Антиглобалізаційні процеси. Методи боротьби. Цілі

Напрями розвитку глобалізації

Основними напрямами розвитку глобалізації вважаються: промисловий; культурний; соціальний; політичний; фінансовий (грошовий); економічний; інформаційний; технологічний; технічний.

Промисловий – відкриття виробничих філій на території інших країнах з метою виходу на ринок цієї країни, з продукцією, виготовленою на її території минаючи митницю.

Культурний – запровадження єдиного, універсального напряму у театрі, кіно, поведінці, відношенню до старших, стилю життя, відношенню до роботи та відпочинку.

Соціальний – соціальне забезпечення у широкому розумінні, створення благодійних фондів, які допомагають в боротьбі з хворобами та з голодом в гарячих точках та в Африці. Такою організацією є Червоний Хрест.

Політичний – нав’язування всім країнам єдиної політичної думки, або надання рекомендацій, щодо політичного становища в країні.

Фінансовий (грошовий) - запровадження резервної валюти, впровадження єдиної, універсальної валюти в світі, функціонування світових бірж, таких як Лондонська, Нью-Йоркська, Токійська.

Економічний – міжнародна приватизація, міжнародний поділ праці, іноземні інвестиції, придбання нерухомості в інших країнах.

Інформаційний – стандартизацію в передачі інформації, наприклад: Інтернет, електронна пошта, стільниковий зв'язок, поштовий зв’язок, телебачення (супутникове) та ін.

Технологічний – запровадження в світі єдиної системи щодо обробки їжі, засобів гігієни, стандартизації щодо дати, часу, одиниць виміру, надання ліцензій єдиного зразка та ін.

Технічний – стандарти машинобудування, технічного оснащення та іншого, яких має дотримуватися країни при створенні технічного обладнання, стандарти ISO.

У кінці 90-х років почалося зародження антиглобалізаційних процесів. Зараз майже жодна конференція яка має міжнародне значення, привертає увагу не тільки політиків, аналітиків та бізнесменів, а й різнорідних груп, які виступають проти глобалізації.

Першими подіями антиглобалізації стали вуличні демонстрації в Сиєтлі в грудні 1999 року. У вересні 2000 року організовані виступи пройшли в Празі. Керувала процесом група Ya Bastas, одна з найбільш організованих активнодіючих груп в Європі. 17 березня 2001 р. в Чілі у місті Саньтьяго відбувся протест представників антиглобалізаційних організацій щодо 42-ї конференції, Міжамериканського Банку Розвитку (Inter-American Development Bank - IADB), проведення якої планувалося у столиці Чілі. У кінці квітня 2001 року в Квебеці пройшла ще одна хвиля заворушень, під час зустрічі представників Північної та Південної Америки з приводу створення вільної торгової зони майже для всієї західної півкулі.

Антиглобалісти використовують різні методи боротьби, такі як:

- силові – вуличні безпорядки, підпали машин, блокування транспортного сполучення тощо;

- пропагандиські – поширення ідей антиглобалізму через засоби масової інформації, рекламу, акції, протести, публікації;

- мирні демонстрації – без застосування сили за узгодженням з владою;

- високотехнологічні методи боротьби – поширення ідей через мережу інтернет, несанкціоновані проникнення хакерів до інформаційних систем та інше.

До основних цілей, які наслідують антиглобалісти, належать:

- супротив змішуванню національних культур;

- збереження ідентичності кожної нації (мова, фольклор та ін.);

- перешкоджання поширенню впливу транснаціональних і багатонаціональних компанії.

Дата добавления: 2014-01-07