Ч, О, І, які нагадують цифри три, чотири, нуль, один. Між цими буквами і числом ставиться рисочка (знак перенесення, дефіс, але НЕ тире) для того, щоб не сплутати авторський знак ізх чотиризначним числом. Наприклад: О-77, З-23, а НЕ О77, З23.

3. Букви Й, Ъ, Ы, Ь. У таблицях немає букви Й (й), оскільки при розставленні вона приєднується до букви И (и). Наприклад: Йориш – за складом (рос. мов.) Ио – И 75, Кайгородов – за складом Каи – К15.

4. Склади, відсутнв в таблицях. Якщо в таблицях немає складу, що збігається з початком прізвища або заголовка, то авторський знак дають за попереднім складом. Наприклад: прізвище Лешковський. У таблиці немає складу Леш, а є близькі до нього склади Леф і Лещ. Ймовірно, що склад Леш у суворій відповідності з алфавтом має бути поміщений між двома складами. При цьому прізвищу Лешковський присвоюється авторський знак Л53 (за складом Леф).

Грубою помилкою було б присвоєння прізвищу Лешковський авторського знака Л33 за складом Ле, оскільки це порушило б алфавітний порядок.

5. Подвійні прізвища. При подвійних (складених) прізвищах авторський знак дається за першою його частиною. Наприклад:

Н73 Новиков-Прибій А.

С16 Салтиков-Щедрін М..

7. Співавтори. Якщо книга написана двома чи трьома авторами, то авторський знак дається за прізвищем першого за порядком автора. Наприклад:

Опанасенко П. О., Шапошников І. Н. Підручник з української мови

О94

Книги, написані чотирма і більше авторами, одержують авторський знак за першим словом заголовка. Наприклад:

Коропів Г. К., Співаковський Н. Д.,

Урсуленко П. К., Новиков А. А.

Агротехніка плодових і ягідних культур

А26

8. Різна транскрипція. У книгах, перекладених з іноземних мов, нерідко зустрічається різна транскрипція (передавання українськими буквами) прізвищ деяких іноземних авторів (наприклад, Гашек і Хашек), у зв'язку з чим у того самого автора можуть виявитися різні авторські знаки. У цих випадках книги одного й того самого автора слід згрупувати на полиці в одному місці шляхом застосування єдиного авторського знака, що відповідає найбільш прийнятій транскрипції його прізвища, про яку можуть бути наведені відомості в енциклопедіях, і бібліографічних покажчиках, в підручниках тощо. Так, перевіривши за авторитетною енциклопедією, бачимо, що авторським знаком для творів Гашека має бути

знак Г21, а не Х29.

9. Псевдоніми. Якщо псевдонім автора єзвичайним ім'ям і прізвищем чи подібний до них, то авторський знак дають за прізвищем. Наприклад:

Б38 Бєдний Д. (Дем'ян Бєдний)

Т26 Твен М. (Марк Твен)

Псевдонімам, не схожим на звичайні ім'я і прізвище, авторський знак дають за першим словом. Наприклад:
Д99 Дядько Михей

С77 Старий робітник

Щодо авторів, які друкували свої твори в одних випадках під псевдонімом, а в інших —під справжнім прізвищем, авторський знак установлюється єдиний —за псевдонімом чи прізвищем, залежно від того, як е прийнято в даний час.

10. Книги, автори яких видавництвом не зазначені й бібліотекарем установлені бути не можуть, одержують авторський знак за першим словом заголовка. Наприклад:

68 512Будь відмінним стрільцем-снайпером

Б90

78.36 Охорона книг у сільській бібліотеці

О-92

Якщо заголовком подібної книги є ім'я, по батькові і прізвище тієї чи іншої особи, то авторський знак як виняток дається не за першим словом заголовка, тобто за ім’ям, а за прізвищем цієї особи. Наприклад:

39.6 Костянтин Едуардович Ціолковський

Ц66

11. Альманахи і збірники. Якщо альманах чи збірник має індивідуальний заголовок, то авторський знак дається за першим, словом індивідуального заголовка. В інших випадках авторський знак дається на слово «Збірник». Наприклад:

П36 Початок шляху.. Збірник оповідань
З23 Збірник пісень

12. Числівники. Коли першим словом заголовка є числівник, надрукований римськими чи арабськими цифрами, то авторський знак дається за його буквеним накресленням. Наприклад:

66.76 1 Травня

П26 13.

Авторські знаки не слід проставляти по пам'яті — це призводить до помилок.

Література

1. Хавкін Л.Б. Авторські таблиці (двозначні).

2. Універсальна десяткова класифікація/Книжкова палата України.– К., 2000.

3. Библиотечно-библиографическая классификация. Таблицы для массовых библиотек.

Можливості металевих та залізобетонних конструкцій сприяли появі нових типів громадських будівель - виставкових, в яких демонструвалися новітні досягнення промисловості та в яких найбільш повно проявилася рекламна сутність архітектури того часу.

Звертання архітекторів до традиційних форм і композиційних прийомів, національних мотивів перешкоджала широкому використанню нових конструкційних матеріалів. Тому перша велика будівля павільйону, виконана повністю із заліза та скла і зведене на Всесвітній виставці в Гайд-парку (Лондон, 1851), вразила новизною технічних прийомів та визначила майбутній розвиток будівельної техніки. Будівля, яка повністю змонтована з виготовлених заздалегідь конструкційних елементів - металевих стійок і залізних рам зі скляним заповненням, створювало враження легкості, достатку повітря та світла. Воно отримало назву «Кришталевий палац».

Незвичайні рішення у використанні металу та скла були продемонстровані у виставкових павільйонах «Залізний дім» (Лейпціг, 1913) та «Скляний будинок» (Кельн, 1914). Павільйон «Залізний дім» сприймається як гігантська засклена клітка, що складається з восьмигранних об'ємів, поставлених один на одного, окантованих широкою смугою металу і увінчаних куполом. «Скляний будинок» являє собою прозорий дванадцятикутний в плані обсяг з великим куполом зі скляних площин ромбо-подібної форми.

Скляний павільйон арх. Бруно Таута у Кельні (1914 р.)

Будівля виставкового павільйону в Куала-Лумпурі, Малайзія

Наступним типом будівель, в яких успішно застосовували металеві конструкції, що забезпечували великий внутрішній простір, були криті ринки. Перший проект критого ринку в металевих конструкціях був виконаний у Парижі в 1844 р. Критий ринок, зведений у Петербурзі на Сінній площі (Сенная Площадь) у другій половині XIX ст., мав нове конструктивне рішення (металеві гратчасті рами), що дало можливість перекривати без проміжних опор великий простір. Але в зовнішньому вигляді будівлі критого ринку використовували елементи архаїчної стилізації.

Криті ринки, які збудовані на початку XX ст. на основі залізобетонних і металевих конструкцій з великими заскленими площинами мали більш розгалужену функціональну організацію: в центрі - торговий зал, що оточений магазинами; на другому поверсі - службові приміщення; підвал обладнаний холодильними установками. Прикладом такої будівлі є Бессарабський критий ринок у Києві (1910).

Бессарабський критий ринок на початку ХХ ст.	Там же. Тільки через 100 років.

Новим типом торгових споруд другої половини XIX ст. були торгові ряди - пасажі, освітлені верхнім світлом. Традиційний тип гостинного двору з невеликими магазинами не відповідав вимогам розвиненої капіталістичної торгівлі. Магазини пасажу виходили на широку, перекриту металевим заскленим склепінням, внутрішню вулицю - власне пасаж (прохід). У пасажах поряд з магазинами розміщували кафе, клубні та виставкові приміщення, що робило пасаж своєрідним прогулянковим центром. У Брюсселі, наприклад, цілий ланцюг таких пасажів утворив торговий центр з мережі критих вулиць. Прикладом досконалого для свого часу пасажу може слугувати будівля Верхніх торгових рядів у Москві (сучасний ГУМ), в якому знаходиться три проходи (пасажі) з ярусами торгових і конторських приміщень. У перекриттях торгових рядів застосована нова система металевих конструкцій, із залізобетону виконані легкі ажурні містки між поверхами.

Дата добавления: 2014-01-07