Північний музей у Стокгольмі, Швеція

Національний романтизм знайшов яскраве вираження в архітектурі Національного музею у Гельсінгфорсі (Фінляндія). Це дозволило уникнути крайнощів декоративізму.

Розвиток музейної архітектури в Голландії призвів до функціональної зміні планів будівель, в яких вперше передбачалися наукова обробка та методична експозиція матеріалів. Диференціація залів на малі та великі, для постійних експозицій та тимчасових виставок, спеціальні приміщення для бібліотеки, робочі кабінети визначили планувальне вирішення Державного музею в Амстердамі, фасади якого включали елементи кріпосного зодчества (вежі, фігурні дахи, різьблені флюгери).

Барочно-ренесансні фасади найчастіше використовували в музейній архітектурі: музей «Атенеум» в Гельсінгфорсі, Національний музей у Стокгольмі.

Створення великої кількості будівель було пов'язане з розвитком різних видів мистецтв: концертний зал «Вігадо» у Будапешті; Палац музики в Барселоні; Палац мистецтв в Сан-Франциско. У Дрездені був створений новий тип будинку - Будинок фестивалів, що призначений для шкіл з ритмічної гімнастики; у своєму художньому вигляді він повинен був втілити ідею гармонійного виховання. Прототипом Будинку фестивалів став античний храм.

Будинок фестивалів у передмісті Дрездена - Хеллерау

Серед будівель, які характерні для кінця XIX - початку XX ст., були різні клуби і зібрання.

Будівництво різноманітних клубів, які пов'язані з роботою або громадською діяльністю, поширилося по всій Європі. Так, в Англії були побудовані два клуби: Клуб подорожей (1832) і Клуб реформ (1840), зовнішній вигляд яких визначався стилізацією у дусі італійського Ренесансу.

Будівля жіночого клубу в США (1913) вражає близькістю до європейської архітектури, що прийшла після модерну.

Дата добавления: 2014-01-07